Приклад 2
Дано:
=0,03
м, бетон В30, арматура А400С,
площа перерізу розтягнутої арматури
=
48,26 см² = 0,004826
(6
,
стиснутої арматури 
(3
;
розрахунковий згинальний момент 
Необхідно перевірити максимальну несучу здатність перерізу (умову цього прикладу взято з «Руководства по проектированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжелого бетона без предварительного напряжения», стор.46).
Розрахунок.
Для
бетону В30 згідно з табл. 4.1,
Обчислюємо значення 
де
0,1;
І
0,44
0,7=0,63.
Напруження
у стиснутій арматурі, враховуючи, що
для сталі А400С 
=
27,5 
Довжина
тріщини поперечного зсуву 
визначається
із залежності, наведеної
у
прикладі 1:
а ширина її розкриття
+2,71
де 0,0068 07=0,0097.
Визначимо висоту стиснутої частини перерізу:
і,
приймаючи 
визначаємо величину максимальної
несучої здатності елемента
Несуча здатність перерізу, визначена згідно з діючими нормами, становить 658 кНм.
Приклад 3
Дано: згинальний залізобетонний елемент прямокутного перерізу b=0,3 м; h=0,6 м; a=0,05 м, бетон В30, арматура А400С,
(5
),
розрахунковий згинальний момент М=250
кНм.
Необхідно виконати розрахунок за розкриттям тріщин, нормальних до поздовжньої осі елемета.
Розрахунок.
Для
бетону класу В30, згідно з табл. 4.1
МПам1/2.
Тоді за формулою (4.4) визначимо довжину
тріщини нормального відриву:
і
(
, обчислений за ф. (4.5), склав 0,99 МПам1/2).
Визначимо
величину 
за формулою (4.28)
де
це К - тарування для балки на двох опорах.
Величину
знайдемо за (4.29)
Остаточно розрахуємо ширину розкриття тріщини відриву за (4.30)
Для
М
= 125 кНм
(0,5
від розрахункового) 
мм,
за
формулою СНиП (4.24) 
мм.
Зауважимо,
що ми порівняли з визначеним за нормами
розкриттям тріщини не максимальну
ширину, а ту, яку розрахували за величиною
зовнішнього моменту М/2.
Чому? Тому, що формула (4.24) створена для
визначення 
за дії експлуатаційних (а не розрахункових)
навантажень, а величини таких навантажень
відрізняються майже у два рази, - ось
чому взято момент М
= 125кНм.
Приклад 4
Дано:
ригель перекриття громадської будівлі,
розміри перерізу b
=
0,2 м, h
=
0,6 м, a
=
0,08 м, проліт L
= 4,8
м; бетон В30, арматура А400С,
(4
),
навантаження рівномірно розподілене,
інтенсивністю 
=
85,5 кН/м.
Необхідно визначити момент утворення тріщин нормального відриву.
Розрахунок. Визначаємо момент опору зведеного перерізу
тоді момент утворення тріщин нормального відриву розраховуємо за (4.1)
м
=31
кНм
Згідно
зі СНиП 
27,8 кНм.
Приклад 5
Дано: ригель перекриття громадської будівлі (див. приклад 4). Прогин обмежується естетичними міркуваннями.
Необхідно розрахувати ригель за деформаціями. (Приклад взято взято з «Руководства по проектированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжелого бетона без предварительного напряжения», стор. 242).
Розрахунок. Діючий момент в середині прольоту балки на двох опорах при завантаженні рівномірно розподіленим зовнішнім навантаженням
Визначаємо величину за формулою (4.5)
і параметри тріщин нормального відриву та поперечного зсуву:
за (4.5) визначимо довжину тріщини
за (4.28) і (4.29) – ширину розкриття тріщини відриву
де
за (4.23) - довжину тріщини зсуву
за (4.31) (див. приклад 1) – ширину розкриття зсувної тріщини
Із квадратного рівняння
визначимо
величину 
– точки на епюрі моментів, де 
.
Тоді,
так як 
= 0,16 м
і
= 4,4 м,
довжина
зони тріщино-утворення 
м
(рис.4.10),
і
– корені квадратного рівняння.
Нагадаємо,
що квадратне рівняння має два корені.
У квадратному рівнянні 
корені
визначаються за формулою 
і 
Рис. 1. До визначення довжини зони тріщиноутворення
Відстань між тріщинами нормального відриву за формулою (4.44)
Тоді кількість тріщин нормального відриву на частині прольоту
Прогин визначаємо за формулою (4.40)
Тобто, прогин ригеля менший за допустимий. Прогин, розрахований за чинними нормами, склав також 0,020 м.