
- •1 Теоретична частина
- •1.2 Основні технічні терміни
- •1.3 Опис роботи блок схеми
- •1.4 Аналіз існуючих схем даного типу
- •2 Конструкторська частина
- •2.1 Обґрунтування вибраної елементної бази
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація існуючих суматорів
- •1.2 Послідовний суматор
- •1.3 Контроль роботи суматора
- •1.4) Перетворення коду
- •2.2 Використані елементи
- •2.2 Вибір мікросхем
- •2.3 Опис роботи розробленої схеми
- •2.4 Опис друкованої плати
- •3.1 Блок опорних частот
- •3.2 Блок вибору числа
- •3.3 Блок введення числа
- •3.4 Блок виведення числа
- •3.5 Блок перетворень коду
- •3.6 Суматор
2.3 Опис роботи розробленої схеми
Принципову електричну схему пристрою, що визначає рівень знань студента, можна поділити на декілька основних блоків:
1. блок приймання і зберігання інформації відповіді студента;
2. блок порівняння. Порівнюються правильні відповіді з дійсними;
3. блок зсуву інформації та її послідовний запис до лічильника;
4. блок видачі результатів контролю знань.
2.4.1 Після вибору відповіді, сигнал заноситься на один з паралельних входів рігістрів D1-D4. Цей блок складається з десяти чотири розрядних регістрів DD3-DD12.Паралельний запис вхідного сигналу відбувається при надходженні на тактовий вхід С2 перепаду з "1" в "0" та за наявності на вході V логічної одиниці.
2.4.2 Наступні блоки працюють синхронно. З'єднавши С2 та V ми одержали послідовний зсув, який відбувався при поданні імпульсів на вхід С1 Якщо відповіді, які раніше ввів студент були вірні, то при поданні імпульсу на С1 на одному з виходів регістра Q1-Q4 буде логічна одиниця. Ця інформація одночасно заноситься в лічильник DD15 та на ЛЕ.
2.4.3 Мультивібратор задає імпульси з чистотою 100Гц. Ці імпульси надходять на ЛЕ та лічильник DD14. Лічильник рахує до десяти і на виході ЛЕ DD18 з'являється логічна одиниця. Після проходження всіх ЛЕ імпульс надходить на вхід С, з приходом якого відбувається послідовний зсув регістра DD13.
2.4.4 По закінченню зсуву лічильник DD15 передає інформацію про кількість правильних відповідей на регістр DD16 і коли на нього приходить імпульс з лічилбника DD14 через логічний елемент DD19 він подає інформацію про кількість правильних відповідей на дешифратор DD17. Дешифратор перетворює двійкову інформацію в код семисегментного індикатора Н81. Індикатор висвічує оцінку, яку набрав студент.
2.4 Опис друкованої плати
Друкована плата - це пластину з діелектричного матеріалу, склотекстоліту або гетенаксу. На платі нанесені мідні доріжки. Вона може бути двохсторонньою, коли доріжки нанесені з двох сторін, або односторонньою.
Для малих серій та індивідуальних розробок друковані плати виконуються наступним чином:
1. поверхню плати, на якій будуть нанесені доріжки, очищається та знежирюється;
2. після цього на поверхню плати встановлюється накреслена на папері схема плати;
3. в потрібних місцях відповідним свердлом просвердлюють ся отвори.
Якщо отвори мають бути металізовані, виконується їх металізація. Для металізації використовується такий спосіб: в отвори вставляють і розвальцьовують спеціальний пістон.
Нанесення доріжок за допомогою принтера. Принтер роздруковує на спеціальну термостійку плівку доріжки майбутньої плати. Після цього плівку ставлять на пластину і прогладжують плівку гарячим приладом. В результаті доріжки з плівки залишаються на пластині.
Для нанесення доріжок використовують такі матеріали: пековий лак, туш "Кальмар", фоторезист, лак. Після висихання виконується травлення. Використовуються такі речовини: хлорне залізо або мідний купорос. Для змивання лаку використовують ацетон або інші розчинники.
Спеціальним інструментом рисують на пластині після розмітки доріжки спеціальним лаком. Після цього пластину занурюють в розчин хлорного заліза FeCl3. відбувається хімічна реакція, при якій шар міді з пластинки видаляється. В місцях нанесення лаку мідь залишається. Таким чином формуються доріжки на платі. Цей процес називається травленням.
Щоб виготовити таку плату, потрібно спочатку спроектувати її, тобто виконати трасування - прокладання доріжок між елементами. На даний час проектування плат виконується автоматично на комп'ютері з допомогою спеціальних програм. Ми використовували прикладну
програму Р-СAD 2000.
Основою цієї програми є бібліотека радіоелементів цифрової техніки, яка створюється за допомогою наступних утиліт:
1. схемного редактора призначеного для створення символьного (умовного позначення) елемента для принципової схеми;
2. технологічного редактора який застосовується при створенні так званого „ посадкового місця" радіоелемента (технологічного елемента) для його встановлення надруковану плату;
3. диспетчера бібліотек призначеного для створення взаємозв'язку між символьним елементом принципової схеми та „ посадковим місцем" радіоелемента
висновки
Завданням курсового проекту було спроектувати пристрій для контролю знань. Процес створення цифрового пристрою включає розробку електричної принципової схеми, у відповідності з цим підбір необхідних цифрових інтегрованих мікросхем, які відповідають заданим параметрам і забезпечують функціонування цього пристрою.
При розробці цифрового пристрою я використовував інтегровані мікросхеми серії ТТЛ: тригери, регістри, дешифратори, лічильники, індикатори та ЛЕ І. Ці мікросхеми характерні тим, що вони працюють в імпульсному режимі і можуть знаходитись в тільки одному з двох станів -"1" і "0". Оскільки, дані елементи є досить поширеними, то виробництво, експлуатація і ремонт даного пристрою не буде вимагати великих економічних затрат. Спроектований цифровий пристрій може бути використаний в галузі освіти і науки.
Схемотехнічне проектування