нихменшин.

Фізична культура і спорт в середньовічній Японії

Згіднонаписаноїв 712 роцідон. е. ХронікиКожіки, отриманняяпонськимнародомсвоєїбатьківщинипочалосяіззмаганняпо "спортивній" боротьбі. Прибуліз півднянаострівКюсюплеменазавоювалисобіправопоселитисятутзавдякитому, щоїхбог-геройТакемідкадзутіподолаввождяайнів, якіжилитамвідвікутамвідвіку.

Сучаснаяпонськаісторіографіядатуєкінцем V століттяствореннявкраїніперших, посутірабовласницьких, державнихутворень, яків VII століттізмінилисяфеодальноюдержавою, організованоюпокитайськомузразку.

До XII століттяфеодальнийладзміцнився. Зшарусамураївсформувався "інститутяпонськоголицарства", чиїсвоєрідніметодиведеннявійни, звичкиіспосібжиттяаждо XVII століттявизначалисистемуфізичнихвправ, щоносиличистовійськовийхарактер. Кодексповедінкисамурая — бусидо, містиввосновномувизначеніісторичнимитрадиціяминормиповедінкиівимогифізичноїпідготовки: стрільбузлука, мистецтвофехтуваннязоднимідвомамечами (кендо), володіннясписом (нагіната) ісекретипсихологічноїдіїнасупротивника.

Однимзпривілеївсамураївбулаборотьбасумо. Унійперемагавтой, комупершомувдавалосявитіснитисуперниказколаабопритиснутийогодоземлі. Змаганню передуваликультовіобряди. Учасники, одягненівепітрахільзритуальнимпоясом, передкожноюсутичкоюмолилисяпроперемогу. Нааренусипалисіль, щобпрогнатипідземлюзлихдухів, апотім, ляскаючивдолоні, приверталиувагутогобога, на честьякоговлаштовувалисязмагання. ПершепублічнезмаганняпосумоорганізувавАкаськіШийануськев 1629 роцівІєдо.

Уфізичнійкультурііншихправлячихкласівпозначавсявпливкитайськихзвичаївірізногоперебігубуддизму, щораноставдержавноюрелігією. Протерользапозиченихсистемфізичнихвправ, танцівікінногополоміняласявідповіднодоособливостейяпонськогосуспільства. Яскравийтомуприклад: кемарі — японськийрізновд чу-кюх. У VII–VIII століттяхцебулагра, щорозвиваєспритністьішвидкість. Проте пізнішеїїтехнічніелементивтратилисвоєпервиннезначення, розчинившисьвцеремоніяхрелігійногохарактеру.

Критеріїкемарінезналипоняттяабсолютноїперемоги. Метагриполягалавтому, щобвідповіднододіючихправилгравці, щостоялинавколочерешневогодерева, якомогадовшеперекидалинаддеревомодинодномум'яч, неупускаючийогона землю. ЗгіднопоетичномуепосуВакав 1208 роціодназкомандзробила 980, адекількароківопісля — 2000 такихпередач.

Крімрізнихметаігр — перетягуванняканата, серсо, квачів, гойдалок, ходінняна ходулях — всередньовічнійЯпоніїособливоюувагоюкористувалисяритуальнізмаганняуфехтуваннінапалицях, стрільбазлука, воднізмагання. Ушколахвжез 1603 рокузанаказомімператораякобов'язковийпредметбуловведенонавчанняплаванню.

Більшістьзгаданихвидівзмаганьможназнайтисередзвичаїввсіхверствнаселення. Крімйогиідихальнихвправ, релігійнихобрядів, щосталиелементами, донародноїфізичноїкультуривЯпоніївідносилосятакожвільнеполювання - придворніі аристократибільшохочестрілялитупимистріламивприв'язаних, обмеженихврусі тварин. Пішеполо - гяччо, ірізновидгривм'ячзпір'ямдерев'янимиракеткамивважалисяіграмисередніхверствнаселення.

Виникненнярізнихвидівборотьбивціляхсамооборони, зокремакарате, пов'язанозісторієюкласовихконфліктів.

У XIV століттінаОкінаві, щовважаласяцентромселянськиххвилювань, зособли-

9

воюжорстокістюбулоздійснено "полюваннязмечем", задопомогоюшпигунівфеодаливстановилиспостереженнязакузнями. Нечисленнізагонисамураїв, щопровокувалибеззбройнихселян, примусилиповсталих "зникнути" абозагналиїхвліси. У ційнапруженійобстановцінапочатку 1360-хроківстализароджуватисятісамінеле- гальні "рукиокінави", "школивчагарниках", вякихпереслідуваніосвоювалимистецтвосамозахисту.

Судячипоописахпротоколівдопитів, прийомивключалирізнівидиударіврукамиіногами, щонаносятьсявнайбільшчутливіточкилюдськоготіла, атакожприйомиобеззброюванняізадушення. Переслідуваніжителі, щоспівробітничализними, систематичнозбиралисявсвоїхпритулках. Післякороткоїмедитаціїіпсихологічногонастроювонипочиналиноситисявгоруівнизпокрутихлісовихстежках. Захищаючиголовуіплечі, вонививерталисявіддеревісуччя, збиваючиребромдолоні абоударомногисухісуччя. Вперіодвідпочинкувонипальцямирозминалив'язкіматеріали, щобзбільшитисилузахвату. Вціляхрозвиткувитривалостіістрибучості здійснювалистрибкизвантажемнаплечахінаполегливовідпрацьовувалипопарно елементиударівікидків. Такимчиномвиникламанераведенняборотьбикарате, що включалаелементиборотьбикунфу, якастворюваладляприреченоїназнищення жертвиможливістьчинитиефективнийопірнавітьпринападідекількохозброєних супротивників. Врезультатіфанатичнихтренуваньвихованці "шкілвчагарниках" зазвичайвиходилипереможцямизсутичокзневеликимизачисельністю, алезагонамисамураїв, щонаводилистрах. ВиникненнямистецтвасамозахистунаДалекому Сходізробиломожливимте, щопредставникитутешніхпануючихкласівненосили повноїзброї, подібнодоєвропейськихлицарів, інебулизнайомізщільноюбойовою побудовоюкінноти.

ПротедосучасногокаратеГічінФунакосі (1869-1955) всежтакипришлинешляхомнародногомистецтвасамозахисту. Підвпливомчутливихударівпоїхпрестижу самураїв XV сторіччітакожпочалививчатиприйоми "рукокінави". Їїкомплексбув включенийвчислометодівсекретноїпідготовкибусідів. Автекстсамурайськоїклятвибуловведеноновеположенняпроте, щобсекретинепередавалисянікому, завиняткомчленівстану. Нелегальнінароднішколиврезультатіжорстокихпереслідуваньдо XVI століттяповністювимерли. УЄвропівідомостіпрокаратерозповсюдилисязавдякипортугальськимморякам, щопобуваливЯпонії, якпроякесьнезбаг- неннесамурайсько-містичнеявище.

Фізична культура і спорт народів Бурятії

ОднимзнайбільшпоширенихлітніхсвятнародівБурятіїєСурхарбан. ЙогоназиваютьеринГурбаннаадан (тригричоловіків). Одинразнарікнапочаткуліта, коли відкривалирічки, зеленілатрава, підроставмолодняк, худобанагулюютьвагу, наставаловеликакількістьмолочнихпродуктів, буряти, монголи, якути, евенкизнайдавнішихчасівпроводилиособиобрядовіігри, щооспівуютьпробудженняприроди.

Віночікувавсязнетерпінням, готувалисьдоньогозадовго. Доступнасвятомали всічоловіки, байдужостівікуйположення. Зжінокдопускалисятількинезаміжніі діти. Головниммоментомсвятабулизмаганнязатрьомавидами: стрільбізлука, боротьбуістрибківконей.

Представникиродівпопередньообговорювалимісце, термінипроведення, обговорювалисяумовипроведеннязмагань, призи.

Історіясвятасягаєглибокоїдавнини. Приводомдлявлаштуваннязмаганьнасамомуранньомуетапібулившануваннядухівгосподарівсвященнихмісцевостейі предківроду. Наційстадіїфункціяобряду-змаганнязводиласядодемонстраціїєд- наннячленівроду, племеніодинзодним, зохороняютьродовутериторіюдухамипомерлихпредківідухамигосподарівмісцевості.

10

ДругийетапвісторіїрозвиткуСурхарбана - залишаючисьродовимобрядомжертвопринесення, вінзнайшовдодатковуфункціювійськовогоогляду, відборіввоїнів длядружинханівінайняв. Насвятоз'їжджалосябагатонароду - кількатисяччоловік - приїжджалиучасники, гостізнайдальшихулусів. Коженулус, рід, плем'япрагнуливиставитисвоїхборців, мергенов, кращихконейіспритнихнаїзників, щобздобутиперемогу. Готуючисьдозмагань, учасникипостійнотренувалися, зберігаючи своюфізичнуформу.

У XII–XIII століттях, зачасівЧінгісханатайогонащадків, переможцівзмаганьвоєначальники, князі, ханвідбираливособистусвиту. Ставилиїхначолівійськовихпідрозділів, боспритність, влучність, силабулинеобхіднимиякостямипідчасвійськовихдій.

11