Розділ 2 Маркетингове дослідження ринку поліграфічних послуг в Україні на прикладі (зат) «Віпол»

Закрите Акціонерне Товариство «Віпол» було засноване в 24 січня 1974 року, але на той час воно було госпрозрахункове Міжвузівське поліграфічне підприємство на самостійному балансі. Основною метою діяльності підприємства було видання і поліграфічне виконання навчально-методичних матеріалів та документації, малотиражних збірників наукових праць та навчальних посібників, текстів лекцій, матеріалів наукових досліджень з госпрозрахункових та бюджетних тем вузів та технікумів м. Києва.

Пізніше, в 1987 році, підприємство об’єдналося з такими самими підприємствами в Харкові і Донецьку, і створили поліграфічне об’єднання "Укрвузполіграф" з головним підприємством в м. Києві та його госпрозрахунковими філіалами в Харкові та в Донецьку.

Та лише в 1993 році підприємство за допомоги організації орендарів було створене Акціонерне Товариство "Віпол", і лише через 9 років, в 2002 році, це товариство було перейменоване в Закрите Акціонерне Товариство "Віпол", яким являється до сьогоднішнього часу.

Тепер підприємство випускає газети, журнали, але в основному книги в палітурці будь-якого типу, в м’якій чи твердій обкладинці, безшивну чи зшивну нитками, з припресуванням плівкою чи лакуванням, на будь-якому папері - від офсетного до крейдованого чи льону, які за своєю якістю не поступаються російським та білоруським зразкам.

На протязі стількох років від створення та початку функціонувань, вже 37 років, підприємство було значною мірою розширене і розвинуте, збільшилась кількість устаткування, набуто значну кількість постійних клієнтів і постачальників, як матеріалів так і устаткування. На даний момент на підприємстві виготовлення книжкової продукції проходить від самого початку до готової книги, адже виробництво налагоджене до проходження всіх етапів виготовлення, без залучення інших підприємств.

2.1 Загальна характеристика ринку поліграфічних послуг

Характеристику ринку поліграфічних послуг хотілося б розпочати оглядом статистичних даних. У поліграфічному секторі економіки активно утверджується тенденція до збільшення кількості господарюючих суб'єктів [1;294c]. Сьогодні тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в тому числі: колективної – 56,6% , приватної – 21,8%. Це свідчіть про те, що поліграфія все впевненіше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.

Численні приватні, колективні поліграфічні підприємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланкової ,та іншої комерційної продукції. Заради об'єктивності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованої продукції.

В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло, адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструктуру, великі виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.

Певна річ, розрахунки базуються на реальних ринкових потребах. Наш ринок свідчить про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей із випуску книжкової і газетно-журнальної продукції.

Торік видавництва і видавничі організації усіх форм власності випустили лише 40 млн. примірників книжок, що становить менше 1 книжки на кожного мешканця країни.

У першому кварталі 2012 року ситуація погіршилася. Зокрема, у видавництвах, підпорядкованих Держком – інформполітики, тираж книжкових видань, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшився більш, ніж удвічі.

Судячи з цього, і 2013 рік може бути майже катастрофічним, якщо не вжити радикальних заходів щодо підтримки видавничо – поліграфічного сектору економіки.

Можна порівняти наші результати із результатами інших країн. У цивілізованих країнах є показник випуску книг на рівні 12-14 примірників на душу населення. Такі низькі показники книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію [8;298c].

З цього можна зробити висновок, що настали часи, коли на ринку поліграфії виживають найсильніші. Особливо відчутним цей факт був після 2012 року – повної стагнації і спаду розвитку сегменту поліграфічних послуг. Надалі працювати залишились лише ті, хто зміг «встояти на ногах». Друкарні, які ще зовсім недавно здавалися основними гравцями на ринку, сьогодні привертають до себе увагу зовсім з інших причин. В основному це інформація про їх банкрутство, розформування, проблеми з оплатою кредитів і навіть "розпродажі" обладнання.