- •Лекція На тему: Електричні машини змінного струму План
- •1. Загальні положення
- •2. Принцип Дії асинхронного двигуна
- •3. Будова асинхронного двигуна
- •4. Робота асинхронного двигуна під навантаженням
- •5. Обертаючий момент асинхронного двигуна
- •6. Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •7. Пуск асинхронних двигунів
- •8. Двигуни з поліпшеними пусковими
- •9 Регулювання частоти обертання трифазних асинхронних двигунів
- •10. Однофазні асинхронні двигуни
- •11. Принцип дії та будова синхронного генератора
- •12. Робота синхронного генератора під навантаженням
- •13. Синхронні двигуни
4. Робота асинхронного двигуна під навантаженням
У робочому режимі ротор двигуна обертається з частотою п2, меншою від частоти п1 магнітного поля статора, який обертається у тому самому напрямку, що й ротор. Тому магнітне поле, яке має велику частоту обертання, ковзає відносно ротора з частотою, що дорівнює різниці між частотами поля й ротора, тобто ns = п1 — п2.
Відносне відставання ротора від обертового магнітного поля статора характеризується ковзанням S.
Ковзання являє собою відношення частоти обертання статорного магнітного поля відносно обертового ротора до частоти статорного поля: S = ns /п1 = (п1 — п2)/ п1.
Якщо ротор нерухомий (п2 = 0), то ковзання дорівнює одиниці, або 100 %. Якщо ротор обертається синхронно з магнітним полем, тобто з однаковою частотою (п2 = п1), то ковзання дорівнює нулеві. Отже, чим більша частота обертання ротора, тим менше ковзання.
У робочому режимі асинхронного двигуна ковзання мале. У сучасних асинхронних двигунів ковзання за повного навантаження становить 3...5 %, тобто ротор обертається з частотою, яка незначною мірою відрізняється від частоти магнітного поля статора. У разі холостого ходу, тобто за відсутності навантаження на валі, ковзання надзвичайно мале і його можна приймати за нуль.
Частоту обертання ротора можна визначити з таких співвідношень:
п2 = п1- ns= п1(1 - S )=(60ƒ/р)(1 - S )
Двигун працюватиме стійко зі сталою частотою обертання ротора в разі рівноваги моментів, тобто коли обертаючий момент двигуна М дорівнюватиме гальмівному моментові на його валі Мг, якого розвиває приймач механічної енергії, наприклад різець токарного верстата. Отже, М = Мг. Будь-якому навантаженню машини відповідає певна частота обертання ротора п2 і певне ковзання S.
Магнітне поле статора обертається відносно ротора з частотою ns і індукує в його обмотці електрорушійну силу Е2, під дією якої по замкненій обмотці ротора протікає струм силою І2. Якщо навантаження на валі машини збільшиться, тобто зросте гальмівний момент, то рівновага моментів порушиться, оскільки гальмівний момент буде більший від обертаючого моменту. Це призведе до зменшення частоти обертання ротора, а отже, до збільшення ковзання. Зі збільшенням ковзання магнітне поле статора перетинатиме провідники роторної обмотки частіше, електрорушійна сила Е2, індукована в роторній обмотці, зросте, а в підсумку збільшаться сила струму в роторі й обертаючий момент, що розвивається двигуном. Ковзання і сила струму з роторі збільшуватимуться до значень, за яких знову настане рівновага моментів, тобто обертаючий момент дорівнюватиме гальмівному.
Так само протікає процес зміни частоти обертання ротора і моменту, що розвивається, у разі зменшення навантаження двигуна. Зі зменшенням навантаження на валі двигуна гальмівний момент став меншим від обертаючого, що призводить до збільшення частоти обертання ротора або до зменшення ковзання. У підсумку зменшуються ЕРС і сила струму в роторній обмотці, а отже, й обертаючий момент, який знову дорівнює гальмівному моментові.
Магнітне поле статора перетинає провідники статорної обмотки й індукує в ній ЕРС Е1, яка зрівноважує прикладену напругу мережі U1. Якщо знехтувати спадом напруги в опорі статорної обмотки, який дуже малий порівняно з ЕРС, то між абсолютними значеннями прикладеної напруги та ЕРС статорної обмотки можна допустити наближену рівність, тобто U1 = Е1.
Отже, за незмінної напруги в мережі майже незмінною буде й EPС статорної обмотки. Магнітний потік у повітряному зазорі машини, як і в трансформаторі, за будь-якої зміни навантаження залишається майже сталим.
Струм роторної обмотки утворює своє магнітне поле, яке спрямоване проти магнітного поля струму статорної обмотки. Щоб результуючий магнітний потік у машині залишався незмінним за будь-якої зміни навантаження двигуна, розмагнічувальне магнітне поле роторної обмотки має бути зрівноважене магнітним полем статорної обмотки. Тому в разі збільшення сили струму в роторній обмотці збільшується і сила струму в статорній.
Отже, асинхронний двигун схожий на трансформатор, у якого зі збільшенням сили струму у вторинній обмотці зростає сила струму і в первинній.
