Оцінка корисності інвестицій в освіту
Інвестиції в освіту|утворення| за змістовною ознакою звичайно розділяють на формальні і неформальні. Формальні інвестиції - це отримання|здобуття| середньої, спеціальної і вищої освіти|утворення|, а також отримання|здобуття| іншої освіти|утворення|, професійна підготовка на виробництві, різні курси, навчання|вчення| в магістратурі, аспірантурі, докторантурі і ін. Неформальні - це самоосвіта індивіда, до цього вигляду|виду| відноситься читання розвиваючої літератури, вдосконалення в різних видах мистецтва, професійне заняття спортом і ін. При підвищенні рівня освіти|утворення| ефективність праці працівника підвищується або за допомогою збільшення продуктивності праці, або працівник одержує|отримує| знання, що робить|чинять| його здатним|здібним| здійснювати таку трудову діяльність, результати якої представляють|уявляють| велику цінність.
Накопичення інтелектуального капіталу має на увазі не стільки нарощування обсягу знань, скільки розвиток навиків|навичок| застосування|вживання| цих знань, усвідомлення своєї значущості і свого місця в суспільстві|товаристві|, уміння пристосовуватися до умов, що змінюються, в свою користь.
У розвинених країнах особливе значення має професійна підготовка на виробництві і курси перепідготовки.
Професійна підготовка виступає|вирушає| як механізм, за допомогою якого людина, що приходить на підприємство, може краще освоїтися з|із| своєю роботою, більше дізнатися про підприємство. Курси перепідготовки надають працівникам можливість|спроможність| придбання|надбання| знань по нових перспективних напрямах|направленнях| в рамках|у рамках| наявної спеціальності.
Під час навчання|вчення| людина часто позбавляється можливості|спроможності| одержувати|отримувати| нормальний прибуток|доход|, обмежується у вільному часі, працівник погоджується на зниження доходів під час професійного навчання|вчення|. Ці втрати заробітків називаються втратами втрачених можливостей|спроможностей| і складають значні суми.
Для потенційних працівників безпосередні витрати|затрати| на навчання|вчення| можуть бути дуже високі, тому потрібна оцінка ефективності інвестицій.
При оцінці ефективності освіти|утворення| слід виділити наступні|слідуючі| умови: економічні результати підвищення освіти|утворення| можуть вимірюватися різними показниками - особистими|особовими|, натуральними. Вигоди від освіти|утворення| можуть виступати|вирушати| у вигляді|виді|:
а) вищих заробітків в майбутньому;
б) ширшого доступу до цікавої, приємної і перспективної роботи;
в) високого престижу професії або підвищеного задоволення від неринкових видів діяльності в майбутньому.
Деякі люди розглядають|розглядують| освіту|утворення| як споживче благо, їм подобаються відвідування|відвідування| лекцій і спосіб життя студентів. Одні задовольняють свою допитливість, одержують|отримують| задоволення від самого процесу навчання|вчення|, інші прагнуть до освіти|утворення| із-за довгострокових вигод.
Так чи інакше вигоди від освіти|утворення| можна одержувати|отримувати| тривалий час, практично все життя|усе життя|. Вигоди в майбутньому мають меншу цінність у порівнянні з такими вигодами, що одержуються|отримуються| сьогодні. По-перше, якщо витрачати доходи на споживання|вжиток|, то бажано це зробити раніше. Існує психологічна перевага споживання|вжитку| в часі, що виражається|виказується,висловлюється| висловом|висловлюванням| «краще синиця в руках, чим журавель в небі|піднебінні|». Майбутні задоволення проблематичні через мінливості|перекрученостей| життя. По-друге, якщо додаткові доходи використовувати як інвестиції у фізичний капітал з метою отримання|здобуття| прибутків в майбутньому, то і це краще зробити раніше, чим пізніше.
Тому у будь-якому випадку|в будь-якому разі| майбутні переваги необхідно дисконтувати, приводячи|призводячи,наводячи| до одного моменту часу. Поточна вартість потоку майбутніх щорічних вигод протягом N періодів може бути розрахована по формулі
де, V0 – поточна вартість;
r – процентна|відсоткова| ставка (ставка дисконтування);
Вn – прибуток|доход|, що одержується|отримується| в період n;
Чим менш r, тим більше вага майбутньої користі.
Людина, що поступає|надходить| в ВНЗ, вибирає один з двох альтернативних потоків заробітків: потік А починається|розпочинається,зачинається| відразу після|потім| закінчення школи, але|та| при цьому не дуже великий; потік В (випускники інститутів) перші п'ять років негативний|заперечний| (через витрати на навчання|вчення|), але|та| потім стає позитивним і швидко зростає|зростає|, перевищуючи заробітки випускників шкіл (рис. 5).
Рисунок 5 - Альтернативні потоки доходів випускників шкіл
і вищих учбових закладів
Сумарні заробітки за час життя працівників з|із| вищою освітою|утворенням| повинні перевершити заробітки працівників з|із| середньою загальною|спільною| освітою|утворенням|.
Додаткові доходи від вищої освіти|утворення| для багатьох людей є|з'являються,являються| стимулом для інвестицій в освіту|утворення|. Сумарні додаткові доходи, пов'язані із здобутою освітою, повинні набагато перевищувати інвестиції в освіту|утворення|, оскільки дисконтування майбутніх доходів зменшує їх величину при приведенні до справжнього|теперішнього,даного| моменту часу. Таким чином, інвестиції в освіту|утворення| вигідні, якщо поточна вартість (V0) потоку майбутніх додаткових доходів перевищує інвестиції в освіту|утворення|, тобто
|цебто|
,
де, С|із| – загальні|спільні| витрати|затрати| на вищу освіту|утворення|;
Вn – щорічна різниця в заробітках випускників вищих учбових закладів і загальноосвітніх шкіл.
Існують два критерії оцінки ефективності інвестицій в освіту|утворення|:
1. Метод розрахунку чистої приведеної цінності потоку майбутніх доходів і порівняння з|із| нею об'єму|обсягу| інвестицій в освіту|утворення|. "Чиста приведена вартість" – (net present value – NPV) найбільш точна міра економічної цінності освіти:
де, NPV – чиста приведена цінність потоку майбутніх доходів;
Bt – дохід від освіти в період часу t;
Ct – витрати навчання в період часу t;
n – число періодів часу;
i – ринкова норма відсотку.
2. Метод внутрішньої норми віддачі, що показує, при якій ставці відсотка|процента| поточна цінність потоку майбутніх доходів рівна інвестиціям в освіту|утворення|. Критерій «внутрішня норма віддачі» (internal norm of return) – r.
де, Bt – дохід від освіти в період часу t;
Ct – витрати на навчання в період часу t;
r – внутрішня норма віддачі витрат на освіту;
t – число періодів часу.
Приклад 1. Розрахунок ефективності використання людських ресурсів
У листопаді робітниками відпрацьовано 2500 люд.-днів.
Святкових і вихідних днів 9; невиходи на роботу 100 люд.-днів.
Розв’язання
Коефіцієнт використання облікового складу робітників (Коб.скл.) розраховуємо відношенням середнього числа фактично зайнятих робітників (середньоспискове число - Чз.сп.) до їхнього середньоспискового числа (Чф.пр.), обчисленого за дні фактичної роботи:
Середнє число фактично зайнятих робітників:
Середнє число (Чф.пр.) за дні фактичної роботи:
Приклад 2. Розрахунок коефіцієнтів оберту з прийому, вибуття, плинності кадрів
Чисельність працівників на початок року склала 1150 чол. Протягом року прийнято 110 чол., звільнилось за власним бажанням 46 чол., за прогул - 12 чол., звільнилося з інших причин 65 чіл. Визначити коефіцієнти оберту з прийому, вибуття, плинності кадрів.
Розв’язання
Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників:
- коефіцієнт оберту з прийому персоналу (КПР):
КПР=
;
- коефіцієнт оберту з вибуття (КВ):
КВ=
;
- коефіцієнт плинності кадрів (КПК):
КТК=
;
- коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства (КПС):
КПС=
;
Таблиця 1 - Вихідні дані з руху персоналу підприємства за рік
Показники |
рік |
Кількість працівників на початок року |
1150 |
Кількість прийнятих на роботу за рік |
110 |
Кількість працівників, що звільнилися, за рік, в т.ч.: |
123 |
- за власним бажанням |
46 |
- за порушення трудової дисципліни |
12 |
- інші причини |
65 |
Кількість працівників на кінець року |
1137 |
Середньоспискова чисельність працівників за рік |
1144 |
На підставі даних таблиці 1 розрахуємо динаміку наступних показників:
Показники |
рік |
Коефіцієнт оберту з прийому (КПР) |
110/1144 = 0,096 |
Коефіцієнт оберту з вибуття (КВ) |
123/1144 = 0,108 |
Коефіцієнт плинності кадрів (КПК) |
46/1144 = 0,04 |
На підставі розрахунків можна зробити наступні висновки:
1) всі зміни показників руху робочої сили свідчать про нестабільність кадрової політики підприємства, а саме:
- перевищення коефіцієнту оберту з вибуття над обертом з прийому, що свідчить про високу плинність кадрів;
- перевищення долі, тих хто звільнився за порушення трудової дисципліни і з інших причин, над тими, хто звільнився за власним бажанням, що говорить про погану трудову дисципліну;
- скорочення чисельності персоналу, абсолютне зменшення до кінця року склало 1150-1137 = 13 чоловік.
На рівень плинності робочої сили впливають безліч чинників, але в основному рід діяльності підприємства. З відомих причинах плинність жіночої робочої сили значно перевищує чоловічу. Високий рівень оберту робочої сили може пояснитися або особливостями роботи, або неефективною кадровою політикою.
Існує ряд заходів для виправлення такого стану. Серед них слідує відмітити:
- використання необхідних процедур відбору працівників;
- забезпечення виконання менеджерами завдань, пов'язаних з кадрами;
- максимально широке використання здібностей працівників;
- аналіз якості роботи співробітників;
- аналіз кадрової політики і витрати;
- вдосконалення навчання;
- вдосконалення комунікацій;
- максимально можливе поліпшення умов праці.
Розділи основної частини мають бути логічно пов’язаними між собою та пропорційні за обсягом сторінок. Теоретичні положення повинні виступати основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, а висновки та пропозиції мають базуватися на викладених теоретичних положеннях та проведеному аналізі. В кінці кожного з підрозділів основної частини студент повинен зробити загальний висновок щодо викладеного в даному розділі матеріалу та зробити логічний перехід до матеріалу, що представлений у наступному розділі.
У висновках (3-4 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведених досліджень і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета курсової роботи, що були сформульовані у вступі.
Список використаних джерел повинен включати складений за чинними правилами перелік усіх використаних літературних джерел (додаток Б). Рекомендована навчальна література для виконання курсової роботи наведена в кінці цих методичних вказівок, перелік спеціальної літератури залежить від обраної студентом теми. Інформаційною базою висвітлення практичних засад розв’язання обраної проблеми є спеціальна монографічна література та періодичні видання, які пропонує бібліотека ЗДІА.
У додатки, обсяг яких не обмежується, виносяться громіздкі таблиці, схеми, рисунки, пояснення тощо.