1.9. Правила експлуатації обладнання та техніка безпеки під час приготування киселю з вишень.

Від обладнання безпосередньо залежить якість приготовленої їжі, а це є прямим показником рівня ресторану. Обладнання має різні технічні характеристики, проводиться різними виробниками, і щоб отримувати найкращу якість їжі, необхідно грамотно розбиратися в обладнанні і вміти вибрати краще. 

В холодному цеху підготовляють плоди вишні до приготування киселю. Для цього використовують мийні ванни, друшляки чи сітки – вставки, привід універсальний для протирання і відтискання соку.

Правила експлуатації приводу універсального П-ІІ загального призначення

Монтаж приводів здійснюють спеціалісти. Для дистанційного ввімкнення та захисту двигуна від перевантажень установлюється магнітний пускач з тепловим реле. Захист від струмів короткого замикання здійснюється плавкими запобіжниками, розміщеними на груповому щитку, або автоматичними запобіжниками. Для запобігання ураженню обслуговуючого персоналу електричним струмом у процесі експлуатації корпус приводу заземлюють через клемну коробку електродвигуна. В цехах приводи установлюють у добре освітлених і зручних місцях. Вмикати їх у роботу можна тільки після закріплення змінного механізму в горловині.

Завантажують змінний механізм на ходу, в іншому разі може статися перевантаження двигуна і його нагрівання. Якщо під час увімкнення приводу в мережу двигун не працює, а дуже гуде, привід необхідно миттєво вимкнути. Справний привід працює з невеликим шумом, а кожух, що закриває двигун, нагрівається дуже мало навіть за тривалої роботи. Поява сильного шуму чи стуку свідчать про несправність електродвигуна або редуктора. У разі несправностей змінних механізмів необхідно натиснути на кнопку «Стоп», дочекатися повної зупинки робочих органів і тільки потім усувати несправності.

Справна робота приводу залежить від своєчасної заміни мастила. Обновлювати його потрібно через 6 місяців після установлення приводу, а потім — один раз на рік.

В гарячому цеху кисіль готують на електричній плиті ЕП – 2М в

наплитному казані

Правила експлуатації електричних плит.

Перед початком роботи плити необхідно перевірити санітарний стан жарової поверхні, піддона та камер жарової шафи, надійність заземлення, справність пакетних перемикачів. Конфорки повинні бути розташовані на одному рівні в строго горизонтальному положенні, мати рівну поверхню без тріщин. Рукоятки перемикачів повинні займати положення «Вимкнено». Плитний посуд потрібно заповнювати на 80 % його об'єму. Це зменшує розливання рідини та запобігає утворенню щілин на чавунній поверхні конфорки.

Плитний посуд повинен мати товсте рівне дно, яке щільно прилягає до поверхні плити. Рідину, що потрапляє на піддон, треба видаляти, оскільки, випаровуючись, вона зволожує ізоляцію конфорки, що призведе до швидкого перегоряння ізоляції.

Для ввімкнення плити спочатку вмикають загальний пусковий пристрій, потім конфорки. Конфорки вмикають на повну потужність, а після закипання рідини пакетні перемикачі встановлюють на середнє або слабке нагрівання залежно від вимог технологічного процесу приготування їжі. Конфорки з закритим нагрівальним елементом розігріваються до повної потужності за 60 хвилин. Забороняється залишати не завантажену конфорку в режимі сильного нагрівання, оскільки це спричинить швидке її перегоряння.

Техніка безпеки під час приготування киселю вишневого

Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Одягти спецодяг і упорядкувати його.

2. Підготувати робоче місце до виконання робіт, прибрати всі непотрібні речі.

3. Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене.

4. Підібрати та підготувати необхідні інструменти, пристосування, обладнання. Розташувати їх в безпечному для використання порядку.

5. Колючі, ріжучі інструменти розташовувати так, щоб випадково не отримати поранення.

6. Перевірити справність всіх пускових та блокувальних пристроїв механізованого обладнання, наявність захисного заземлення. Перевірити роботу обладнання на холостому ході.

7. Впевнитись в наявності у електрообладнання діелектричних килимків.

8. Перед початком роботи електроплити необхідно перевірити справність терморегулятора та пакетних перемикачів.

9. Під час роботи на газовому обладнанні необхідно ввімкнути вентиляцію, перевірити положення газових кранів на колекторі, відчинити шибер на димоході, перевірити тягу.

10. Забороняється працювати на газовому обладнанні за відсутності тяги, перевіряти герметичність газопроводу полум'ям сірника.

11. Приміщення, у якому розміщено газове обладнання, повинно мати вентиляцію, яка забезпечує триразовий обмін повітря за годину.

12. У приміщенні, де відчувається запах газу, забороняється вмикати або вимикати електроприлади, запалювати сірники, палити.

13. Не слід залишати без догляду працююче газове обладнання, а у разі припинення подачі газу слід негайно зачинити крани пальників.

14. Не допускається робота обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

15. Перед кожним апаратом на підвідній газовій лінії повинен бути пробковий газовий кран.

16. Відкривати крани пальників і запалювати газове обладнання дозволяється тільки при палаючому запальнику.

17. Перевірити, щоб підлога не була мокрою, щоб не була пролита рідина, масло, технологічні продукти.

18. Перед початком роботи обладнання необхідно оглянути, перевірити правильність складання, надійність кріплення, наявність заземлення та його справність.

19. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатись у відсутності в машині сторонніх предметів та у надійності кріплення механізмів.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління. При виключенні газового обладнання необхідно перекрити подачу газу до пальників, закрити їх крани і загальний кран на газопроводі.

2. Вимикати вилки слід за корпус.

3. Прибрати робоче місце. Звільнити його від відходів виробництва, винести сміття, звільнити проходи.

4. Почистити, помити інвентар, інструмент, скласти його в відведене для нього місце.

5. Зняти спецодяг, покласти його в відведене для цього місце.

6. Помити обличчя, руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

7. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

Розділ 2. Санітарно-гігієнічні вимоги до приготування киселю з вишень

На підприємстві громадського харчування існує три можливі джерела зараження продукції інфекціями:

сировина;

виробнича лінія;

оточення виробничої лінії

Деяких інфекцій в сировині можна уникнути використовуючи відповідну технологічну обробку. причиною виникнення інфекцій на виробничій лінії частіше за все є дефектні конструкції обладнання і меблів або неправильно виконаний процес миття. Ефективність миття залежить від можливості доступу до всіх поверхонь , що контактують з харчовими продуктами. Значний ризик зараження продуктів представляють працівники, що приймають участь у виробничому процесі. тому надзвичайно важливим є знання і дотримання персоналом правил гігієни і санітарії. оточення виробничої лінії, тобто правильно спроектована функціональна система приміщень, використані будівельні і облицювальні матеріали, застосовані системи вентиляції, кондиціонування, відповідна водно-каналізаційна установка тощо значно впливають на виробничу гігієну. Приготування страв в середовищі з високим рівнем гігієни значно підвищує їх якість і безпечність.

Від дотримання правил гігієни і санітарії на підприємствах громадського харчування безпосередньо залежить безпека продукції, що на них виготовляється.

Ось деякі загальні гігієнічні вимоги. Обладнання у  виробничому приміщенні треба встановлювати таким чином, щоб створити найкращі умови для роботи кухарів і забезпечити принцип потоковості при переміщенні харчових продуктів і напівфабрикатів відповідно до послідовності технологічного процесу.

Приміщення харчового блоку слід утримувати в чистоті, дотримуючись встановлених санітарних норм. Стелі, стіни необхідно побілити вапном, а панелі пофарбувати олійними фарбами світлого кольору на висоту 1,8-2 м або обкласти облицювальною плиткою. Підлоги роблять водонепроникними, викладають метлахською плиткою або цементують. У вологих приміщеннях, де витрачається багато води, треба зробити водостійкі трапи, які з'єднуються із каналізацією.

У заготівельних цехах біля обробних столів для розробки окремих видів продуктів вивішують таблички, на яких вказують призначення столу, наприклад: "Стіл для сирого м'яса", "Стіл для сирої риби" і т.д.

Усі дошки і ножі для розробки маркують. Повинно бути не менше 8 дощок і 8 ножів (окремо для сирих і варених м'яса, риби, овочів, холодних закусок ї хліба). В усіх приміщеннях має бути природне та штучне освітлення, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, причому всі електролампи треба закрити плафонами. Для освітлення їдалень та інших приміщень рекомендуються люмінесцентні лампи білого кольору.

Варильний цех та інші приміщення повинні мати центральну систему опалення і припливно-витяжну вентиляцію.

Харчовий блок забезпечують гарячою і холодною водою, каналізацією. При відсутності останньої на відстані не менше як 20-25 м від харчоблоку треба збудувати дворову убиральню і помийну яму з бетонованим вигребом, які необхідно систематично чистити і дезінфікувати. Харчові відходи можуть бути середовищем для розмноження бактерій та виведення мух. Тому їх збирають у металеві баки або відра із щільними кришками, а сухе сміття - у сміттєзбірники. Тару з-під викидів ретельно чистять, миють і дезінфікують.

У профілактиці харчових отруєнь, інфекцій, глистних інвазій утримання посуду й обладнання має велике значення.

Для підтримки санітарного режиму на підприємстві необхідно організовувати прибирання та дезінфекцію.

Вологе прибирання допомагає позбутися пилу, який осідає на підлогу, вікна та двері. Підлогу в приміщені миють протягом дня по мірі забруднення. Підлогу потрібно мити теплою водою, після чого насухо витирати. Усі панелі потрібно витирати вологою ганчіркою. Зовнішні двері необхідно мити в міру їх забруднення, однак не рідше одного разу на 10 днів. Внутрішні двері необхідно мити теплою водою з додаванням миючих засобів, після чого витирати насухо. Особливо ретельно слід мити ручки та нижні частини дверей.

Не рідше 1 разу на тиждень у приміщеннях громадського харчування роблять генеральне прибирання з використанням дозволених МОЗ України мийних і дезінфікуючих засобів. Наявність мух, тарганів та гризунів свідчить про незадовільний санітарний стан підприємства.

Санітарно-гігієнічні вимоги до  посуду, інвентарю, обладнання

Посуд, який використовуються на підприємствах масового харчування, має бути виготовлений із матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України.

Не допустиме використання посуду із пластмаси, оскільки цей матеріал при зіткненні з їжею здатний виділяти шкідливі для організму речовини.

Усі працівники підприємства масового харчування особисто відповідають за порушення санітарних правил роботи.

Столовий і кухонний посуд на підприємствах громадського харчування миють у спеціальних приміщеннях - мийних. Для полегшення очистки і знежирення застосовують мийні речовини - детергенти, які зменшують поверхневий натяг водяної плівки: водні розчини кальцинованої (2 %) або каустичної соди (0,5 %), гірчиця (у 0,5 % концентрації), тринатрійфосфат, алкілсульфонат (у 0,5 % концентрації) чи інші синтетичні мийні засоби, які дозволено використовувати на підприємствах громадського харчування, а також дезінфікуючі засоби. Маточний розчин хлорного вапна готують у вигляді 10 % просвітленого розчину, який зберігають у темному посуді не більше 6 днів, з нього готують робочі концентрації залежно від необхідності. Столовий посуд миють у трьох ваннах. Найзручніші розміри ванн — 50x50x35 см. Спочатку посуд щіткою очищують від залишків їжі, а потім миють. Температура води у першій ванні повинна становити 50 °С. Для кращого очищення посуду від жиру у воду додають мийні засоби. Дуже гаряча вода не прискорить, а погіршить миття внаслідок коагуляції білкових залишків їжі. У другу ванну беруть воду, температура якої 50 °С, і додають дезінфікуючі засоби: 0,2 % розчин хлорного вапна або 1 % розчин хлораміну. Витримують посуд у цій ванні 15-20 хвилин. У третій ванні, чистий посуд ошпарюють водою, температура якої не менше 90 °С.

 Оскільки миття посуду на підприємствах масового харчування є одним із трудомістких процесів, то дуже важливо його механізувати. Механічне обладнання може забезпечити високу якість миття посуду. Робота таких машин базується на використанні мийних речовин знежирюючи і споліскуючи. Машини з повною механізацією мийних процесів значною мірою забезпечують дотримання гігієнічних вимог. Посудомийні машини мають пристрої для дозування мийних засобів і душі для споліскування. За умов правильної експлуатації посудомийних машин якість миття посуду відповідає санітарним вимогам.

Дошки для розробки та інший дерев'яний інвентар очищують і кип'ятять 10 хвилин у 2 % розчині кальцинованої соди. Столи з металевим покриттям обробляють мийними засобами і споліскують гарячою водою. Ванни після закінчення роботи старанно миють гарячою водою з мийними засобами, потім дезінфікують їх 0,2-0,5 % розчином хлорного вапна з подальшим промиванням чистою водою.

В жодному випадку не можна зшкрябувати з дна їжу, яка пригоріла. Її слід відмочувати у теплій воді. Сушіння кухонного посуду здійснюється на спеціальних стелажах. Касети для столових приборів та прибори для спецій миють в міру їх забруднення, проте не менше одного разу на день.

Після закінчення роботи і вимкнення посудомийної машини всі робочі органи механічного обладнання (після очистки) промивають мийними засобами, кип'ятять 5-10 хвилин або ошпарюють окропом.

 У разі, якщо не застосовується обладнання для знезараження і стерилізації посуду в кінці робочого дня здійснюється дезінфекція всього столового посуду та приборів 0,2% ним розчином хлорного вапна, або 0,2%-ним розчином хлораміну при температурі не нижче від +50^о С протягом  10 хв. 

Пофарбовані поверхні раз на тиждень промивають розчином мийних засобів, а потім, після змивання чистою водою, витирають насухо чистою ганчіркою.

Чистий   кухонний   посуд  та  інвентар  зберігають  на стелажах на висоті не  менше  як  0,5-0,7  м  від  підлоги.  Чисті столові  прибори  зберігають  в залі у спеціальних ящиках-касетах. Забороняється зберігання їх на підносах розсипом. Чистий столовий посуд зберігають в закритих шафах або на гратах на ребрі.

У  мийних  відділеннях повинна бути вивішена інструкція про правила миття посуду та інвентарю.

Медичні огляди й особиста гігієна працівників харчових підприємств

На підприємствах громадського харчування повинні працювати тільки здорові люди. При влаштуванні на роботу вони мусять обов'язково пройти медичний огляд і дослідження на бацилоносії, глистоносії. Хворі на активну форму туберкульозу, кишкові інфекції (дизентерія, черевний тиф), шкірно-венеричні захворювання, гнійничкові та деякі інші захворювання, наприклад СНІД, актиномікоз, не допускаються до роботи з харчовими продуктами. Медичний контроль за станом здоров'я проводять періодично залежно від характеру дослідження. Так, обстеження на наявність туберкульозу (флюорографія) здійснюють 1 раз на рік, а в дитячих і родильних відділеннях та лікарні - двічі на рік. Інші дослідження проводять у строки, які встановлені місцевою санітарно-епідемічною станцією. Результати досліджень заносять в індивідуальні медичні книжки.

Хворих і виявлених бацилоносіїв необхідно негайно усунути від роботи до повного видужання, підтвердженого лабораторно. Дотримання правил особистої гігієни працівниками харчових підприємств і торгівлі є важливою умовою для профілактики ряду інфекційних захворювань і харчових отруєнь.

Санітарний одяг працівників громадського харчування повинен складатись із халата або куртки, фартуха, косинки чи шапочки, нарукавників. Санітарний і особистий одяг зберігають в індивідуальних шафах. Змінюють одяг за мірою його забруднення, однак не рідше одного разу на два дні. Для цього треба мати не менше трьох комплектів санітарного одягу. Підприємство має забезпечити централізоване прання цього одягу. Робоче взуття має бути легким та зручним. У санітарному одязі забороняється виходити за межі магазину чи підприємства масового харчування. не варто використовувати шпильки для застібання одягу, носити біжутерію,  в кишенях мілкі  і гострі предмети, так як вони можуть стати джерелом фізичного забруднення продуктів.

Після кожної виробничої операції всім працівникам сфери масового харчування треба мити руки з милом. Для цього у виробничих приміщеннях встановлюються умивальники, забезпечені милом і дезінфікуючими речовинами, з підведеною до них холодною та гарячою водою. Важливе гігієнічне значення має догляд за порожниною рота. Захворювання зубів і слизистої оболонки призводить до накопичення у ротовій порожнині різних мікроорганізмів. Під час кашлю, чихання, розмови мікроби з краплями слини можуть потрапити на продукти і викликати отруєння чи інфекційне захворювання.

Нігті повинні бути коротко обрізаними, без лаку, волосся - гладенько причесаним і заправленим під ковпак чи косинку, щоб запобігти потрапляння волосин у їжу.

Перед відвідуванням убиральні санітарний одяг слід знімати. Після відвідання — обов'язково миють руки з милом і дезінфікують 0,2 % розчином хлорного вапна  або іншими дезінфікуючими засобами, чи знезаражують променями встановленої в тамбурі лампи БУВ. Приймати їжу і курити у виробничих цехах не дозволяється.

Для забезпечення відповідного санітарного режиму, працівники підприємства масового харчування повинні дотримуватися чистоти на робочому місці, стежити за чистотою обладнання, посуду.

Охорона праці

Закон України «Про охорону праці» визначає положення про реалізацію конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі праці, регулює при участі відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи або організації, або вповноваженим їм органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці – це галузь яка вивчає вплив умов виробничого середовища та трудового процесу на людський організм і розробляє заходи, спрямовані на збереження здоров’я працівників, підвищення їх працездатності.

Раціональна організація праці забезпечує високу працездатність протягом робочого дня. Адже втома людського організму та порушення самопочуття настає в наслідок напруження, незручної пори, неправильної організації праці та відпочинку.

Важливе значення для створення комфортну на робочому місці має поглинання рівня робочого мушу за рахунок безгучних двигунів, зменшення вологості та забруднення повітря, зниження t. Щоб уникнути простудних захворювань серед працівників ПМХ слід передбачити встановлення теплоповітряних завіс, не допускати протягів.

Причини виробничого травматизму на підприємстві можуть бути: неправильна організація праці, порушення правил експлуатації обладнання та вимог техніки безпеки, втома чи хвороба працівника.

Якщо працівник зазнав травми, то йому слід негайно надати лікарську допомогу. Для цього на виробництві слід обладнати аптечки з перев’язувальними пакетами, шинами, джгутами, йодним розчином та нашатирним спиртом.

На підприємстві часто трапляються опіки кип’ятком, гарячим предметом чи парою. Обпечені частини тіла слід одразу охолодити струменем холодної води протягом 5-10 хв. Після цього на обпечену частину тіла накладають стерильну пов’язку.

На виробництві можливе враження електричним струмом. Працівник, який постраждав від електричного струму, розстебнути комірець, ремінь і зробити штучне дихання.

Особи, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, порушують трудову дисципліну на виробництві, можуть стати причиною аварії і нещасних випадків.

Охорона праці тісно пов'язана з науками: фізіологія, професійна патологія, психологія, економіка і організація виробництва, промислова токсикологія, комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів і виробництва.

При поліпшенні і оздоровленні умов праці важливими моментами є комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів, застосування нових засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій у наукові дослідження і виробництві.

Здійснення заходів щодо зниження виробничого травматизму, й професійної захворюваності і навіть поліпшення умов праці ведуть до професійної активності робітників, зростанню продуктивність праці і зменшення втрат під час виробництва.

Висновок

Досліджуючи технологію приготування киселю з вишень можна зробити висновок, що це висококалорійна, поживна страва, яка швидко приносить відчуття насичення через високий вміст крохмалю і забезпечує організм великою кількістю вітамінів.

Всі цілющі властивості киселю залежать від того, на якій основі він приготовлений. При його приготуванні можна використовувати свіжі ягоди, плоди, сухофрукти, сиропи, молоко. З якої б сировини не приготували, кисіль все одно вийде смачним. Треба відзначити, що киселі досить висококалорійні. Тому тим, хто хоче знизити свою вагу, не рекомендується його вживати, не дивлячись на всі його корисні властивості.

Багатьма вченими, які проводили дослідження киселю, як продукту, доведено, що він здатний успішно виводити шкідливі речовини з організму, в тому числі і свинець. У складі киселю дуже багато корисних для людського організму амінокислот і вітамінів. У його складі є і клітковина, яка в значній мірі стабілізує роботу всього ШКТ.

Кисіль з вишень дає чудовий ефект при лікуванні недокрівя та інших захворювань , повязаних з системою кровотворення, а також його застосовують як допоміжний засіб при лікуванні запальних захворювань органів дихання Кисіль на основі вівса здатний підвищувати імунітет. Кисіль на журавлині – чудовий напій, який можна пити при ГРЗ, грипі.

Киселі, які готуються на основі високоякісних соків або ягід, по вмісту корисних речовин, у тому числі кислот органічного походження, давно стали лідерами серед інших напоїв. Такі киселі володіють лікувальними властивостями, які багато в чому залежать від плодів, які бралися за основу того або іншого виду киселя.

І насамкінець, кажучи про користь киселя, потрібно сказати, що будь-який кисіль з розряду « швидкого приготування», навіть той, який пропонують аптечні мережі, дуже далекий за своїми якостями і властивостями від киселя натурального, домашнього. У ньому немає тих же вітамінів, мінералів та інших корисних мікроелементів. Рекламщики знають свою справу, їх завдання – продавати, нехай навіть і продукт низької якості.

Лише продукт, виготовлений самостійно може гарантувати Вам і Вашій родині всю винятковість користі цього чудового, смачного, корисного – киселя.

Усіх корисних якостей вишневого киселю просто не перерахувати, простіше за все просто узяти і спробувати приготувати !

Використана література

1. Сборник технологических карт на блюда и кулинарние изделия для заведений ресторанного хазяйства / Авт. Сост. А. М. Беляева. – К.: А. С. К., 2007. – 1248 с.

2. Доцяк В. С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища школа, 1998. – 550 с.

3. Орлова Н. Я., Пономарьов П. Х. Товарознавство продовольчих товарів, Том 3 – Фрукти, ягоди, овочі, гриби та продукти їхньої переробки. К, 2002.

4. Сирохман І. В., Задорожний І. М., Пономарьов П. Х. Товарознавство продовольчих товарів. К.: Лібра, 2000. – 367 с.

5. Старовойт Л. Я., Косовенко М. С., Смирнова Ж. М. Кулінарія. К.: Вища школа, 1994.

6. Смоляр В. І. Фізіологія та гігієна харчування. – К.: Здоров’я, 2000.

7. Тищенко Є. В., Пономарьов П. Х. Товарознавство харчових жирів. – К.: Київський державний торгівельно-економічний університет, 2001. – 161 с.

8. Шумило Г. І. Технологія приготування їжі. – К.: Кондор, 2006. – 504 с.

9. Лавренова Г. В., Лавренов В. К., Лавреноа Ю. В., Онипко В. Д. Специи и пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368 с.

10. Мамчур Ф. І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні. – Ужгород: Карпати. 1996. – 205с.

11. Кіросір Л.М., Титаренко В. П. Традиційні українські страви. – Полтава ПДПУ, 1999. – 120с.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..…

Розділ 1. Технологія виготовлення киселю вишневого

1.1. Асортимент киселів і їх характеристика……………………………….……………………………….…….

1.2. Товарознавча характеристика сировини для киселю, її хімічний склад………………………………………………………………………………….

1.3. Технологія приготування і подача киселю вишневого……………………………………………………………………………

1.4. Скласти рецептуру для приготування киселю вишневого і розрахувати її на

19 порцій…………………………………………………………………….……..

1.5. Технологічна схема приготування киселю вишневого……………………

1.6. Технологічна карта приготування киселю вишневого……………………

1.7. Вимоги до якості……………………………………………………………..

1.8. Організація роботи і робочого місця в холодному та гарячому цеху....…

1.9.Правила експлуатації обладнання та техніка безпеки під час приготування киселю вишневого

Розділ 2. Санітарно-гігієнічні вимоги ……………………………………………

Охорона праці………………………………………

Висновок…………………………………………..…….…………………………………………………………

Використана література…………………………………………………………....

Зміст…………………………………………………………………………………