4. Проходження державної служби

Стадії проходження державної служби:

• вступ (прийняття) на службу;

• атестація та підвищення кваліфікації службовців;

• присвоєння чинів, персональних звань, розрядів, дипломатичних рангів;

• переведення на іншу посаду в межах служби;

• заохочення;

• притягнення до відповідальності;

• припинення служби

Обмеження, пов’язані з проходженням державної служби:

• Державний  службовець не має права вчиняти  дії,  передбачені статтями  1  і  5  Закону   України  "Про  боротьбу   з корупцією"

• Державні службовці не  можуть  брати  участь  у  страйках  та вчиняти  інші  дії,  що  перешкоджають  нормальному функціонуванню державного органу.

• Інші обмеження,  пов'язані  з  проходженням  державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

Підстави припинення державної служби:

     1) порушення умов реалізації права на державну;

     2) недотримання  пов'язаних  із проходженням державної служби вимог;

     3) досягнення    державним    службовцем    граничного   віку проходження державної служби;

     4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

     5) виявлення   або   виникнення  обставин,  що  перешкоджають перебуванню державного службовця на державній  службі;

     6) відмови державного службовця від прийняття  або  порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;

     7) неподання або  подання  державним  службовцем  неправдивих відомостей  щодо  його  доходів,  передбачених  статтею  13  цього Закону

Тема 6. Державне управління окремими сферами суспільного розвитку

Державне управління економікою: сутність, цілі, органи, функції, методи

Суб’єкти : законодавчі і виконавчі органи

-          КМУ,

-          ВРУ,

-          Міністерство фінансів

-          Міністерство економічного розвитку і торгівлі та ін.

Об’єкти:

-          промисловість

-          сільське господарство

-          інвестиційна діяльність

-          інноваційна  діяльність

-          зовнішньоекономічна діяльність та ін.

Методи:

-          економічні (податки, субсидії, ціни, пільги тощо)

-          правові (закони, нормативні акти)

-          адміністративні (накази, інструкції, штрафи, положення).

Державне управління соціальною сферою: сутність, цілі, органи, функції, методи

Об’єкти:

-          ринок праці і зайнятості населення

-          трудові відносини

-          оплата праці і доходу населення

-          елементи соціальної інфраструктури

-          громадяни як споживачі

Суб’єкти:

-          уряд

-          ВРУ

-          Міністерство праці і соціальної політики

-          Міністерство охорони здоров’я

-          Міністерство освіти і науки, молоді та спорту та ін.

Цілі стратегічного характеру:

-          наповнення реформ соціальним змістом

-          розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян

-          забезпечення гідних і безпечних умов праці

-          зміцнення сім’ї, підвищення її ролі у суспільстві

Цілі поточного характеру:

-          погашення заборгованості з соціальних виплат

-          забезпечення прожиткового мінімуму

-          боротьба з бідністю

-          створення екологічних і соціально безпечних умов життя

Функції

-          планування розвитку соціальної сфери

-          організування розвитку соціальної сфери

-          мотивування суб’єктів ДУ соціальною сферою

-          контролювання діяльності суб’єктів ДУ соціальною сферою

-          регулювання суб’єктів ДУ соціальною сферою

Методи: прямі державні видатки з бюджетів різних рівнів, соціальні трансферти, прогресивна система оподаткування, соціальні нормативи і стандарти, державні програми з вирішення конкретних соціальних проблем, підготовка і перепідготовка кадрів.

 

Державне управління підприємництвом : сутність, цілі, органи, функції, методи

Суб’єкти:

-          Державний комітет України з питань розвитку підприємництва

-          ВРУ

-          КМУ

-          Міністерство фінансів

-          Міністерство економічного розвитку і торгівлі

-          Антимонопольний комітет

-          Державна податкова служба

Об’єкти:

-          виробничі підприємства,

-          підприємства, що надають послуги та виконують роботи

-          майно і прибуток підприємств

-          приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

-          підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

-          комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

-          державне підприємство, що діє на основі державної власності;

-           підприємство, засноване на змішаній формі власності

-          домашні господарства, які об'єднують фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках — як суб'єктів некорпоративної виробничої діяльності, котрі отримують доходи з метою поліпшення свого матеріального становища.

-          некомерційні (неприбуткові) організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету: лікарні, загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади, професійно-технічні училища, творчі спілки, театри, бібліотеки, музеї та ін.

Методи державного управління підприємництвом:

- Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин, реалізують мотиви соціальної поведінки людини: матеріальне заохочення, змістовний характер праці, можливості для прояву ініціативи, кваліфікаційне зростання тощо.

- правові методи управління (ГК України, ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ЗУ "Про кооперацію" тощо)

- Адміністративно-правові (організаційні) методи управління реалізують мотиви примусового характеру. їх існування зумовлюється зацікавленістю у спільній організації праці. Ці методи поділяються на регламентуючі (подання методичної, інструктивної, законодавчої допомоги працівникам) і розпорядчі (розподіл завдань, контроль за їх виконанням,ліцензування, стандартизація, сертифікація застосування в разі потреби адміністративних, матеріальних та карно-правових санкцій).

 Державне управління інноваційною діяльністю: сутність, цілі, органи, функції, методи

До об’єктів державного управління інноваціями входять:

- соціальна сфера,

- економіка,

- фінансова сфера. 

Суб’єктами управління:

• Кабінет Міністрів;

• Верховна Рада України,

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

• органи місцевого самоврядування,

•  спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності  (Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України),

  • Державна служба інтелектуальної власності.

Принципи державної інноваційної політики (ст. 3 Закону «Про інноваційну діяльність») — орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України та визначення державних пріоритетів такого розвитку; формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері тощо.

За ринкової системи економічних відносин основними складовими інноваційної діяльності є: новації, інвестиції і нововведення (інновації). Отже, до сфери інноваційної діяльності входять: ринок новацій; ринок чистої конкуренції нововведень (інновацій); ринок інвестиційних ресурсів, орієнтованих на сферу інноваційної діяльності.

 

Державне управління інвестиційною діяльністю: сутність, цілі, органи, функції, методи

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами й учасниками інвестиційної діяльності.

Суб’єкти:

- КМУ,  ВРУ

- Міністерство економічного розвитку і торгівлі

- Міністерство аграрної політики і продовольства України

- Міністерства, які відповідають за галузі економіки

- Міністерство енергетичної і вугільної промисловості та ін.

Об’єкти: підприємства, прибуткові і неприбуткові організації, інфраструктура,

Методи:

• система податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг. З метою регулювання інвестиційного попиту Верховною Радою України може вводитися диференційований податок на інвестиції;

• проведення кредитної та амортизаційної політики, в тому числі шляхом прискореної амортизації основних фондів. Пільги по амортизації можуть встановлюватися диференційовано для окремих галузей і сфер економіки, елементів основних фондів, видів устаткування;

• подання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв; матеріальне стимулювання, використання системи цін, фінансування виробництва, надання податкових, митних, торгових та інших пільг інвесторам та інше

• державних норм та стандартів;

• антимонопольних заходів;

• роздержавлення і приватизації власності;

• визначення умов користування землею, водою й іншими природними ресурсами;

• політики ціноутворення;

• проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій».

 

Державне управління промисловістю і сільським господарством: сутність, цілі, органи, функції, методи

Суб’єкти:

-          Міністерство аграрної політики і продовольства

-          ВРУ

-          Міністерство інфраструктури

-          Міністерство енергетики і вугільної промисловості

-          Міністерство економічного розвитку і торгівлі та ін.

Об’єкти:

-          фермерське господарство

-          машинобудування господарської техніки

-          рослинництво і тваринництво

-          хімічна промисловість

-           легка промисловість

-          Металургійна промисловість тощо

Методи:

-          економічні (податки, субсидії, ціни, пільги тощо)

-          правові (закони, нормативні акти)

-          адміністративні (накази, інструкції, штрафи, положення).

-           

Державне управління ЗЕД діяльністю: сутність, цілі, органи, функції, методи.

До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать:

· забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни;

· стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

· створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці;

· наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Суб’єкти:

- ВРУ

- НБУ

- КМУ

- Державна Митна Служба

- Антимонопольний комітет України

- Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

- Міністерство фінансів

- Міністерство закордонних справ

Об’єкти:

-          зовнішня торгівля.

-          Суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоторговельні операції

-          Валютні і кредитні відносини

-          Міжнародна міграція робочої сили

-          Міжнародний рух капіталів.

Методи:

· правові ( ЗУ «Про ЗЕД», Про режим іноземного інвестування", "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті",  "Про захист національного товаровиробника віддемпінгового імпорту", "Про захист національного виробника від субсидованого імпорту",  "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції"

· Адміністративні методи безпосередньо впливають на господарські відносини. Адміністративні методи найдоцільніше застосовувати за умов економічної нестабільності, зростання дефіциту та інфляції. Ними користуються, як правило, протягом короткого терміну з метою захисту економіки країни або її відродження через мобілізацію та оптимальне використання ресурсів. До них належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічної діяльності), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товару та ін.

· Економічні —діють через ринковий механізм. Економічні методи регулювання займають провідне місце в період стабілізації економіки. До них належать митні тарифи, збори, імпортні депозити (в галузі імпорту), пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків тощо (в галузі експорту).

 

Державне управління природоохоронною діяльністю: сутність, цілі, органи, функції, методи

Об’єкти:

-          Навколишнє природне середовище як сукупність природних та природно-соціальних умов і процесів

-          Природні ресурс як залучені господарський обіг так і невикористований

-          Ландшафти та інші природні комплекси

-          Території та об’єкти природно-заповітного фонду

-          Здоров’я і життя людей

-          рослинний і тваринний світ

-          вода тощо

Суб’єкти:

-           Міністерство Екології і природних ресурсів,

-          державний комітет України по земельних ресурсах, по водному господарству,

-           Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України);

-           Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп України);

-           Державний комітет лісового господарства України (Держлісгосп України);

-           Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп);

-           Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України);

-          Державна санітарно-епідеміологічна служба (Держсанепідемслужба);

-          Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС);

-          Державний комітет ядерного регулювання України (Держатомрегулювання України);

-          Державна екологічна інспекція

-       Державна інспекція з контролю за охороною, захистом та використанням, відтворення лісів.

Принципи ДУ природоохоронної діяльності:

• Обов’язковість додержання екологічних стандартів

• Екологізація

• Гарантування екологічного безпечного середовища

• Запобігання забруднень

Методи впливу:

-          Адміністративний ( прямий) має домінуючу роль.

Адміністративний механізм передбачає екологічну експертизу екологічну стандартизацію, ліцензування природо користування, екологічний контроль та нагляд, адміністративна  відповідальність

-          Економічні( непрямий) збори за використанням природних ресурсів і забруднення ресурсів, податкові пільги і система фінансування природоохоронних заходів, механізм відшкодування збитків

-          Організаційні(непрямий) агентство з оцінки варіантів розвитку виробництва, екологічний аудит, створення спеціальних державних дослідницьких інститутів, екологічне виховання

Напрямки застосування законодавства природоохоронного середовища:

1)      Складання і затвердження екологічних нормативів і природо використання

2)      Складання і затвердження комплексу екологічних показників державного контролю

Державне управління у сферах освіти, культури, науки, туризму, спорту і охорони здоров’я: сутність, цілі, органи, функції, методи

 

Державне управління охороною здоров’я:

Об’єкти:

-          обіг лікарських засобів

-          санітарно-епідеміологічне благополуччя населення

-          обіг наркотиків та ін..

Суб’єкти:

-          Міністерство охорони здоров’я

-          Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

-          Департамент розвитку медичної допомоги

-          Різні відділи, зокрема медичного забезпечення Євро 2012

-          сектор протирадіаційного захисту і медичних проблем наслідків аварії на ЧАС

Завдання:

1. забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення

2. розроблення, координація і контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров’я

3. організація, надання державними і комунальними закладами охорони здоров’я безоплатної  медичної допомоги населенню.

У сфері туризму:

Об’єкти:

-          визначні пам’ятки архітектури

-          заклади, які здійснюють обслуговування туристів (готелі, ресторани, туристичні організації) тощо

Суб’єкти:

-          Міністерство інфраструктури

-          Комітет з підготовки до Євро 2012

-          Державна авіаційна, автотранспортна, залізнична служба та ін.

Завдання:

1. здійснювати заходи щодо вдосконалення туристичної інфраструктури і розвитку ринкових відносин у цій сфері

2. бере участь у розроблені програм облаштування транспортних магістралей об’єктами туристичної інфраструктури

3. вживає заходів щодо забезпечення прав іноземних туристів в Україні, а теж громадян України, які подорожують  за кордоном

4. бере участь у вирішенні питань щодо діяльності пошуково-рятувальних служб, розроблення програм безпеки і захисту туристів.

 

Міністерство освіти і науки України:

Основне завдання: формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури і спорту.

Об’єкти:

-          навчальні заклади

-          студенти

-          науково-дослідні інститути

-          діяльність у сфері молоді , спорту, науки, освіти

Суб’єкти:

-          Міністерство освіти і науки України

-          Міністерство охорони здоров’я

-          Міністерство праці і соціальної політики

-          Державна служба інтелектуальної власності

-          Державна служба молоді та спорту

-          Комітети з фізичного виховання і спорту

Завдання:

1. розробка державних стандартів освіти

2. встановлює порядок атестації спортивних тренерів і суддів

3. затверджує типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

4. встановлює порядки присвоєння наукових звань і присудження наукових ступенів

5. випуск наукової літератури, посібників, методичних вказівок

У сфері культури:

Об’єкти:

-          музеї

-          театри

-          будинки культури

-          філармонії

-          місця археологічних розкопок

Суб’єкти:

-          Міністерство культури

-          Державне агентство України з питань кіно

-          Управління мистецтва і освіти

-          Державний комітет радіомовлення і радіо телебачення

Завдання:

1. Створює умови для відродження і розвитку культури української нації, культури національних меншин , які проживають на території України

2. реалізація політики держави у сфері культури, її орієнтації на національні та загальнокультурні цінності

3. всебічне міжнародне культурне співробітництво

4. підготовка і використання кадрів культури і мистецтва

5.  реалізація функцій держави у сфері захисту прав національних меншин і їх релігій.