Тема 7. Розрядка міжнародної напруженості у 60 – 70-ті роки хх століття Зміст теми:

Захід і Схід після Карибської кризи. Криза атлантизму в 60-ті роки. Французькі односторонні дії в галузі оборони. Вихід Франції з воєнної організації НАТО. Група ядерного планування НАТО.

Проблема ядерних випробувань. Московський договір 1963 року. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Розрядка: сутність, напрями і досягнення.

Радянсько-американські відносини в 1969 – 1979 роках. Основні положення Договору ОСО-1 і Договору ПРО (1972). Американо-радянські саміти 1973 – 1974 років. Поправка Джексона-Веніка. Переговори щодо Договору ОСО-2.

Нова східна політика ФРН. Московський договір 1970 року. Взаємне визнання ФРН і НДР. Доктрина "наведення мостів". Варшавський договір 1970 року. Чотиристороння угода по Західному Берліну, урегулювання проблеми Західного Берліну. Встановлення дипломатичних відносин ФРН з соціалістичними країнами.

Гельсінський процес. Багатосторонні консультації по підготовці Загальноєвропейської наради по безпеці і співробітництву в Європі (НБСЄ). Підписання Заключного акту наради в Гельсінкі 1 серпня 1975 року. Зустрічі держав-учасниць НБСЄ у Белграді та Мадриді.

Література:

• Арабенков В.П. Политика США в области контроля над вооружениями / В.П. Арабенков. – М., 1987.

• Бережков В.М. Страницы дипломатической истории / В.М. Бережков. – М., 1984.

• Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. – М., 1998.

• Біла книга "холодної війни". – К., 1985.

• Большаков В.В. На пути в ХХІ век / В.В. Большаков. – М., 1985.

• Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В.С. Бруз. – К., Либідь,1995.

• Владимиров С. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики / С. Владимиров, Л. Теплов. – М., 1979.

• Гатгофр Р. Почему возникла "холодная война" и почему она закончилась / Р. Гатгофр // Международная жизнь. – 1992. – № 3 – 4.

• Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней / Б. Грайнер. – М., 1986.

• Дипломатический словарь: В 3-х т. – М., 1984 – 1986.

• Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії / Ж.-Б. Дюрозель. – К., 2001.

• Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии / Н.В. Загладин. – М., 1990.

• История дипломатии: В 5-ти т. – М., 1974 – 1979.

• История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т. 1917 – 1987. – Т. 2. 1945 – 1970. – М., 1987.

• Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года / П. Кальвокоресси. Т.1. — М.: Моск. рабочий, 2000.

• Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70-80-х годов Кокорев / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. - №3.

• Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70 – 80-х годов / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. – № 3.

• Кокошкин А.А. США в системе международных отношений 80-х годов. Гегемонизм во внешней политике Вашингтона / А.А. Кокошкин. – М., 1984.

• Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ФАДА, ЛТД, 2008.

• Коппель О.А. Міжнародні системи та глобальний розвиток (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ВПЦ Київський університет, 2006.

• Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917 – 1982 / М.І. Лебедєв. – К., 1982.

• Лельчук В.С. СССР и "холодная война" / В.С. Лельчук В.С., В.И. Пивовар. – М., 1995.

• Лидерство и конкуренция в мировой системе: Россия и США [Отв. ред. А.Д. Богатуров, Т.А. Шакленина]. — М.: Красанд, 2010.

• Мартиненко А.К. Міжнародні відносини 1945 – 1975 років: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А.К. Мартиненко, Б.А. Мартиненко — К.: Ліра, 2007.

• Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій / М.Й. Марущак. — Львів, 2003.

• Мир и разоружение. – М., 1987.

• Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / [ред. С.А. Ланцов, В.А. Ачкасов]. — СПб.: Питер, 2007.

• Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

• Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

• Осмысление истории. – М., 1996.

• Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

• Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов / С.Н. Рогов. – М., 1989.

• Симонян Р.Г. Военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1976.

• Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1985.

• Системная история международных отношений. 1918-1991 г.г.: в 4 т. / [ред. А.Д. Богатуров]. — М: Моск. рабочий, 2007.

• Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) / [Отв. ред. А.О. Чубарьян]. — М.: Наука, 1993.

• Современные международные отношения / [Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М.: Росспєн, 1998.

• Современные международные отношения. Учебник / [ред. А.В. Торкунов]. — М.: Росспєн, 2001.

• Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995.

Основні терміни і поняття:

Криза атлантизму, ПРО, ОСО-1, ОСО-2, поправка Джексона-Веніка, статус найбільшого сприяння, концепція "єдиної Європи від Атлантики до Уралу", доктрина Хальштейна, "нова східна політика", Московський договір 1970 року, Варшавський договір 1970 року, доктрина "наведення мостів", чотиристороння угода по Західному Берліну, Гельсінський процес.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття: Розрядка міжнародної напруженості у 60 – 70-ті роки (2 год.)

План:

1. Перші міжнародні договори по контролю над озброєнням. Радянсько-американські відносини в 1963—1969 роках.

2. Радянсько-американські відносини в 70-ті роки.

3. Радянсько – французькі відносини в 60-ті роки. Зовнішня політика Шарля де Голля.

4. "Нова східна політика" В. Брандта.

5. Гельсінський процес і проблема скорочення звичайного озброєння у Центральній Європі.

Методичні поради:

Наслідком Карибської кризи стало усвідомлення ядерними державами небезпеки глобального зіткнення між ними, що привело до підписання ряду міжнародних договорів по контролю над озброєнням. Розкрийте їх зміст. Чому Франція та Китай відмовилися до них приєднатися? Які фактори посприяли радянсько-американським переговорам про обмеження стратегічного озброєння?

Вивчаючи питання про радянсько-американські відносини 70-х років звернути увагу на те, що навіть на вищому рівні відбулося п’ять зустрічей. Власне політика розрядки складалася з двох компонентів: економічних угод та договорів про обмеження ядерних озброєнь (ПРО, ОСО-1, ОСО-2). В політичному плані вони означали визнання Сполученими Штатами Америки Радянського Союзу як великої держави. Проте, незважаючи на значне збільшення обсягів радянсько-американської торгівлі, СРСР так і не отримав статусу найбільшого сприяння, а договір ОСО-2 не був ратифікований Сенатом. Чому?

У третьому питанні необхідно показати роль Ш. де Голля в нормалізації відносин між Сходом і Заходом, який в 1958 році став президентом V Республіки і прагнув повернути Франції її колишню міжнародну роль. Які кроки, що сприяли початку розрядки напруги були здійснені?

В чому полягала голлістська концепція "єдиної Європи від Атлантики до Уралу?"

Рішення Парижу про вихід із військової організації НАТО і візит президента Ш. де Голля до СРСР у 1966 році багатьма сприймався як повернення Франції статусу великої держави. Згодні ви з цим?

Необхідно звернути увагу на підписаний 30 жовтня 1971 року Ж. Помпіду і Л. Брежнєвим документ "Принципи співробітництва", який де факто став першим у повоєнні роки політичним договором між Радянським Союзом і провідною країною Заходу, юридично закріпив радянське трактування принципів "мирного співробітництва".

Становлення політики розрядки у Європі було б неможливим без "нової східної політики" ФРН. В чому полягала зовнішньополітична концепція В. Брандта, який в 1969 році став федеральним канцлером?

Згідні ви з твердженням, що Московський і Варшавський договори 1970 року відкрили шлях до розрядки?

"Нова східна політика" ФРН створила передумови для підписання 3 вересня 1971 року чотиристоронньої угоди по Західному Берліну і встановленню в 1972 році офіційних відносин між ФРН і НДР, що поставило крапку "на доктрині Хальштейна".

Довше проходили переговори про нормалізацію відносин з Чехословаччиною. Чим це було викликано?

В контексті "нової східної політики" необхідно розглянути і встановлення дипломатичних відносин ФРН з іншими соціалістичними країнами.

У п’ятому питанні необхідно з’ясувати, що слід розуміти під Гельсінським процесом? Коли почалися багатосторонні консультації по підготовці Загальноєвропейської наради по безпеці і співробітництву в Європі (НБСЄ)? Розглянути перший та другий етапи роботи.

Кульмінацією розрядки вважається підписання Заключного акту наради в Гельсінкі 1 серпня 1975 року. В чому полягав втілений у цьому документі компроміс між Сходом і Заходом?

Розглянути зустрічі держав-учасниць НБСЄ у Белграді та Мадриді. Чому на Віденських переговорах по скороченню звичайних збройних сил і озброєнь у Центральній Європі не спостерігалося суттєвого прогресу?

Підводячи підсумки, слід подумати над тим, що привело до зриву розрядки міжнародної напруги. Чому в листопаді 1983 року СРСР у односторонньому порядку припинив участь у Женевських переговорах по євроракетам і стратегічному озброєнню?

В) Завдання для самостійної роботи (2 год.)