
- •Розділ 1. Економічна сутність та роль державного бюджету
- •Розділ 2. Доходи і видатки державного бюджету
- •Розділ 3. Іноземний досвід в організації формування державного бюджету
- •Розділ 4. Виконання державного бюджету та прогноз державного бюджету на 2003 р.
- •Розділ 5. Концепції розвитку напрямків реорганізації державного бюджету
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Державний бюджет України є основним фінансовим планом. В Україні існує багато фінансових планів утворення і використання певних фондів коштів. Але бюджет є основним з них за величиною, за суспільно-політичним значенням, за ступенем впливу на інші фонди коштів. Крім того, Державний бюджет України з абсолютною більшістю з них об’єднаний організаційно, тобто надходженням або витрачанням певних грошових коштів.
Державний бюджет – встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.
Бюджетна система України складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.
При формуванні державного бюджету основною задачею є його збалансованість або, говорячи іншими словами, якнайближче наблизитися до ідеального варіанта - це повне покриття витрат прибутками й утворення залишку коштів, тобто перевищення прибутків над витратами.
Формування ефективної бюджетної системи - невід'ємна складова процесу розбудови ефективної держави, ринкової економіки і відкритого суспільства. Бюджетна політика разом із грошово-кредитною політикою забезпечують найважливіші економічні функції держави.
Державою здійснюється стимулювання економічного розвитку, формування структури ринку капіталів, товарів і послуг. Відтак державний бюджет є не лише кошторисом надходжень і витрат, але насамперед - засобом забезпечення макроекономічного збалансування та економічного зростання, фінансовим планом, який, серед іншого, передбачає відтворення умов для власного фінансування у довгостроковому періоді. Іншими словами, бюджетні ресурси повинні розглядатися як невід'ємна частина системи суспільного відтворення.
Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:
1) Конституція України;
2) Закон про Державний бюджет України;
3) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини;
4) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання законів України;
5) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
6) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до нормативно-правових актів.
Аналіз динаміки бюджетної політики показав, що за роки ринкових реформ бюджетну систему України було суттєво вдосконалено та наближено до сучасних вимог. Аналіз зведеного бюджету за період 1992-2001 рр. свідчить про те, що за період 1992-1994 рр. доходи і видатки бюджету росли, а після 1995 р. після деякого зниження стабілізувалися. Дефіцит бюджету поступово зменшувався, а в 2000 р. вперше був досягнутий профіціт.
Аналіз доходів бюджету за цей же період свідчить про те, що частка доходів бюджету у ВВП, починаючи з 1995 р., залишається приблизно сталою. З огляду на зниження реального ВВП приблизно на 10 %, слід констатувати відповідне зменшення реальних доходів бюджету за цей період.
При аналізі видатків бюджету звертає на себе увагу збільшення у 1998-1999 рр. витрат на народне господарство та підтримку зовнішньої торгівлі, постійне зростання частки видатків на оборону, правоохоронні органи та управління.
При аналізі дефіциту бюджету за період1992-2000 рр. можна констатувати, що до 1995 року дефіцит бюджету покривався за рахунок кредитної емісії банківської системи. Це був механізм збільшення грошової маси, який породжував зростання інфляції. З 1995 р. в якості джерел фінансування бюджетного дефіциту почали використовуватися внутрішні та зовнішні позики.
У 1996 році рівень бюджетного дефіциту був знижений майже вдвічі у порівнянні з попереднім роком, причому значну частку його фінансування (32,5 %) забезпечували кредити банків. У 1997 році рівень дефіциту бюджету виявився дещо вищим, його фінансування було забезпечено на 43,6 % кредитами та на 51,8 % - облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Відтак фінансування дефіциту бюджету з боку НБУ скоротилося від 72,7 % у 1995 році до 40,2 % у 1996 році і до 1,9 % у 1997 році.
Державний борг України за період 1992-2000 рр. також невпинно зростав. Питома вага видатків на обслуговування державного боргу до доходів держбюджету за період з 1996 р. по 2000 рр. збільшилася від 6 до 13 % .
Доходи бюджету (у порівняному складі і цінах) із року в рік зменшуються. Утримувати колишню інфраструктуру і колективне споживання в колишньому об'ємі бюджет не в змозі, в той час як обумовлені законом зобов'язання не лише збереглися, але й розширилися через потребу компенсації різкого погіршення рівня життя населення.
Отже, в умовах нестійкого економічного зростання політика бюджетного балансування має бути вкрай обережною. Уникнення бюджетного дефіциту за рахунок збільшення збирання податків одночасно веде до збільшення цін та інфляції витрат, зменшуючи норму прибутку підприємств, в той час як зменшення видатків бюджету загрожує невиправними економічними і соціальними втратами.