
- •З курсу "основи менеджменту"
- •15. Психологічні методи менеджменту – це:
- •16. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту – це:
- •Адміністративний вплив;
- •201. Керуючись етичними правилами накладання стягнень, керівник повинен:
- •260. Де переважно застосовується влада, що базується на примусі?
- •Регулювання цін та встановлення акцизного збору;
- •358. Економічні методи менеджменту – це:
- •359. У сучасних умовах керівниками найчастіше застосовуються наступні групи методів менеджменту:
- •360. На чому ґрунтуються методи менеджменту?
- •361. Якщо Вам доведеться пояснювати, що являють собою методи менеджменту, то Ви скажете, що це:
- •Економічні та психологічні;
- •Керівник підрозділу.
організаційний вплив;
розпорядчий вплив;
Адміністративний вплив;
функція організації, яка передбачає організаційний і розпорядчий вплив.
111. Розпорядчі методи менеджменту базуються на:
властивих системі управління відносинах влади і підпорядкування;
відносинах влади;
відносинах підпорядкування;
відносинах влади і підпорядкування.
112. Коли здійснюється заключний контроль в організації?
До фактичного початку виконання робіт.
В ході проведення певних робіт.
Після виконання запланованих робіт.
В ході проведення і після виконання всіх робіт.
113. Коли здійснюється поточний контроль в організації?
В ході проведення певних робіт.
Після виконання певних робіт.
До фактичного початку виконання певних робіт.
В ході проведення і виконання всіх запланованих робіт.
114. Коли здійснюється попередній контроль в організації?
В період виконання запланованих робіт.
До фактичного початку виконання певних робіт.
Після виконання запланованих робіт.
В період виконання окремих робіт.
115. Чому необхідно здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень?
Тому, що є працівники, які безвідповідально відносяться до своїх обов'язків.
Щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити відповідних заходів.
Щоб виконавці боялись і добре їх виконували.
Щоб виконавці своєчасно виконували завдання.
116. До первинних потреб відносяться:
психологічні;
фізіологічні;
економічні;
матеріальні.
117. Потреби бувають:
первинні і внутрішні;
внутрішні і вторинні;
первинні, вторинні, внутрішні і зовнішні;
внутрішні і зовнішні.
118. Мотивація базується на:
потребах і самовираженні;
потребах і винагородах;
винагородах і задоволенні окремих людей;
задоволенні всіх людей.
119. Основною формою матеріального стимулювання персоналу організації є:
премії;
премії та цінні подарунки;
цінні подарунки та заробітна плата;
заробітна плата.
120. Теорія мотивації персоналу розглядає дві основні групи концепцій мотивації:
змістовні й організаційні;
змістовні й процесуальні;
процесуальні й матеріально-грошові;
змістовні й грошові.
121. Процесуальні концепції мотивації працівників організацій враховують:
групову поведінку людей в процесі виконання своїх функцій;
індивідуальну поведінку людей в процесі виконання своїх функцій;
поведінку окремих працівників в процесі виконання своїх функцій;
поведінку всіх працівників організації.
122. Цінність винагороди працівника організації – це:
передбачення поведінки працівника, який дістав винагороду;
передбачення відношення працівника до виконання своїх функцій;
передбачення ступеня відносного задоволення, що відчуває працівник, який дістав певну винагороду;
передбачення поведінки працівника.
123. Що створює структуру управління організацією?
Сукупність лінійних органів управління.
Сукупність функціональних служб.
Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).
Сукупність органів управління.
124. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?
Порядок підпорядкування органів управління організацією.
Органи управління організацією.
Рівень та органи управління організацією.
Рівень управління.
125. Що слід розуміти під органом управління в організації?
Всі ланки управління організацією.
Ланку або сукупність ланок керуючої системи.
Сукупність ланок керованої системи.
Сукупність ланок керуючої системи.
126. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?
Органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними.
Ланки управління організацією.
Система взаємозв'язків між органами управління.
Ланки і органи управління організацією.
127. Організаційна структура управління визначається:
супідрядністю управлінських взаємозалежних ланок управління;
складом ланок управління організацією;
складом і супідрядністю взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією;
складом підрозділів організації.
128. Де переважно застосовується лінійна структура управління?
В управлінні великими організаціями.
В управлінні малими організаціями.
В управлінні об'єднаннями організацій.
В управлінні кооперативними організаціями.
129. Що створює структуру управління організацією?
Сукупність лінійних і функціональних служб (органів) управління.
Сукупність лінійних органів управління.
Сукупність функціональних служб.
сукупність окремих ланок управління.
130. Що слід розуміти під організаційною структурою управління?
Склад ланок управління організацією.
Супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління.
Склад підрозділів управління.
Склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.
131. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?
Органи управління організацією.
Порядок підпорядкування органів в організації.
Рівень управління.
Порядок складання звітності.
132. Планування – це:
розробка можливих варіантів існування організації;
один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль членів організації з метою досягнення її цілей;
розробка завдань для підлеглих;
аналіз можливих змін в діяльності організації.
133. Аналіз конкурентів організації проводиться з метою:
визначення їх стратегії та сильних сторін;
визначення їх цілей та сильних сторін;
визначення їх цілей, стратегії, сильних і слабких сторін;
визначення стратегії.
134. Цілі організації мають задовольнити такі основні вимоги:
досяжність, конкретність, орієнтація у часі;
досяжність і орієнтація у часі;
орієнтація у часі і конкретність;
досяжність.
135. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:
вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів;
оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації;
вивчати зміни, які відбуваються;
вивчати і оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації.
136. Для розробки стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:
сильні сторони своїх конкурентів;
внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації;
слабкі сторони своєї організації та конкурентів;
сильні сторони конкурентів.
137. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:
тактику, правила, бюджети;
тактику і правила;
бюджети;
правила.
138. Процес оцінки стратегії організації – це:
аналіз фактично досягнутих результатів роботи;
порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами;
механізм зворотного зв'язку для коригування стратегії;
аналіз поточних результатів роботи.
139. Тактика організації – це:
короткострокові плани, які конкретизують стратегію;
завдання, які треба виконувати;
види робіт по досягненню цілей;
плани робіт, які слід виконувати.
140. Стратегія скорочення – це:
стратегія поєднання альтернатив;
стратегія останньої дії;
стратегія обмеження окремих видів діяльності;
стратегія поведінки організації в певних умовах.
141. Хто розподіляє функції управління в організації?
Спеціалісти.
Робітники.
Керівник організації.
Спеціалісти та робітники.
142. До числа основних загальних функцій менеджменту не відносяться:
планування;
кредитування;
організації, мотивації;
контроль.
143. Що являє собою менеджмент з функціональних позицій?
Процес планування, організації, мотивації.
Процес планування, організації, контролю та регулювання.
Процес планування, організації, мотивації та контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.
Процес контролю та організації.
144. До загальних основних функцій менеджменту належать:
науковість, цілеспрямованість, послідовність;
планування, організація, мотивація, контроль;
координація, складання звітів, контроль;
організація, контроль та планування.
145. Які функції менеджменту слід вважати загальними?
контролю і організації;
планування і мотивації;
організації і контролю;
планування, організування, мотивування та контролювання.
146. На що переважно спрямовані функції менеджменту?
На досягнення певної мети організації.
На виконання виробничих завдань.
На досягнення відповідних економічних та соціальних показників в діяльності організації.
На досягнення запланованих прибутків.
147. Що повинні відображати функції менеджменту?
Основні закономірності управління системами.
Відносини, які складаються між керуючою та керованою системами.
Основні властивості, зв'язки та відносини управління.
Основні завдання керуючої та керованої системи.
148. У якому порядку реалізуються основні (загальні) функції управління?
Організація, планування, контроль, мотивація.
Планування, організація, контроль, мотивація.
Планування, організація, мотивація, контроль.
Організація, контроль, мотивація, планування.
149. Чому управління носить функціональний характер?
Тому що управління – це діяльність, а всяка діяльність розглядається як функціонування чогось, наприклад – підприємства.
Тому що управління вимагає (передбачає) здійснення різного характеру впливу на певний об'єкт.
Цце пов'язано з розподілом праці в управлінні.
Це пов'язано з кооперацією праці.
150. Визначте, що таке суб'єкт управління?
Людина або група людей, які мають певні знання про управління.
Учасники управління.
Людина або група людей, які здійснюють управління.
Група людей, що виконують заплановані роботи.
151. Що являє собою неформальна організація?
Організації, які об'єдналися для спільної діяльності.
Організації, які виникають і функціонують спонтанно.
Організації, які об'єдналися для виконання певних завдань.
Організації, які виконують окремі завдання.
152. Що слід розуміти під місією організації?
Основні завдання організації.
Основні функції організації.
Основні види робіт організації.
Чітко виражену причину існування організації.
153. Управлінський персонал – це:
сукупність працівників, які мають спеціальну підготовку і виконують функції управління;
працівники, які керують робітниками;
працівники, які мають вищу освіту і займають керівні посади;
сукупність працівників, які виконують певні функції.
154. Якщо Вам доведеться пояснювати, що являє собою організація, то Ви скажете, що це:
об'єднання людей для виконання певних робіт;
група людей, що спільно реалізує певну програму;
свідоме об'єднання людей, яке діє на основі визначених процедур та правил і спільно реалізує певну програму або цілі;
об'єднання людей для здійснення виробничої діяльності.
155. До внутрішнього середовища організації належить:
постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти;
цілі, кадри, задачі, структура, технологія, організаційна культура;
стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище;
персонал і організаційна культура.
156. Що являє собою технологія?
Засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) у вихідні (продукти, вироби, нову інформацію тощо).
Перетворення вхідних елементів у вихідні.
Вихідні елементи (кінцеві результати праці).
Засіб перетворення вихідних елементів.
157. Що являє собою завдання?
Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений період для досягнення загальних цілей.
Види робіт.
Робота з предметами праці.
Робота, яку виконують робітники.
158. Що являє собою ціль організації?
Кінцевий результат виконання окремих виробничих завдань.
Результат діяльності організації.
Конкретний результат діяльності.
Конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації.
159. Що слід відносити до внутрішнього середовища організації?
Цілі та структуру організації.
Завдання та технологію організації.
Цілі, завдання, структуру, технологію, персонал, організаційну культуру.
Технологію та персонал.
160. Які основні загальні риси має організація?
Наявність всіх видів ресурсів, вертикальний та горизонтальний поділ праці, здійснення певних видів діяльності і залежність від зовнішнього середовища.
Вертикальний та горизонтальний поділ праці.
Наявність всіх видів ресурсів та здійснення певних видів діяльності.
Наявність вертикального поділу праці.
161. Які складові елементи входять до керованої системи?
Ті, які забезпечують отримання прибутків.
Ті, які забезпечують безпосередній процес господарської (комерційної) та інших видів діяльності організації.
Ті, які забезпечують окремі види діяльності організації.
Ті, які здійснюють вплив на процес діяльності організації.
162. Якими основними ознаками характеризується закрита система?
Має жорсткі фіксовані межі і її дії відносно незалежні від середовища, що оточує систему.
Має жорсткі фіксовані межі дії.
Має жорсткі фіксовані межі і її дії незалежні від інших систем.
Не має жорстких фіксованих меж дії.
163. Якими основними ознаками характеризується відкрита система?
Взаємодією із внутрішнім середовищем.
Взаємодією із структурними підрозділами всієї системи.
Взаємодію із виробниками товарів.
Взаємодією із зовнішнім середовищем.
164. З чого складається організація?
Керованої підсистеми.
Керуючої та керованої підсистем.
Керуючої системи.
Керуючої системи, яка забезпечує отримання прибутків.
165. Що являє собою система управління?
Сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.
Сукупність взаємодіючих елементів.
Цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.
Сукупність елементів організації.
166. Які складові елементи входять до керуючої системи?
Ті, які планують діяльність керованої системи.
Ті, які організують діяльність керованої системи.
Ті, які забезпечують процес управління організацією.
Ті, які забезпечують виконання виробничих завдань.
167. Які організації слід вважати складними?
Ті, які характеризуються набором багатьох взаємопов'язаних цілей та завдань.
Ті, які мають одну мету і завдання.
Ті, які мають багато завдань.
Ті, які мають багато цілей.
168. Які організації слід вважати неформальними?
Ті, які виникають спонтанно.
Ті, які виникають і функціонують спонтанно.
Ті, які функціонують згідно положень та статутів.
Ті, які функціонують згідно певних інструкцій.
169. Які організації слід вважати формальними?
Діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети.
Діяльність яких свідомо планується.
Діяльність яких не планується і не регулюється.
Діяльність яких організується керівником.
170. На які види поділяються організації?
Формальні та прості.
Формальні та неформальні, складні та прості.
Неформальні та складні.
Складні і формальні.
171. Що слід розуміти під організацією?
Групу людей, які об'єднались для отримання прибутку.
Групу людей, діяльність яких координується відповідним органом управління.
Групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.
Групу людей, які об'єдналися для спільного проведення вільного часу.
172. Як слід розуміти принцип «винагорода персоналу?»
Цей принцип передбачає, що всі працівники організації мають одержувати належну винагороду за свою працю.
Цей принцип передбачає постійне підвищення заробітної плати персоналу.
Цей принцип передбачає одержання премій за якісну роботу.
Цей принцип передбачає постійне підвищення заробітної плати менеджерам організацій.
173. Що передбачають принципи оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні системами?
Раціональне використання єдиноначальності і колегіальності в управлінні системами для досягнення певних цілей.
Вироблення колегіального рішення певних проблем.
Застосування різноманітних правил в управлінні.
Оптимальне використання єдиноначальності в управлінні.
174. Що повинні враховувати принципи менеджменту?
Територіальні аспекти управління.
Стан та розвиток системи управління.
Територіальні аспекти процесів управління.
Тимчасові і територіальні аспекти процесів управління і мати правове оформлення.
175. Що слід розуміти під принципами менеджменту?
Вихідні положення, за допомогою яких вирішуються виробничі завдання.
Норми поведінки людей в процесі виконання своїх функцій.
Правила, вихідні положення і норми поведінки, якими керуються органи управління в процесі управління системами.
Положення про діяльність органів управління.
176. На чому базуються принципи менеджменту?
На законах, які діють в Україні.
На законах розвитку суспільства і закономірностях управління.
На положеннях про підрозділи організацій.
На підзаконних актах.
177. Фахівці в галузі менеджменту вважають, що управління існує:
з того часу, коли з'явилися перші організації;
з того часу, коли з'явилися гроші;
з того часу, коли утворилася Київська Русь;
з того часу, коли виникла потреба у розподілі функцій управління.
178. Вітчизняні фахівці в галузі менеджменту вважають, що на різних етапах розвитку управлінської науки в Україні внесли суттєвий вклад в неї такі українські вчені:
к. воблій, м. зібер;
Коропецький, в. бандера;
т. войнаровський, г. цехановський;
м. драгоманов, і. вернадський, м. Туган-Барановський, м. вольський.
179. Засновниками школи людських стосунків вважаються:
Мері Паркер Фоллет та Файоль;
А. Файоль та Генрі Гант;
Мері Паркер Фоллет та Елтон Мейо;
ф. Тейлор та а. файоль.
180. Найвідомішим представником адміністративної (класичної) школи управління є:
ф.тейлор;
а файоль;
е.мейо;
м.фоллет.
181. Адміністративна (Класична) школа управління отримала свій розвиток у:
1900-1950 рр.;
1885-1920 рр.;
1930-1950 рр.;
1950-1988 рр.
182. Важливим внеском "школи наукового управління" у практику управління було:
створення універсальних принципів управління;
перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;
систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні його продуктивності праці;
застосування в управлінні математики, статистики, тощо.
183. "Батьком" школи наукового управління вважається:
а.файоль;
е.мейо;
ф.тейлор;
м.фоллет.
184. Школа наукового управління отримала свій розвиток у:
1885-1920 рр.;
1900-1950 рр.;
1930-1950 рр.;
1950-1988 рр.
185. Якщо Вам доведеться роз'яснювати поняття "управління", то Ви скажете, що це:
здійснення цілеспрямованого впливу на певний об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку із зміною обставин;
робота, що пов'язана з переробкою інформації;
керівництво людьми;
керівництво людьми і технікою.
186. Що являє собою менеджмент з функціональних позицій?
Процес планування, організації, контролю, регулювання.
Процес планування, організації, мотивації, контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.
процес планування, організації, мотивації.
процес організації і контролю.
187. Що означає термін "менеджмент" і з якої мови він походить?
З англійської мови і означає керувати, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратися з будь-якою проблемою.
З німецької мови і означає керувати, завідувати чим-небудь.
З англійської мови і означає керувати, завідувати чим-небудь.
з російської і означає завідувати чим-небудь.
188. Залежно від рівня управління виділяють менеджерів:
вищого, середнього і найнижчого рівня;
вищого, середнього, нижчого і найнижчого рівня;
вищого і середнього рівня;
вищого і найнижчого рівня.
189. Що слід розуміти під терміном "менеджмент"?
Термін "менеджмент" означає керувати якоюсь системою.
Під терміном "менеджмент" розуміють управління якоюсь соціально-економічною системою (підприємством).
Термін "менеджмент" означає управляти чим-небудь.
Термін "менеджмент" означає постійно контролювати діяльність персоналу в організації.
190. Що слід розуміти під терміном "управління" і де переважно він застосовується?
Термін "управління" застосовується переважно до діяльності людей в сфері економіки.
Термін "управління" є синонімом терміну "менеджмент", але він переважно застосовується до різних видів людської діяльності.
Термін "управління" не є синонімом терміну "менеджмент" і застосовується тільки до діяльності людей у сфері економіки.
Термін "управління" застосовується при визначенні системи заходів щодо координації діяльності людей.
191. За допомогою яких показників визначається ефективність менеджменту організації:
економічних і соціальних;
соціальних;
економічних;
технічних.
192. Що слід розуміти під ефективністю менеджменту організації?
Виконання основних господарських завдань.
Досягнення певного обсягу прибутку.
Досягнення запланованих результатів діяльності організації.
Завоювання нових ринків збуту товарів та послуг.
193. Організаційні зміни найчастіше сприяють:
зміні стратегії і кадрів;
зміні технології і кадрів;
зміні структури управління, технології, кадрів, стратегії тощо;
зміні стратегії і тактики.
194. У процесі здійснення організаційних змін працівники найчастіше опираються перемінам через такі основні причини:
невизначеність ситуації, відчуття можливих власних втрат, очікування негативних наслідків;
невизначеність ситуації і очікування негативних наслідків;
очікування негативних наслідків (зниження заробітної плати, погіршення умов праці тощо);
відчуття можливих власних втрат.
195. Світовий досвід показує, що для здійснення перемін в організації доцільно залучати:
менеджерів усіх підрозділів;
всіх працівників;
менеджерів середньої ланки управління;
окремих керівників та спеціалістів.
196. До чого приводять переміни, які здійснюються в організації?
До збільшення обсягів виробництва та прибутків.
До нововведень.
До удосконалення методів керівництва.
До економії всіх видів ресурсів.
197. Що взагалі слід розуміти під організаційною переміною?
Зміну організаційної структури і технології.
Зміну технології, повноважень, правил і стратегії.
Зміну організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо.
Зміну кадрів і стратегії.
198. Принципи і норми моральних відносин міме працівниками різного службового статусу, що мають неоднакові службові права і обоє 'язки – ці елементи розглядаються:
економічною етикою;
професійною етикою;
соціальною етикою;
службовою етикою.
199. Відповідно до статті 116 Конституції України відповідальність за здійснення заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України покладено на:
Президента України;
Кабінет Міністрів України;
Верховну Раду України;
Конституційний Суд України.
200. Соціальна відповідальність в менеджменті включає наступні основні форми:
за чистоту навколишнього середовища; за чесність ведення бізнесу; за надання благодійної допомоги;
перед споживачами; за чесність ведення бізнесу, за високий рівень життя працівників фірми;
перед суспільством за чистоту навколишнього середовища; перед споживачами; перед найнятими працівниками;
перед найманими працівниками; за надання благодійної : допомоги, за повну сплату податків.