Тема 1. Теоретичні засади державного управління

1. Сутність, суб’єкти і об’єкти державного управління.

2. Цілі і принципи державного управління.

3. Теорії і школи управління.

4. Функції державного управління.

5. Методи державного управління.

Державне управління — цілеспрямований, організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави, відображених у Конституції та законодавчих актах, шляхом запровадження дер­жавної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією.

Специфіка державного управління як виду управління поля­гає в тому, що воно:

• опирається на владу, здатну до примусу;

• поширює свій впив на все суспільство;

• діє системно.

Основні специфічні риси державного управління:

• організовуюча діяльність;

• наявність суб'єкта управління;

• державно-владні відносини між суб'єктом і об'єктом;

• здійснюється у межах чинного законодавства;

  • жоден орган державної влади не визначає самостійно основні цілі свого існування та діяльності;

  • цілі та функції державного управління адекватні цілям фун­кціям держави;

  • державні органи формуються на підставі законодавчих актів.

Мета державного управління — відображення потреб та інте­ресів суспільства.    Ціль — визначення пріоритетів у державному управлінні.

Цілі державного управління мають відповідати таким вимогам і бути:

• об'єктивно зумовленими та обґрунтованими;

• соціально мотивованими;

• системно організованими;

• забезпеченими в ресурсному відношенні;

• науково обґрунтованими.

Основні види цілей:

• за джерелом виникнення та змістом (суспільно-політичні, соц­іальні, економічні, духовні);

• за конкретними діями (організаційні, виробничі, інфор­маційні, роз'яснюючі);

• за часом (стратегічні, тактичні, оперативні).

Принципи державного управління — це закономірності, відно­сини, взаємозв'язки, керівні засади, на яких ґрунтуються його організація та здійснення та які можуть бути сформульовані в певні правила.

Принципи державного управління:                      

1) загальносистемні принципи

• об'єктивності;

• демократизму;

• правової впорядкованості;

  • публічності;

  • поєднання централізації і децентралізації;

2) структурні принципи

• структурно-цільові;

• структурно-функціональні;

• структурно-організаційні;

• структурно-процесуальні;

3) спеціалізовані принципи

• державної служби;

• роботи з персоналом управління;

• інформаційного забезпечення;

• діяльності органу виконавчої влади;

• прийняття управлінських рішень.

За критерієм змісту, характером і обсягом впливу функції дер­жавного управління поділяються на:

• загальні (планування, організація, контроль, мотивація, аналіз, облік, робота з персоналом);

• спеціальні (економічні, соціальні, культурно-освітні, політико-адміністративні)

Залежно від спрямованості й місця впливу функції державного управління поділяються на:

• внутрішні

• зовнішні

Механізми державного управління — практичні заходи, за­соби, важелі, стимули, за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво, будь-яку соціальну систе­му з метою досягнення поставлених цілей.

Механізми державного управління:

• політичні;

• організаційні;

• економічні;

• соціальні;

• правові тощо.

Методи державного управління — способи владного впливу державних органів на процеси суспільного і державного розвитку, на діяльність державних структур і конкретних посадових осіб.

Методи державного управління:

• морально-етичні;

• соціально-політичні;

• економічні;

• адміністративні.

Методи державного управління виділяють прямого та непря­мого адміністративного впливу.