
- •Механіка руйнування бетону та залізобетону
- •Основні положення механіки руйнування
- •Про бетон, залізобетон і механіку руйнування
- •1.2. Міцність матеріалів. Крихке та пластичне руйнування
- •1.3. Теоретична та реальна міцність твердих тіл
- •1.4. Критерії руйнування матеріалів із тріщинами
- •1.4.1. Крихке руйнування. Критерій Ґріффітса
- •1.4.2. Силовий критерій Ірвіна
- •1.4.3. Деформаційні критерії руйнування. -критерій
- •Коефіцієнти інтенсивності напружень (кін) бетону та залізобетону
- •2.1. Методи визначення кін для бетону
- •2.2. Механізм руйнування бетону
- •2.3. Критичний коефіцієнт інтенсивності напружень залізобетону
- •3. Напружено -деформований стан залізобетонних згинальних елементів
- •3.1. Процес руйнування залізобетонної балки
- •3.2. Напружено-деформований стан в околі тріщин залізобетонних елементів
- •3.2.1. Тріщини нормального відриву
- •3.2.2. Тріщини поперечного зсуву
- •3.2.3. Тріщини, нахилені до поздовжньої осі елемента
- •3.3. Ілюстративна задача
- •4. Розрахунок залізобетонних елементів методами механіки руйнування
- •4.1. Розрахунок тріщиностійкості залізобетонних елементів
- •4.2. Розрахунок несучої здатності нормальних перерізів згинальних елементів
- •4.3. Урахування впливу попереднього напруження на розвиток тріщин
- •4.4. Розрахунок на розкриття тріщин
- •4.4.1. Тріщини нормального відриву
- •4.4.2. Тріщини поперечного зсуву
- •4.5. Розрахунок переміщень залізобетонних конструкцій
- •4.6. Відстань між тріщинами нормального відриву
- •4.7. Розрахунок несучої здатності залізобетонних елементів за нахиленими перерізами
- •4.8. Розрахунок залізобетонних елементів за енергетичним критерієм
- •4.9. Приклади розрахунку Приклад 1
- •Приклад 2
- •Приклад 3
- •Приклад 4
- •Приклад 5
- •Приклад 6
- •5. Довговічність бетонних і залізобетонних конструкцій
- •5.1. Фізико – механічні основи довговічності бетону
- •5.2. Фізична модель кінетики руйнування бетону при тепловологісних впливах
- •5.3. Загальні положення розрахунку довговічності
- •Література
- •Механіка руйнування бетону та залізобетону
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
1.2. Міцність матеріалів. Крихке та пластичне руйнування
Міцність і надійність будь-якої конструкції та її елементів однаковим чином залежить від того, з якого матеріалу виготовлена ця конструкція і якого виду навантаження вона повинна витримувати. Під самою міцністю матеріалу розуміють безпосередню здатність конкретного виду матеріалу протидіяти руйнуванню. Цьому послуговує кількісна оцінка, що виникає на основі визначення напружено-деформованого стану в елементах конструкції. Недостатня міцність матеріалу конструкції веде до втрати цим матеріалом здатності чинити опір навантаженням – аж до руйнування.
Якщо елемент конструкції працює у стані простого розтягу або стиску, то визначення граничного стану цього елемента є нескладним. Максимальне напруження, яке буде відповідати за виникнення цього небезпечного стану має, бути рівним:
– границі
плинності (
)
– при досягненні стану плинності в
пластичному матеріалі;
– границі
міцності (
),
що відповідає за руйнування крихкого
матеріалу;
– границі
втоми (
)
– при повторнозмінних навантаженнях.
Експериментальне визначення цих механічних характеристик можливе на основі безпосередніх випробувань зразків матеріалу на спеціальних випробувальних машинах. Експериментальне ж визначення небезпечних (граничних) станів при складних напружених станах, коли виникає декілька видів деформацій, практично неможливе. Тому у цих випадках доводиться користуватись низкою гіпотез про поведінку матеріалу в граничному напруженому стані, які в сукупності називають тою чи іншою “теорією міцності”.
Таким чином, завданням теорії міцності є вираження умов виникнення в елементах конструкцій граничних напружених станів при будь-якому складному напруженому стані, коли відомі механічні характеристики матеріалу, одержані при його випробуванні в умовах лінійного напруженого стану.
У математичному вираженні умова досягнення матеріалом граничного стану може мати вигляд:
,
(1.1)
де
F
– деяка функція від головних напружень,
а
– граничне значення цієї функції при
певному одновісному напруженому стані.
Тоді
умова міцності, з деяким коефіцієнтом
запасу (
)
буде мати вигляд:
(1.2)
Тут
– коефіцієнт запасу,
– допустиме значення вибраної функції.
У
багатьох випадках, для більшої зрозумілості
та конкретності, функцію
називають еквівалентним напруженням
,
що відповідає напруженню у розтягнутому
(стиснутому) зразку і рівнонебезпечне
заданому об’ємному напруженому стану.
За допустиме значення функції
беруть допустиме напруження
при одновісному напруженому стані.
Тобто, умова міцності вже записується
у вигляді:
,
(1.3)
де і – індекс, яким позначається умовний номер теорії міцності.
Введення величини еквівалентного напруження полегшує (формалізує) визначення коефіцієнта запасу міцності елемента конструкції за формулою
Результати експериментальних і теоретичних досліджень показують, що успішне застосування тої чи іншої теорії міцності залежить від того, міцність яких матеріалів розглядається – крихких чи пластичних, а звідси – яке руйнування може відбутись – крихке чи пластичне. За головний критерій таких досліджень вибирають величину залишкової деформації при руйнуванні.
Крихким називають таке руйнування твердих тіл, коли пластичні деформації після руйнування не перевищують пружних, а граничний опір матеріалу пов’язаний з досягненням границі міцності. Руйнування у цьому випадку відбувається шляхом відриву однієї частини тіла від іншої.
Пластичним
вважається таке руйнування, яке пов’язане
з великими пластичними деформаціями,
що в десятки разів перевищують пружні
деформації. При такому руйнуванні
граничний стан пов’язують із границею
плинності, а саме руйнування відбувається
шляхом зсуву (зрізу). Тому граничним
дотичним напруженням слід вважати
напруження
,
що відповідає границі плинності
матеріалу.
При таких дослідженнях необхідно також зважати і на режим випробувань: швидкість навантаження, температуру середовища і саме середовище, а також вид напруженого стану. Наприклад, для пластичного матеріалу характерні великі стискувальні напруження.
Разом з тим, у деяких випадках реальне руйнування тіла може мати ознаки крихкого і пластичного руйнувань. Тоді таке руйнування називають квазікрихким або квазіпластичним.