5. Розрахунок енергосилових параметрів деформації і вибір потрібного устаткування

Для того, щоб вибрати потрібний нам молот для протяжки, нам потрібно розрахувати масу його падаючих частин. Це можна зробити по наступній формулі [7]:

де G – маса падаючих частин, кг;

- коефіцієнт, який враховує форму бойків (для плоских бойків );

– абсолютна подача, см;

- висота і ширина заготовки, см;

- напруження плинності при температурі витяжки;

- ступінь деформації за один удар.

Так як, у мене невелика поковка то, більш за все мені підійде проповітряний молот з масою падаючих частин найближчою більшою до нашої розрахованої величини. Згідно мого джерела це пароповітряний ковальський молот подвійної дії з масою падаючих частин 1000 кг. Нижче, на рисунку 2.5.1, приведена його характеристика.

Таблиця 2.5.1 – Характеристика пароповітряного ковальського молоту подвійної дії

Параметр	Енергія удару, кДж	Номінальна маса падаючих частин, кг	Частота ударів,	Відстань між стійками в світлі, мм	Висота робочої зони в світлі, мм	Розмір зеркала бойка, мм
Норма	25	1000	71	1800	450	400 240

6. Вибір технологчного інструменту і пристосувань

Інструмент для вільного кування поділяють на три групи:

1) основний технологічний інструмент: бойки, плити для опади, оправлення, прошивки, кільця, розкочування, куточки, Перетискувачі, обтискача, сокири;

2) підтримуючий інструмент: клещн, стійки, патрони;

3) міряльний інструмент: кронціркулі, косинці, нутромери, лінійки, калібри, шаблони.

Інструмент підрозділяють на універсальний і спеціалізований.

Бойки для молотів. Висота бойків для молотів визначається конструктивно з урахуванням висоти подшаботніка і нижнього положення баби молота. Для пароповітряного молоту з масою падаючих частин 1000 кг розміри зеркала бойка 400 240 мм. Також бойки мають різноманітну форму, але для мого випадку найбільш раціональним буде вибір плоских бойків.

Також для того, щоб відмітити довжини виступів на заготовці використовують перетискувачі. Для моєї заготовки невеликих розмірів підійде найменший перетискувач, який зображений на рисунку 2.6.1.

Рисунок 2.6.1 – Перетискувач трикутний (по ГОСТ 11424 - 75)

Також щоб обрубата заготовку по заданій довжині мені потрібнасокира потрібних розмірів, який приведений на рисунку 2.6.2.

Рисунок 2.6.2 –Сокира двостороння (по ГОСТ 11429 - 75)

Для переміщення заготовки від печі до молоту та від молоту до місця зберігання нам потрібні затискні кліщі для легких поковок, які предназначені для захвату і транспортування поковок будь якої форми.

Також для кантовки заготовки нам потрібен маніпулятор. Так як маса падаючих частин мого молоту 1000 кг, а заготовки лише 92.3 кг, то нам буде досить безрейкового маніпулятора вантажопідйомністю 315 кг [7].

3. Розрахунок годинної продуктивності

Розрахунок норми часу на протяжку вала – шестерні проміжного на молоті з використанням маніпулятора.

Вихідні дані:

деталь – вал – шестерня проміжний;

матеріал – сталь 35ХМ;

розмір заготовки – квадрат зі стороною 240 мм;

маса заготовки – 92.3 кг;

маса поковки – 87.7 кг;

складність роботи – ІІ група;

устаткування – пароповітряний молот з масою падаючих частин 1т;

технологічний інструмент – плоскі бойки;

тип виробництва – штучний.

Таблиця 3.1 – Розрахунок норми штучного часу

Комплекс прийомів	Врахований фактор	Час, хв
		Неповний штучний	Допоміжний
1	2	3	4
Завантажити заготовку в піч, вивантажити з печі і подати на бойок молота	Маса 92.3 кг		2.06
Переміщення заготовки на бойку з поворотом навколо осі і правкою в процесі протягання	А=240 мм а=192 мм L=327 мм	0.47
Завантажити заготовку в піч на підігрів, вивантажити її з печі і подати на бойок молота	Маса 92.3 кг		2.06
Продовження таблиці 3.1
Переміщення заготовки на бойку з поворотом навколо осі і правкою в процесі протягання	А=192 мм а=140 мм L=292 мм	0.37
Поставити заготовку на бойок, скруглити кути у заготовки	А1=192 мм L1=238 мм А2=140мм L2=292 мм	0.49+0.55= =1.04
Відміряти заготовку, накласти сокиру, відрубати кінець заготовки, відкласти сокиру на місце	Д=140 мм	0.59
Відкласти поковку в бік	Маса 87.7 кг		0.7
Разом		2.47	4.82

Розрахуємо норму штучного часу:

де - штучний час, хв;

– неповний штучний час на технологічні переходи кування, хв;

– допоміжний час, пов’язаний з виробом, хв;

К - поправочний коефіцієнт на ковку різних марок сталей і сплавів, для сталі 35ХМ К=1.1.

Тепер обчислимо годинну продуктивність виготовлення деталі вал – шестерня проміжний, розділивши масу поковки на норму штучного часу [8]: