Тема 9. Завершення"холодної війни" і крах біполярної системи (1985 – 1991 роки) Зміст теми:

Перебудова зовнішньої політики СРСР та її наслідки. Радянська програма повної ліквідації ядерної зброї й позиція Заходу.

Американо-радянські саміти 1985 – 1988 років. Договір про ліквідацію РСМД. Зустріч на Мальті й переговори про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Договір СНО-1.

Розпад соціалістичної співдружності. Зміна зовнішньополітичної орієнтації нових урядів країн ЦСЄ. Захід і процес демократизації країн ЦСЕ. Розпуск ОВД і ліквідація РЕВ.

Урегулювання німецького питання. Процес багатосторонніх переговорів за формулою "2+4". Об’єднання Німеччини та її міжнародні наслідки.

Стокгольмська конференція НБСЄ по зміцненню довіри в Європі. Проблема захисту прав людини на Віденській зустрічі НБСЄ. Договір НАТО – ОВД про обмеження звичайних озброєнь. Паризька зустріч НБСЕ (1990 року.). "Хартія для нової Європи". Реорганізація НБСЄ. Завершення "холодної війни".

Література:

• Арабенков В.П. Политика США в области контроля над вооружениями / В.П. Арабенков. – М., 1987.

• Бережков В.М. Страницы дипломатической истории / В.М. Бережков. – М., 1984.

• Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. – М., 1998.

• Біла книга "холодної війни". – К., 1985.

• Большаков В.В. На пути в ХХІ век / В.В. Большаков. – М., 1985.

• Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В.С. Бруз. – К., Либідь,1995.

• Владимиров С. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики / С. Владимиров, Л. Теплов. – М., 1979.

• Гатгофр Р. Почему возникла "холодная война" и почему она закончилась / Р. Гатгофр // Международная жизнь. – 1992. – № 3 – 4.

• Гегемонизм во внешней политике Вашингтона. – М., 1984.

• Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней / Б. Грайнер. – М., 1986.

• Дипломатический словарь: В 3-х т. – М., 1984 – 1986.

• Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії / Ж.-Б. Дюрозель. – К., 2001.

• Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии / Н.В. Загладин. – М., 1990.

• История дипломатии: В 5-ти т. – М., 1974 – 1979.

• История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т. 1917 – 1987. – Т. 2. 1945 – 1970. – М., 1987.

• Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года. Т.1 / П. Кальвокоресси. – М., 2000.

• Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер. – М., 1997.

• Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70-80-х годов Кокорев / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. - №3.

• Кокошкин А.А. США в системе международных отношений 80-х годов. Гегемонизм во внешней политике Вашингтона / А.А. Кокошкин. – М., 1984.

• Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. – К., 2008.

• Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917 – 1982 / М.І. Лебедєв. – К., 1982.

• Лельчук В.С. СССР и "холодная война" / В.С. Лельчук В.С., В.И. Пивовар. – М., 1995.

• Мир и разоружение. – М., 1987.

• Мировое политическое развитие: век ХХ. – М., 1995.

• Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

• Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

• Осмысление истории. – М., 1996.

• Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

• Протопопов А. С. История международных отношений и внешней политики России (1648-2005): Учебник для студентов вузов / А.С. Протопопов, В.М. Козьменко, Н.С. Мелманові. – М., 2006.

• Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов / С.Н. Рогов. – М., 1989.

• Симонян Р.Г. Военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1976.

• Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1985.

• Системи міжнародних відносин. (навчальний посібник).– К., 2007.

• Системная история международных отношений. В 2-х томах. [Ред. А.Д. Багатурова]. – М., 2000.

• Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) [ Отв. ред. А.О. Чубарьян]. – М., 1993.

• Современные международные отношения [ Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М., 1998.

• Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995.

• Хрестоматия по новой и новейшей истории: В 3-х т. – Т. 3. – М., 2002.

• ХХ век: основные проблемы и тенденции развития международных отношений. – М., 1992.

Основні терміни і поняття:

Перебудова, РСМД, договір СНО-1, переговори за формулою "2+4","Хартія для нової Європи".

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена

Б) Семінарське заняття: Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах другої половини 80-х – початку 90-х років (2 год.)

План:

1. Початок нового курсу СРСР у зовнішній політиці.

2. Американо-радянські саміти в роки перебудови.

3. Остаточне врегулювання німецької проблеми і кінець ялтинсько-потсдамської системи.

4. Загальноєвропейський процес і його роль у завершенні епохи блокового протистояння.

Методичні поради:

Готуючи перше питання, необхідно актуалізувати набуті знання з курсу історії СРСР, пам’ятати, що прихід до влади комуністів-реформаторів на чолі з М. Горбачовим привів до кардинального повороту не лише у внутрішній, а й у зовнішній політиці. У чому сутність концепції "нового політичного мислення" радянського лідера щодо міжнародних справ і глобальних проблем людства? Чим вона була викликана?

Основним напрямом зовнішньої політики СРСР у роки перебудови були відносини зі США. Прослідкуйте динаміку їх розвитку, починаючи із зустрічі М. Горбачова і Р. Рейгана у Женеві восени 1985 року і завершуючи візитом Д. Буша до Москви літом 1991 року. Як радянсько-американський діалог позначився на урегулюванні низки регіональних конфліктів, зокрема, в Афганістані, Нікарагуа, Перській затоці?

З усіх європейських держав ФРН була найбільше зацікавлена у пом’якшенні конфлікту між Сходом і Заходом, у розвиткові економічних і культурних контактів, оскільки такий розвій подій міг привести Німеччину до об’єднання. Розкрийте сутність політики ФРН стосовно НДР у 80-ті роки. Що таке "теорія магніту", "тактика малих кроків"? Якими були відносини двох німецьких держав у цей період?

Як перебудова в СРСР вплинула на вирішення німецького питання, якою була позиція радянських лідерів щодо об’єднання Німеччини?

Висвітліть чинники і прояви кризи в НДР, які привели до падіння Берлінського муру — першого акту відмови НДР від свого суверенітету. Поворот у політиці радянського керівництва дав можливість урядові ФРН, за підтримки США, перейти до об’єднання Німеччини.

Необхідно розкрити процес переговорів між СРСР і ФРН про умови об’єднання Німеччини, підсумком яких стало укладання договору за формулою "2+4" та остаточне вирішення німецької проблеми.

У другій половині 80-х років був досягнутий суттєвий прорив у рамках Гельсінського процесу. Найвизначнішими форумами цього періоду були Стокгольмська конференція по зміцненню довіри, безпеки і роззброєння в Європі (1984 – 1986 роки),Віденська зустріч держав-учасниць НБСЄ (1986 – 1989 років). Прийняті рішення відкрили шлях для переговорів держав-учасниць ОВД і НАТО по питанням звичайного озброєння і збройним силам у Європі від Атлантики і до Уралу, які завершилися в листопаді 1990 року підписанням спільної декларації та Договору 22-х держав. Розкрийте зміст досягнутих домовленостей. Приділіть увагу трьом сесіям Конференції з людського виміру НБСЄ, які проходили в Парижі (1989 рік), Копенгагені (1990 рік), Москві (1991 рік).

В) Самостійна робота: підготовка до семінарського заняття (1 год.)