
9.2.4. Діяльність Римського клубу
Римський клуб - це міжнародна громадська організація, заснована у 1968 р. з метою дослідження розвитку людства в епоху науково-технічної революції. Римський клуб - це неформальна спілка, яка об'єднує біля 100 учених, суспільних діячів і керівників міжнародних корпорацій і фондів із 43 країн, які фінансують дослідження. Вона не має ні структури, ні штабу, ні бюджету. Фундатор клубу - італійський економіст, бізнесмен і суспільний діяч А Леччен. Під час заснування клубу індустріальний світ переживав пік повоєнного періоду, прискореного економічного росту, але вже тоді з'явилися тривожні ознаки дисгармонії. На першому засіданні, що відбулося у Римі (відтіля і назва клубу), купка західноєвропейців заявила, що зростаюча взаємозалежність країн потребує нового глобального мислення, що неблагополуччя сучасного суспільства такі багатогранні, що більше не можна по черзі і ізольовано вирішувати ці питання.
Ціль Римського клубу - дослідження найближчих і подальших наслідків великомасштабних рішень, пов'язаних з обраними людством шляхами науково-технічного й економічного розвитку. Перед дослідниками Римського клуба постала головна проблема: чи можна зберегти здоровий стан регіонального і глобального природного середовища, економічну рівновагу, усталеність суспільного розвитку і добробут людей, базу не поновлюваних природних ресурсів, якщо неминучі зміни в характері використання енергетичних і сировинних матеріалів, засобах виробництва і споживання в індустріальних країнах будуть і далі йти шляхом найменшого опору, керуючись тільки вузькими економічними інтересами?
Відповіді на ці питання Римський клуб подає як результат своєї роботи в такій формі, яка зробила б їх надбанням широкої публіки й одночасно вагомим аргументом для осіб, що приймають рішення. Переслідуючи ці цілі, члени Римського клубу створюють тимчасові робочі групи, що подають результати досліджень у вигляді "доповідей Римському клубу", серед них такі, як "Межі росту", "Стратегія виживання", "За межами сторіччя марнотратів "," Ці л і для людства". У цих роботах розглянуті моделі майбутнього людства.
Римський клуб здійснив ряд дослідницьких проектів; неодноразово організовував зустрічі із суспільними і політичними діячами різних країн світу. На думку членів Римського клубу, нові демографічні хвилі (приріст населення) призведуть до збільшення навантаження на природне середовище : в зв'язку зі зростанням виробництва продовольства, коли усе більше землі буде іти під пасовища, гинути від ерозії; через кількість відходів, що росте, які повинна буде поглинути земля, повітря, океан. Говорять, зараз вперше стає помітним вплив на природу людської діяльності. Ступінь і наслідки цього важко оцінити, але ця непевність змушує тривожитися ще більше.
Зростання людської активності набагато значніше, ніж просте зростання числа людей, людська діяльність зростає в 15-20-кратних розмірах, і так буде продовжуватися, якщо ми рішуче не змінимо спосіб життя. Зробити повний кількісний розрахунок можливих наслідків забруднення навколишнього середовища надзвичайно важко, як і оцінити його поширення в глобальних масштабах.
За більш ніж чвертьвікову діяльність Римського клубу проведено більше 40 міжнародних конференцій, рад, консультацій. Члени Римського клубу сьогодні звертають увагу на перспективи подальшого розвитку Європи в рамках проекту "Евро-па-2020", роль і відповідальність європейських країн у світових змінах.