Рівень 1 Урок №10

ПРАВИЛА - це загальновизнані та захищені реальними санкціями ПРИПИСИ, які забороняють або дозволяють певні види дій одного індивіда (або групи осіб) при їх взаємодії з іншими особами або групами осіб.

Правила перебувають у відносинах співпідпорядкованості, тому що один тип правил змінити простіше, ніж інший.

Правила, що безпосередньо визначають альтернативи для формулювання інших правил та піддаються змінам з великими витратами, є ГЛОБАЛЬНИМИ. Вони формують ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. 

Приклад ПОТОЧНОГО, тобто "статус-кво" глобального правила для України - "Переможець отримує ВСЕ". 

Альтернативою є правило: "Переможений має право на ПЕВНУ ЧАСТКУ ресурсу". Розмір "певної частки" є різним для різних суспільств, які практикують таке альтернативне правило, а відмінності полягають виключно в методиках визначення РОЗМІРУ частки переможеного, в той час як ВЛАСНЕ ПРАВО переможеного отримати частку не оспорюється. 

Головна роль ПРАВИЛ в суспільстві полягає у ЗМЕНШЕННІ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ шляхом встановлення стійкої (хоча і необов’язково ефективної) СТРУКТУРИ ВЗАЄМОДІЇ між особами та групами осіб (див. Урок №2 про фактор неповноти інформації).

НЕФОРМАЛЬНІ правила - це НЕПИСАНІ звичаї, традиції, стереотипи мислення та поведінки. Наприклад, принципи ділової чи професійної етики, релігійні заповіді і звичаї, ідеологічні установки, "поняття", "правила тьорок та стрілок", тощо.

ФОРМАЛЬНИМИ правилами є ПИСАНІ НОРМИ, які містяться в Конституції, кодексах, законах, указах, постановах, положеннях (все разом складає ІЄРАРХІЮ нормативних актів та норм), судових прецедентах.

ОСНОВНА ВІДМІННІСТЬ формальних правил від неформальних полягає в "прихованості", "неартикульованості" неформальних. 

===...Формальні правила, по яких і досі живе Україна, були створені в Радянському Союзі під інший суспільний лад. Суспільний лад в СРСР характеризувався "загальнодержавною власністю" та суворим ієрархічним доступом до владно-розпорядчих повноважень, і, як наслідок, повною відсутністю алгоритмів "горизонтального", тобто "без начальства, між рівними" - розподілу спільного ресурсу.

Коли розвалився СРСР, колишня "загальнодержавна власність" пішла під розподіл за неформальними правилами, головне з яких - "право сильного", а єдиний глобальний алгоритм, як зазначалося вище - "Переможець отримує ВСЕ". В Україні єдиним стримуючим фактором для сили є лише ще більша сила - на всіх рівнях. Так, єдиним справжнім забороняючим знаком на дорогах України є не "кірпіч", а лише бетонний блок. 

Суворий ієрархічний доступ до владно-розпорядчих повноважень став регулюватись ПЕРЕВАЖНО неформальними правилами.

Формальні ж правила протягом останніх 23-х років модифікувалися хаотично, безсистемно, без розуміння загальних напрямків реформування, виключно в короткострокових інтересах поточних володільців владно-розпорядчого ресурсу, внаслідок чого формальні правила стали малопридатними для застосування, і неформальні правила практично витіснили формальні з багатьох ключових сфер суспільного життя.

Саме це призвело в підсумку до поточного протистояння в Україні, яке загрожує нам громадянською війною.===