3.Падіння Центральної Ради.

Політика більшовиків була повністю неприйнятна для українців і тому вони з радістю сприйняли повернення Ц.Р. та дізнавшись, що дійсними визволителями від більшовиків є німці, настрій населення став змінюватися на гірше. Адже замість одних окупантів прийшли інші.

Повернувшись до влади, Ц.Р. намагалася продовжувати свою

соціалістичну політику. Зокрема, залишалася в силі заборона приватної власності. Проте, поміщики опираючись на підтримку німецько-австрійських військ, сподівалися повернути собі землю. Селяни, розуміли, що повернення поміщиків не дозволить їм отримати землю. Ц.Р. , як і до війни, не спроможна була швидко вирішити земельне питання. Вона видала розпорядження, яким забороняла поміщикам засівати землю. Це могло зірвати посівну компанію, так як селянам часто не було чим обробляти і засівати землю.

Ц.Р. швидко втрачала авторитет серед населення і у німецького командування:

- невирішеність земельного питання;

- партизанська боротьба проти військ союзників;

- неспроможність ефективно управляти економікою;

- невиконання продовольчих поставок союзникам..

( 22 квітня 1918р. Ц.Р. підписала договір про поставки продовольства до Німеччини, Австро-Угорщини).

У квітні 1918р. німецьке командування стало безпосередньо втручатися в управління Україною:

• 6 квітня генерал Ейхгорн видав указ, яким дозволялося засівати землю всім, хто здатен це робити в тому числі і поміщикам;

• Було запроваджено цензуру: заборонялося друкувати негативну інформацію про дії союзницьких військ;

• 25 квітня німці запровадили військо-польові суди.

Ці та інші заходи німецько-австрійського командування свідчило, Німеччина і Австро-Угорщина з союзників перетворилися на окупантів.

Це свідчило також і те, що Ц.Р. доживала свої останні дні.

29 квітня 1918р. на своєму засіданні Ц.Р. затвердила Конституцію УНР та надрукувати його не встигла.

29 квітня 1918р. загін німецьких солдат розігнав Ц.Р., а приміщення де вона засідала замкнуто.

4.Внутрішня та зовнішня політика Української

Держави і ставлення до неї у суспільстві.

29 квітня 1918р. на з’їзді хліборобсько-демократичної партії генерала Павла Скоропадського було обрано гетьманом України.

Настав новий етап української революції.

Згідно перших документів, обнародуваних гетьманом:

• Україна проголошувалася Українською Державою;

• Закони і рішення Ц.Р. відмінялися;

• Поновлювалася приватна власність;

• Верховна влада тимчасово, до скликання Сейму ( парламенту), зосереджувалася в руках гетьмана;

• Гетьман затверджував закони, призначав голову Ради Міністрів, її склад, був верховним головнокомандуючим.

У діяльності гетьманського уряду виділяються як позитивні так і негативні сторони.

Значні досягнення були у сфері зовнішньої політики. Українську Державу визнали 30 держав. 12 червня 1918р. було підписано перемир’я з більшовицькою Росією. Укладено договір з Грузією, Доном, Кубанню. Крим став автономною частиною України.

Найбільших успіхів гетьманський уряд добився у сфері освіти, науки, культури. Було відкрито 150 українських гімназій, українські університети в Києві, Кам’янці-Подільському, засновано Академію наук, Державний архів, Національну галерею мистецтв, Історичний музей, національну бібліотеку та ін..

Гетьманом було сформовано високопрофесійний уряд. Створено сильну грошову систему з високим курсом української валюти. Проведено судову реформу. Розроблялися плани по створенню 300тис. українс. армії, але німці перешкодили цьому.

В період правління гетьмана Україну називали «оазисом спокою».

У соціально – економічній сфері проводилася політика в інтересах заможних класів – поміщиків, капіталістів.

Поміщики при підтримці німец - австр. військ вимагали від селян повернення землі, худоби, інвентарю, або фінансової компенсації за них. Вони одержали право використовувати реманент селян в своїх цілях.

У містах було скасовано 8-ми годинний робочий день, обмежувалася свобода діяльності профспілок, заборонялися страйки. Багато підприємств закривалося. Зарплати були мізерні.

По Україні поширювалися тяжкі хвороби – віспа, дизентерія, тиф.

Тяжке матеріальне становище штовхало населення України на боротьбу з гетьманським режимом.

Проти гетьмана утворилося три військово – політичні табори:

• Більшовики;

• Політично нейтральні українські сили (селянський рух, батько Махно ..);

• Директорія.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу:

1. Коли Росія надіслала ультиматум Ц.Р.?

2. Хто очолив більшовицькі війська, що наступали на Україну?

3. Хто очолив більшовицькі війська, що наступали на Київ?

4. Яка подія сталася 16 – 17 січня 1917р.?

5. Хто став союзником Ц.Р. у боротьбі з більшовиками?

6. Коли Ц.Р. повернулася до Києва і завдяки кому?

7. Які основні причини падіння влади Ц.Р.?

8. У якій сфері гетьманський уряд досяг найбільших успіхів?

ІV. Домашнє завдання : Л – 2 с. 82 - 123, Л – 4 с. 153 – 170, конспект.

Тема № 11: Відновлення УНР. Злука УНР і ЗУНР.

План:

1. Директорія УНР.

2. ЗУНР.

3. Політика радянського уряду в Україні у 1919р.

4. Україна на поч.1920 р. Варшавська угода та її наслідки.

5. Україна у другій половині 1920 р. на поч.. 1921 рр.

.

І. Повторення пройденого матеріалу:

Усне опитування:

1. Коли Росія надіслала ультиматум Ц.Р.?

2. Хто очолив більшовицькі війська, що наступали на Україну?

3. Хто очолив більшовицькі війська, що наступали на Київ?

4. Яка подія сталася 16 – 17 січня 1917р.?

5. Хто став союзником Ц.Р. у боротьбі з більшовиками?

6. Коли Ц.Р. повернулася до Києва і завдяки кому?

7. Які основні причини падіння влади Ц.Р.?

8. У якій сфері гетьманський уряд досяг найбільших успіхів?

Хронологічний диктант:

Що сталося: 4 грудня 1917р., 16 – 17 грудня 1917р., 21 січня 1918р., 21 – 26 січня 1918р., 9 ( 22 ) січня 1918р., 26 січня 1918р., 27 січня 1918 р., 18 лютого 1918р., 2 березня 1918р., 7 квітня 1918р., 29 квітня 1918р..

ІІ. Робота з матеріалом теми: