МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

Конспект 2

лекції з дисципліни„Фізична культура з методикою викладання”

6.010102 – Бакалавр

Галузь знань: Початкова освіта

Напрям підготовки: 6.010102 Початкова освіта

Підготувала: доц. Кириленко Л.Г.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії факультету

фізичного виховання ПНПУ імені В.Г. Короленка

Протокол №___ від ___ 2012р.

Голова комісії ____________Бондаренко В.В.

Тема 2.Основи методики вдосконалення фізичних якостей план:

1.Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення

2. Основи методики розвитку сили

3. Основи методики розвитку прудкості

4. Основи методики вдосконалення витривалості

5. Основи методики розвитку гнучкості

6. Основи методики удосконалення спритності

7. Загальні основи методики удосконалення спритності

Основна література до теми:

1.Державна національна програма "Освіта". Україна ХХI століття.-К.:Райдуга, 1994.-61с.

2.Закон України "Про фізичну культуру і спорт", К.: 1993.- 22с.

3.Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів. – К.: Радянська школа, 1977. – 144 с.

4.Козленко М.П., Вільчковський Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання (початкові класи). – К.: Радянська школа, 1984. – 238 с.

5.Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олімпійська література, 1999. – 232 с.

6.Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. Навч. посібник.-Львів.: Штабар, 1997.-207 с.

Вишнева Л.В. Обучение должно быть развивающим // Физическая культура в школе. — 1981.— № 1. — С.15.

Губа В.П., Дорохов P.M. Дифференцированный подход // Физическая культура в школе. — 1986. — № 6. — С.4.

Донской Д.Д. Спортивная техника. — М: Физкультура и спорт, 1962.

Короткой И.М Подвижные игры детей. — М.: Советская Россия, 1987.

Васильков Г. А. Соревновательному методу — зелёный свет // Физическаякультура в школе. — 1994. — № 5. — С.43.

Коньков В.В. Личность подростка и физическая культура // Физическаякультура в школе. —1990. — № 6. — С.35.

Собиров Ш., Саидов М Соревновательный метод в начальных классах // Физическая культура в школе. —1985. — № 1. — С. 11.

Сарапулова Є.А. Фізкультхвилинка — це серйозно //Фізичне виховання в школі. — 1997. — №4. — С 20-22.

Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте. — М.: "ФиС", 1993. — С181.

Щуркова А.Е. Когда урок воспитывает // Физическая культура в школе. — 1978. — № 8. — С. 15.

Додаткова література

1.Національна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” 1999-2005 роки.- К.: б.в., 1998.- 41 с.

2.Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

1. Визначення понять

Термін „фізична якість” віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.

Отже, фізичні якості — це розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого, зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.

У спеціальній літературі можна зустріти терміни „фізичні якості”, „рухові якості” або „фізичні можливості”. Ними позначаються окремі сторони рухових можливостей людини.

Для подальшого розгляду фізичних якостей є потреба з’ясувати ще два терміни: „розвиток фізичних якостей” та „виховання фізичних якостей”. Різні автори відстоюють той чи інший варіант, маючи на увазі одні і ті ж процеси. Певно, ми не відійдемо далеко від істини, якщо під терміном „розвиток” будемо мати на увазі зміни в показниках фізичної якості, що викликані запрограмованим природою шляхом. Термін „виховання фізичних якостей” свідчить про зміни, причиною яких є спеціальне втручання, цілеспрямована робота з прогнозом результатів, тобто, виховання процесом управління розвитком тієї чи іншої фізичної якості, її вдосконалення.

Більшість фізичних якостей людини у процесі особистого розвитку змінюються нерівномірно. В деякі роки та чи інша якість має дуже високі темпи приросту. Ці вікові періоди можуть чергуватися з роками дуже малого приросту якості або навіть спаду її показників. Термін „сенситивний” увійшов у спеціальну літературу і тому повинен бути знайомим майбутнім фахівцям оскільки означає особливо чутливі або „сенситивні” періоди стосовно розвитку фізичних якостей.

Навчання вправ та виховання фізичних якостей — дві тісно взаємопов’язані складові фізичного виховання. Неможливо навчитись, не повторюючи вправ, а повторне виконання неодмінно виливає па розвиток певних фізичних якостей.