
- •Методичні вказівки до практичних занять.
- •Тема: Оптичні системи в біологічних дослідженнях.
- •V. Література
- •Тема: Вивчення властивостей ферментів.
- •V. Література:
- •Тема: Моделювання просторової структури біомолекул.
- •V. Література.
- •Тема: Розв’язування елементарних вправ з молекулярної біології
- •V. Література.
- •Тема: Будова і властивості клітин прокаріотів і еукаріотів.
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •V. Література.
- •Тема: Рух цитоплазми в клітинах рослин.Спостереженя явищ плазмолізу та деплазмолізу.
- •V. Література.
- •Тема: Будова і властивості хромосом. Каріотип.
- •V. Література.
- •Тема: Генетичний код. Розв’язування елементарних вправ на біосинтез білка.
- •V. Література.
- •Тема: Порівняння процесів фотосинтезу і хемосинтезу
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •V. Література.
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •V. Література.
- •Тема: Будова тканин рослинних і тваринних організмів
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •V. Література.
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •IV. Питання для самоконтролю знань.
- •V. Література.
Тема: Розв’язування елементарних вправ з молекулярної біології
Актуальність теми. Особливості будови нуклеїнових кислот тісно пов’язані з виконуваними ними функціями матеріальних носіїв спадкової інформації. Знання хімічного складу та просторової структури ДНК і РНК забезпечують основу для подальшого вивчення процесів, що відбуваються на рівні молекул та їх комплексів у клітині та визначають формування певних ознак організму як динамічної живої системи.
Навчальні цілі:
Знати:
– хімічний склад нуклеїнових кислот;
– просторову структуру ДНК;
– будову та види РНК;
– особливості процесу реплікації ДНК
Вміти:
– складати схему будови нуклеїнових кислот;
– розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології.
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи.
Розв’яжіть задачі:
1. Фрагмент ланцюга ДНК має наступний нуклеотидний склад: ТТГ-ЦАТ-АЦГ-ЦГА. Визначити послідовність нуклеотидів у другому ланцюзі. Обчислити у відсотках вміст кожного виду нуклеотидів у цьому фрагменті та коефіцієнт специфічності Ксп = (А+Т)/(Г+Ц).
2. У фрагменті молекули ДНК виявлено 340 нуклеотидів, які містили аденін, що становить 20% від загальної кількості нуклеотидів. Визначити довжину та коефіцієнт специфічності цього фрагменту ДНК.
ІІ. Контрольні питання теми.
1. Будова молекули нуклеїнової кислоти.
2. Види нуклеїнових кислот.
3. Характеристика хімічного складу ДНК. Правила Чаргафа.
4. Просторова будова молекули ДНК (модель Уотсона-Кріка).
5. Функції ДНК.
6. Структурно-функціональна характеристика молекули РНК.
7. Види РНК, особливості будови та значення.
8. Автосинтетична функція молекули ДНК (реплікація ДНК).
ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті.
Розв’язування елементарних вправ на визначення нуклеотидного складу, довжини і маси фрагментів молекул ДНК і РНК.
ІV. Питання для самоконтролю знань.
1. Які закономірності характерні для нуклеотидного складу ДНК?
2. Що спільного та відмінного між молекулами ДНК і РНК?
3. У чому суть денатурації і ренатурації ДНК? За яких умов відбуваються
ці процеси?
4. Які рівні структурної організації ДНК вам відомі?
5. Чому механізм подвоєння молекули ДНК називають напівконсервативним?
V. Література.
1. Мотузний В.О. Біологія: Навч. Посіб. / За ред. О.В. Костильова. – 2-ге вид.,
стер. – К.: світ успіху, 2009. – 751 с.
2. Біологія: (проф. рівень): підруч. Для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / С.В. Межжерін, Я.О. Межжеріна, Т.В. Коршевнюк. – К.: Планета книжок, 2010. – 336 с.
3. Біологія: (академ. рівень): підруч. Для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П.Г. Балан, Ю.Г. Вервес, В.П. Поліщук. – К.: Генеза, 2010.
4. Біологія. 10 – 11 класи : Наочний довідник. – К.; Х.: Веста, 2006. – 111с.
5. Конспект лекцій.
Практичне заняття № 5
Тема: Будова і властивості клітин прокаріотів і еукаріотів.
Особливості клітин у рослин і тварин.
Актуальність теми. Сучасна біологія вважає, що індивідуальний розвиток багатоклітинного зрілого організму почався від однієї клітини в результаті послідовного вибіркового прояву властивостей і активності різних генних ділянок хромосом. Вивчення властивостей і будови клітин має важливе значення для розвитку науки і життя та здоров”я живих організмів. Клітина – складна система органел, яка по-суті, вже є організмом, що наділений всіма ознаками життя: ромноження, рух, запасання і перетворення енергії та інше.
Навчальні цілі:
Знати:
будову рослинної і тваринної клітин;
особливості будови та функції органел клітини.
Вміти:
виготовляти тимчасові мікропрепарати;
аналізувати, як пов’язані функції клітинних органел з їх структурою;
виявити на препаратах клітинні органели.
І.Завдання для самостійної позааудиторної роботи.
Замалювати будову евкаріотичної клітини.
ІІ. Контрольні питання теми.
1. Історія уявлень про клітину.
2. Сформулюйте основні положення клітинної теорії.
3. Назвіть рівні організації живого.
4. Назвіть основні відмінності еукаріотичних клітини від
прокаріотичних.
5. Які відмінності між одноклітинними, колоніальними та
багатоклітинними організмами.
ІІІ. Самостійна аудиторна робота студента.
1. Підготувати мікроскоп до роботи.
2. Стерильною скляною або дерев’яною паличкою зішкребти з поверхні зубів наліт навколо ясен, який містить бактерії, перенести його на предметне скло, накрити накривним скельцем і розглянути під мікроскопом, замалювати.
3. Виготовити препарат епітелію ротової порожнини у краплині слини, для цього провести стерилізованою скляною паличкою по внутрішній поверхні щоки, перенести мазок на предметне скло, розгянути під мікроскопом та замалювати.
4. Зібрати цвіль білого кольору зі шматка хліба або овочів – грибницю мукора, розмістити її на предметне скло й накрити накривним скельцем.
5. Розглянути при великому збільшенні мікроскопа клітини бактерій. Порівняти особливості їхньої будови.