Робочий план ревізії

Керуючись програмою ревізії і записами в робочому зошиті, ревізор (при комплексній ревізії – кожний член бригади) складає графік ревізійної роботи або робочий план ревізії, в якому перераховуються окремі етапи в хронологічному порядку із зазначенням строків виконання кожного з них. Такий графік допомагає ревізору завчасно розрахувати час, з метою найбільш ефективного його використання.

Перед виїздом на об'єкт керівництво ревізуючої організації видає ревізору (керівникові бригади) розпорядження про проведення ревізії, в якому зазначається назва підприємства, що ревізується, прізвища та ініціали ревізорів та спеціалістів, ревізуємий період, дата початку та завершення ревізії.

Ревізія проводиться з відома керівника підприємства та з обов'язковою присутністю головного бухгалтера чи його заступника. При цьому керівник дає вказівки працівникам про надання необхідних документів, даних і пояснень, які вимагає ревізор.

5. Права, обов'язки й відповідальність ревізора. Права ревізора

Проведення ревізійного процесу є неможливим без участі в ньому ревізора. Ревізор ( фінансовий інспектор)- це службова особа, яка уповноважена власником (органом управління) виконувати контрольні функції з перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства незалежно від форми власності.

Ревізору надані такі права:

1) ревізувати в міністерствах, відомствах та інших органах державної виконавчої влади, підприємствах та організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей. Проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових коштів, цінних паперів, сировини, готової продукції, устаткування тощо);

2) вільного доступу на склади, сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з ревізією. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств та відомств, підприємств та організацій для проведення контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольного аналізу сировини та готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених з цією метою коштів;

4) вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, проведення інвентаризації активів та зобов'язань, у необхідних випадках опечатувати приміщення (каси, склади, архіви), а при виявленні підробок та інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються.

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб-суб'єктів господарювання, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають під час ревізій;

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження й використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями приховані валютні та інші платежі тощо;

8) стягувати у дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, об'єднаннями, підприємствами за протизаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених чинним законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

10) застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені Законом України "Про Державну податкову службу в Україні".