Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з курсу «Загальна та неорганічн...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.04 Mб
Скачать

5 Завдання для самоконтролю

1 Які ви знаєте сполуки Карбону та Силіцію в природі?

2 Напишіть електронні формули Р – елементів IV групи та назвіть їх можливі ступені окиснення.

3 Напишіть формули сполук: кальцій гідрокарбонату, сечовини, гідроген гексафлуоридосилікату, флуоридної кислоти, кальцій плюмбату, амоній тіостанату.

4 Закінчіть і зрівняйте реакції:

NaHCO3 Na2CO3 +

NaOH + CO2 = …

KCN + H2O + CO2 = K2CO3 +

SiCl4 + Zn = Si+ …

Sn + KOH + H2O = K2[Sn(OH)6] +

Pb + HNO3(конц.) =…

5 Назвіть найважливіші сплави олова та свинцю та назвіть сфери їх застосування.

6 Узагальнення за темою «р – Елементи IV групи»

Властивості елементів підгрупи суттєво відрізняються одна від одної.

При нагріванні елементи утворюють сполуки як з металами, так і з неметалами.

За нормальних умов з водою вступає в реакцію тільки свинець, у пароподібному стані силіцій, станум та карбон з водою утворюють оксиди.

Всі елементи, крім Карбону взаємодіють з основами при сплавлянні, з розчинами лугів взаємодіють силіцій та (повільно) станум, германій взаємодіє з лугами тільки за наявності окиснювачів.

Для Германію та Силіцію характерне утворення флуоридоксокомплексів.

Під час руху зверху донизу по підгрупі спостерігається перехід від неметалів до металів, що може бути проілюстровано реакціями з розбавленими кислотами та концентрованою HNO3.

Характерні ступені окиснення елементів - +2 та +4.

Карбон в багатьох випадках відрізняється від інших членів групи, утворює вуглеводні, ланцюги, має два оксиди, багато алотропних модифікацій, не утворює комплексів.

Основність оксидів при русі зверху донизу зростає.

Гідриди елементів, крім Карбону, є нестійкими сполуками. Активність гідридів зростає при русі зверху донизу.

Стійкість галогенідів зменшується при русі зверху донизу.

Тема. Р - елементи III - групи періодичної системи

  1. Загальна характеристика р - елементів III групи.

  2. Властивості Бору та його сполук.

  3. Властивості Алюмінію та його сполук.

  4. Властивості елементів підгрупи Галію.

  5. Завдання для самоконтролю.

  6. Узагальнення за темою «р – Елементи ІІІ групи».

Список рекомендованої літератури [1,2,3,4,6,7,8,11,12,14,15].

1 Загальна характеристика р - елементів III групи

До р — елементів III групи періодичної системи належать Бор, Алюміній, Галій, Індій, Талій. На зовнішньому рівні ці елементи мають по три електрони (S2p1), які вони здатні віддавати, проявляючи у своїх сполуках ступінь окиснення +3.

У групі згори донизу із збільшенням порядкового номера зменшується енергія іонізації атомів, збільшуються металічні властивості. Якщо бор - неметал, то талій - типовий метал.

2 Властивості Бору та його сполук

Головні природні сполуки Бору- борна кислота (Н3ВО3) та натрієва сіль тетраборної кислоти - бура (Na2В4О7 10Н2О).

Анрі Муасан запропонував магнієтермічний спосіб одержання бору відповідно до реакції

B2O3+3Mg 3MgO + 2B.

Бор за своїми фізичним і хімічними властивостям виявляє подібність до Силіцію. При високій температурі він з'єднується з металами і неметалами:

3Mg + 2В = Mg2В3 - магній борид,

4В + 3О2 = 2В2О3 - бор оксид,

2В + N2 2BN - бор нітрид.

Кислотами - окисниками бор окиснюється до борної кислоти:

B + 3HNO3 = Н3ВО3 + 3NO2.

Як і силіцій, бор розчиняється у водних розчинах лугів з виділенням водню:

2В + 2КОН + 2Н2О = 2КВО2 +3H2.

Сполуки Бору з Гідрогеном - борати (В2Н6, В4Н10) - на повітрі згорають з виділенням великої кількості теплоти :

В2Н6 +3O22O3 +3H2O + О2.

В2О3 — бор оксид (ІІІ), або бору ангідрид, можна отримати окисненням бору або прожарюванням борної кислоти. Бору оксид (ІІІ) - прозора, крихка, склоподібна маса, що плавиться при температурі близько 300°С, розчиняється у воді з утворенням борної кислоти:

В2O3 +3Н2O = 2Н3ВО3.

Борну кислоту можна отримати також при розчиненні бору в кислоті - окиснику або при дії гарячої сульфатної кислоти на буру:

Na2B4O7 + H2SO4+5H2O = 4H3BO4 + Na2SO4.

Згідно з константою дисоціації (К1 = 6·10-10) борна кислота належить до дуже слабких кислот.

При нагріванні борна кислота втрачає воду, переходячи у метаборну кислоту, тетраборну кислоту, яка, в свою чергу, розкладається до бор оксиду:

Н3ВО3 = НВО22О,

4НВО2 Н2В4О72О,

Н2В4О7 = 2В2О32О.

Більш стійкішими є солі тетраборної кислоти. При взаємодії борної кислоти з лугом утворюється не натрій борат, а натрій тетраборат.

Внаслідок гідролізу водні розчини бури утворюють лужне середовище:

Na2B4O7 + 7H2O = 2NaOH + 4H3BO3.