63. За організацією робочого процесу змішувачі кормів є:
1) безперервної дії (потокові); 2) шнекові (гвинтові); 3) барабанні; 4) лопатеві.
64. За організацією робочого процесу змішувачі кормів є:
1) безперервної дії (порційні); 2) шнекові (гвинтові); 3) барабанні; 4) лопатеві.
65. Відмітьте номери названих елементів агрегату ЗПК-4: |
|
а – щілинний лотік; б – розбризкувач води; в – камера запарювання; г – розподільний диск.
1) а-11, б-15, в-20, г-19; 2) а-5, б-11, в-2, г-8; 3) а-3, б-6, в-9, г-7; 4) а-4, б-8, в-15, г-11. |
|
66. Подрібнюються корми на другому ступені пастоприготувача (икв-5а) за принципом:
1. Різання лезом. 2. Розбивання. 3. Різання пуансоном.4. Різання клином.
67. Відмітьте номери названих елементів агрегату ПЗ-3А: |
|
а – розвантажувальний конвеєр; б – система вентиляції; в – вальці; г – завантажувальний конвеєр.
1) а-10, б-8, в-4, г-2; 2) а-5, б-21, в-2, г-8; 3) а-10, б-7, в-12, г-2; 4) а-4, б-8, в-1, г-12. |
|
68. Відмітьте номери названих елементів агрегату ПЗ-3А: |
|
а – шафа керування; б – вальці; в – система вентилчції; г – магнітний сепаратор.
1) а-5, б-8, в-4, г-2; 2) а-15, б-12, в-7, г-3; 3) а-10, б-7, в-12, г-6; 4) а-4, б-8, в-1, г-12. |
|
69. Кут різання, це:
1. Кут між лезами ножа та протирізального елемента. 2. Суми кутів загострення і встановлення (передній) ножа. 3. Кут між лезом ножа та радіус-вектором.
4. Кут між передньою та задньою гранями ножа.
70. Кут затискання (защемлення), це:
1. Кут між лезами ножа та протирізального елемента. 2. Суми кутів загострення і встановлення (передній) ножа. 3. Кут між лезом ножа та радіус-вектором. 4. Кут між передньою та задньою гранями ножа.
71. Кут ковзання, це:
1. Кут між лезами ножа та протирізального елемента. 2. Суми кутів загострення і встановлення (передній) ножа. 3. Кут між площиною розрізання матеріалу та задньою гранню ножа.
4. Кут між лезом ножа та радіус-вектором.
72. Кут різання, це:
1. Кут між лезами ножа та протирізального елемента. 2. Кут між площиною розрізання матеріалу та задньою гранню ножа. 3. Кут між лезом ножа та радіус-вектором.
4. Кут між передньою та задньою гранями ножа.
73. Кут загострення, це:
1. Суми кутів загострення і встановлення (передній) ножа. 2. Кут між площиною розрізання матеріалу та задньою гранню ножа. 3. Кут між лезом ножа та радіус-вектором.
4. Кут між передньою та задньою гранями ножа.
74. Кут установки (передній), це:
1. Кут між лезами ножа та протирізального елемента. 2. Суми кутів загострення і встановлення (передній) ножа. 3. Кут між лезом ножа та радіус-вектором.
4) Кут між площиною розрізання матеріалу та передньою гранню ножа.
75. Елементи, які входять до складу агрегату АЗМ-0,8А:
1. Камера подрібнення. 2. Паропровід. 3. Очисний пристрій. 4. Насос-емульсатор.
76. Елементи, які входять до складу подрібнювача ИКВ-5А "Волгарь-5":
1. Насос-емульсатор. 2. Заточувальний пристрій. 3. Магнітний сепаратор. 4. Решето.
77. Подрібнюються корми на першому ступені подрібнювача (ИКВ-5А) за принципом:
1. Розбивання. 2. Різання лезом. 3. Роздавлювання. 4. Різання пуансоном.
78. Регулюють крупність продукту в подрібнювачі ИКВ-5А "Волгарь-5":
1. Зміною решета. 2. Зміною частоти обертання барабана першого ступеня подрібнення.
3. Величиною зазора між ножами та протирізами. 4. Кількістю ножів в апараті другого ступеня подрібнення.
79. Виділити типи молоткових дробарок за призначенням:
1) відкритого виконання камери подрібнення; 2) закритого виконання камери подрібнення;
3) решітні та безрешітні; 4) універсальні.
80. Виділити молоткові дробарки за організацією видалення продукту з робочої камери:
1) із замкнутою, напівзамкнутою та відкритою системою циркуляції повітря;
2) спеціальні; 3) решітні та безрешітні; 4) універсальні.
81. Оцінюють готовність корму під час запарювання в агрегатах С-12 (С-2), ЗПК-4,0:
1. За зміною тиску пари. 2. За зміною температури пари. 3. За виходом пари крізь зливний патрубок.
4. За виходом конденсату крізь зливний патрубок.
82. Молоткові дробарки за подачею сировини є:
1) відкритого та закритого типу; 2) периферійного та центрального варіантів;
3) з пристроєм для попереднього оброблення та одностадійні; 4) решітні та безрешітні.
83. Регулюють якість змішування в агрегаті С-12 (СКО-Ф-6):
1. Часом змішування. 2. Частотой обертання мішалки. 3. Співвідношенням вихідних компонентів.
4. Зміною положення (схеми розміщення) мішалок.
84. Вимоги до розміщення молотків на барабані дробарки, це:
1. Зменшувати масу барабана. 2. Забезпечувати задану крупність продукту.
3. Рівномірно перекривати робочий простір за шириною камери.
4. Сприяти очищенню кормових компонентів.
85. Типи подрібнювачів, які можна використовувати для подрібнення фуражного зерна:
1. Ножові (різання клином). 2. Штифтові (дисмембратори). 3. Молоткові. 4. Ножові (різання пуансоном).
86. Виділити типи молоткових дробарок за призначенням:
1) закритого виконання камери подрібнення; 2) спеціальні;
3) решітні та безрешітні; 4) відкритого виконання камери подрібнення.
87. Вказати умови різання-рубки:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
88. Вказати умови ковзного різання:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
89. Вказати умови похилого різання:
1) ; 2) ; 3) ; 4) .
90. Вказати умови затискання (защемлення) матеріалу різальною парою:
1) ; 2) ; 3) ; 4) .
91. Вказати умови ковзного різання:
1) ; 2) ; 3) ; 4) .
92. За організацією робочого процесу змішувачі кормів є:
1) безперервної дії (потокові); 2) шнекові (гвинтові); 3) барабанні; 4) лопатеві.
93. Показники, що характеризують якість подрібнення кормів:
1) крупність часток продукту; 2) кратність збільшення площі відкритої поверхні матеріалу;
3) середньозважений розмір часток продуктів подрібнення;
4) кратність зменшення розміру часток.
94. Оцінюють готовність корму під час запарювання в агрегатах С-12 (С-2), ЗПК-4:
1. За виходом пари крізь зливний патрубок. 2. За зміною температури пари.
3. За зміною тиску пари. 4. За виходом конденсату крізь зливний патрубок.
95. Молоткові дробарки за виконанням робочої камери:
1) відкритого та закритого типу; 2) периферійного та центрального варіантів;
3) з пристроєм для попереднього оброблення та одностадійні; 4) решітні та безрешітні.
96. Забезпечують видачу сухих сипких кормів роздавачі:
1. КТУ-10А. 2. КУТ-3А. 3. РСП-10. 4. РВК-Ф-74.
97. Кулісно-храповий механізм роздавача КТУ-10А виконує функції:
1. Регулює норму видачі. 2. Забезпечує привід бітерів. 3. Реверсує хід поперечного транспортера.
4. Забезпечує привід поперечного транспортера.
98. Блок бітерів роздавача КТУ-10А (РММ-Ф-6) забезпечує:
1) регулювання норми видачі корму; 2) реверсування напряму подавання корму;
3) вирівнювання потоку корму; 4) зміну напряму видачі корму.
99. Регулювання норми видачі корму в роздавачі КТУ-10А:
1) зміною напряму руху повздовжнього транспортера; 2) кулісно-храповим механізмом приводу;
3) положенням засувки; 4) видачею корму на правий бік.
100. Роздавачі, що забезпечують змішування кормів:
1) КТУ-10; 2) КУТ-3А, РСП-10; 3) РВК-Ф-74, КТУ-10; 4) РВК-Ф-74.
101. Мобільні кормороздавачі – це:
1) КС-1,5; 2) КУТ-3А, РСП-10; 3) РВК-Ф-74, КС-1,5; 4) РВК-Ф-74.
102. Кормороздавачі, що оснащені електроприводом:
1) КТУ-10; 2) КУТ-3А, РСП-10; 3) РВК-Ф-74, КС-1,5; 4) КУТ-3А.
103. Товщина шару корму, яку забирає за один цикл навантажувач ПСК-5 (ФН-1,2):
1. На довжину подрібнювального барабана. 2. Залежно від швидкості опускання фрезерного барабана.
3. Рівно діаметра барабана. 4. До 0,75 діаметра барабана.
104. Елементи, що входять до складу роздавача КТУ-10А:
1) мішалка; 2) блок бітерів; 3) електропривід; 4) шибер.
105. Елементи, що входять до складу роздавача КС-1,5:
1) мішалка; 2) блок бітерів; 3) повздовжній транспортер; 4) поперечний транспортер.
106. Елементи, що входять до складу роздавача КУТ-3А:
1) ланцюгово-планчатий транспортер; 2) блок бітерів; 3) повздовжній транспортер;
4) кулісно-храповий механізм.
107. Елементи, що входять до складу кормороздавача РСП-10:
1) блок бітерів; 2) електропривід; 3) бункер; 4) повздовжній транспортер;
108. Регулювання норми видачі корму в роздавачі КС-1,5:
1) зміною напряму руху повздовжнього транспортера; 2) кулісно-храповим механізмом приводу;
3) положенням засувки; 4) видачею корму на правий бік.
109. Операції, що виконує гноєтранспортер КСГ-7 (ТСН-160А):
1) очищення стійл; 2) видалення гною з приміщень; 3) транспортування гною у сховища;
4) розділення гною на фракції.
110. Операції, що виконує насос УТН-10:
1) очищення стійл; 2) видалення гною з приміщень; 3) транспортування гною у сховища;
4) розділення гною на фракції.
3. Операції, що виконує скреперна установка (УС-Ф-170, УС-15):
1) очищення стійл; 2) видалення гною з приміщень; 3) транспортування гною у сховища;
4) розділення гною на фракції.
111. Переваги механічних засобів прибирання гною порівняно з гідравлічними системами:
1) можливість використання підстилки; 2) низькі експлуатаційні затрати;
3) висока довговічність; 4) менші затрати ручної праці.
112. Переваги гідравлічних систем порівняно з механічними засобами:
1) можливість використання підстилки; 2) низькі експлуатаційні затрати;
3) можливість завантаження на транспортні засоби; 4) кращі умови утримання тварин.
113. Переваги механічних засобів прибирання гною порівняно з гідравлічними системами:
1) можливість використання підстилки; 2) низькі експлуатаційні затрати;
3) висока довговічність; 4) менші затрати ручної праці.
114. Елементи, що входять до складу гноєприбирального транспортера КСГ-7 (ТСН-160А):
1) мішалка; 2) подрібнювач стеблових часток; 3) горизонтальний конвеєр; 4) скрепери.
115. Елементи, що входять до складу скреперної установки (УС-Ф-170, УС-15):
1) канал; 2) мішалка; 3) подрібнювач стеблових часток; 4) горизонтальний конвеєр.
116. Елементи, що входять до складу насоса УТН-10:
1) поршневий насос; 2) мішалка; 3) подрібнювач стеблових часток; 4) горизонтальний конвеєр.
117. Елементи, що входять до складу відстійно-лоткової системи:
1) колектор; 2) мішалка; 3) подрібнювач стеблових часток; 4) скрепери.
118. Елементи, що входять до складу НЖН-200 (НШ-50):
1) канал; 2) мішалка; 3) горизонтальний конвеєр; 4) скрепери.
119. Елементи, що входять до складу скреперної установки (УС-Ф-170, УС-15):
1) скрепери; 2) мішалка; 3) подрібнювач стеблових часток; 4) поршневий насос.
120. Вузли, що входять до складу доїльного апарата:
1) колектор; 2) вакуумрегулятор; 3) вакуумметр; 4) лічильник молока.
121. Елементи, що входять до складу доїльної машини:
1) охолодник молока; 2) вакуумна установка; 3) відцентровий очисник молока; 4) лічильник молока.
122. Елементи, що входять до складу вакуумної установки:
1) регулятор вакууму; 2) колектор; 3) молочний насос; 4) пульсатор.
123. Послідовність операцій підготовки вим’я до доїння:
1 – масаж; 2 – обмивання; 3 – здоювання перших цівок молока;
4 – встановлення доїльних стаканів на дійки; 5 – витирання.
2, 1, 3, 4, 5;
3, 2, 5, 1, 4;
5, 2, 1, 3, 4;
1, 5, 2, 4, 3;
124. Формула, за якою можна визначити (х) тривалість доїння однієї корови:
1)
2)
3)
;
4)
.
125. Формула, за якою можна визначити (х) кількість доїльних апаратів для доїння заданого поголів’я корів (m):
1) 2) 3) ; 4) .
126. Формула, за якою можна визначити (х) кількість доїльних апаратів, що обслуговується одним оператором:
1) 2) 3) ; 4) .
127. Формула, за якою можна визначити (х) ритм доїння:
1) 2) 3) ; 4) .
128. Формула, за якою можна визначити кількість доїльних апаратів (x) для доїння заданого поголів’я корів (m):
1) 2) 3) ; 4) .
129. Доїльні установки, що використовують під час доїння корів у стійлах:
1) УДА-8А, УДА-16А; 2) АДМ-8А, УДМ-100 "Брацлавчанка"; 3) УДС-3Б;4) УДА-100А.
130. Доїльні установки, що використовують під час доїння корів на пасовищах:
1) УДА-8А, УДА-16А; 2) АДМ-8А, УДМ-100 "Брацлавчанка"; 3) УДС-3Б;4) АД-100А, ДАС-2В.
131. Доїльні установки, що використовують під час доїння корів у доїльних залах:
1) УДА-8А, УДА-16А; 2) АДМ-8А, УДМ-100 "Брацлавчанка"; 3) УДС-3Б; 4) АД-100А, ДАС-2В.
132. Умови, за яких відбувається в доїльних стаканах такт відпочинку:
1) вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах; 2) вакуум в обох камерах;
3) атмосферний тиск в обох камерах; 4) атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах.
133. Умови, за яких відбувається в доїльних стаканах такт стискання:
1) вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах; 2) вакуум в обох камерах;
3) атмосферний тиск в обох камерах; 4) атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах.
134. Умови, за яких відбувається в доїльних стаканах такт ссання:
1) вакуум у піддійкових і атмосферний тиск у міжстінкових камерах; 2) вакуум в обох камерах;
3) атмосферний тиск в обох камерах; 4) атмосферний тиск у піддійкових і вакуум у міжстінкових камерах.
135. Елемент тритактного доїльного апарата, що відповідає за здійснення такту відпочинку:
1) регулятор вакууму; 2) колектор; 3) молочний насос; 4) пульсатор.
136. Регулюють вакуумметричний тиск у доїльних установок:
1. Зміною частоти обертання ротора насоса. 2. Збільшенням маси тягаря регулятора.
3. Зміною кількості підключених доїльних апаратів. 4. Зменшенням маси вакуумного насоса.
137. Доїльні установки, що використовують під час доїння корів у доїльних залах:
1) УДА-8А "Тандем"; 2) УДМ-100 "Брацлавчанка"; 3) АД-100А, ДАС-2В (переносні відра);
4) УДС-3Б (пересувна).
138. Доїльна установка, що комплектується груповими станками:
1) УДА-8А "Тандем"; 2) УДМ-100 "Брацлавчанка"; 3) АД-100А, ДАС-2В (переносні відра);
4) УДА-16А "Ялинка".
139. Доїльна установка, що комплектується індивідуальними нерухомими станками:
1) УДА-8А "Тандем"; 2) УДМ-100 "Брацлавчанка";
3) АД-100А, ДАС-2В (переносні відра); 4) УДС-3Б (пересувна).
140. Доїльна установка, що комплектується паралельно-прохідними станками:
1) УДА-100А "Карусель"; 2) УДМ-100 "Брацлавчанка";
3) АД-100А, ДАС-2В (переносні відра); 4) УДС-3Б (пересувна);
141. Визначають розрахункову продуктивність вакуумного насоса доїльної установки:
1. Діаметром вакуумного трубопроводу. 2. Кількістю одночасно працюючих доїльних апаратів;
3. Кількістю корів, які обслуговує установка. 4. Потужністю електродвигуна вакуумного насоса.
142. Операції процесу доїння, що виконують вручну на автоматизованих доїльних установках УДА-8А "Тандем ", УДА-16А "Ялинка", УДА-100А "Карусель":
1) зняття доїльних стаканів із вимені; 2) встановлення доїльних стаканів на вим’я;
3) контроль процесу виведення молока з вимені; 4) облік кількості видоєного молока.
143. Відрізняється тритактний доїльний апарат від дво-тактного за будовою:
1. Більша маса підвісної частини. 2. Відмінність конструкції доїльних стаканів.
3. Відмінність конструкції колектора. 4. Двокамерний колектор.
144. Відрізняється двотактний доїльний апарат від три-тактного в процесі роботи:
1. Відсутністю такту відпочинку. 2. Відмінністю конструкції доїльних стаканів.
3. Відмінністю конструкції колектора. 4. Відмінністю конструкції пульсатора.
145. Переваги двотактного ДА порівняно з тритактним:
1) менше наповзання стаканів на дійки; 2) простіша конструкція; 3) менша маса підвісної частини;
4) безпечніша робота.
146. Формула, за якою можна визначити тривалість циклу доїння однієї корови (ритм доїння )(х):
1)
2)
3)
;
4)
147. Формула, за якою можна визначити кількість доїльних апаратів, що обслуговується одним оператором (х):
1) 2) 3) ; 4)
148. Формула, за якою можна визначити кількість доїльних апаратів для доїння заданого поголів’я корів (х):
1) 2) 3) ; 4)
149. Відмінність ДА з попарною схемою роботи доїльних стаканів від одночасної:
1. Наявність такту відпочинку. 2. Одночасне протікання тактів у доїльних стаканах.
3. Відмінність конструкції розподільника колектора. 4. Двокамерний колектор.
150. Первинне оброблення молока включає операції:
1) гомогенізація; 2) очищення; 3) відділення вершків (сепарація); 4) нормалізація.
151. Основні елементи охолодника для оброблення молока:
1) фільтр; 2) пластинчастий теплообмінник; 3) барабан; 4) водопідігрівач.
152. Основні елементи очисника для оброблення молока:
1) пластинчастий теплообмінник; 2) барабан; 3) водяний насос; 4) водопідігрівач.
153. До складу тепло-холодильної установки входять:
1) пульсатор; 2) випарник; 3) вакуумний насос; 4) перемішувач молока.
154. Частота струму в мережі живлення стригальних машинок МСУ-200 А:
1) 20 Гц; 2) 50 Гц; 3) 100 Гц; 4) 200 Гц.
154. Частота струму в мережі живлення стригальних машинок МСО-77Б:
1) 20 Гц; 2) 50 Гц; 3) 100 Гц; 4) 200 Гц.
155. Регулювання, що передбачені в стригальній машинці:
1) частота руху ножа; 2) швидкість обертання ротора двигуна;
3) положення гребінки відносно ножа; 4) подача.
156. Напруга в мережі живлення стригальної машинки МСУ-200А:
1) 36 В; 2) 60 В; 3) 127 В; 4) 220 В; 380 В.
157. Напруга в мережі живлення стригальної машинки МСО-77Б:
1) 36 В; 2) 60 В; 3) 127 В; 4) 220 В; 380 В.
158. Для роздавання кормів у клітковій батареї БКН-3 використовують транспортер:
1) гвинтовий; 2) спіральний; 3) скребковий; 4) тросо-шайбовий.
1
59.
Відмітьте номер позиції на схемі
кліткової батареї БКН-3 транспортера
для роздавання кормів:
3;
1;
9;
8;
160. Відмітьте номери позицій елементів годівниці на схемі клітки кліткової батареї ТБК: |
|
;
161. Назвати тип транспортера для збирання яєць в кліткових батареях:
1) гвинтовий; 2) стрічковий; 3) скребковий; 4) тросо-шайбовий.
162. Яйцесортувальні машини сортують яйця за:
1) найбільшим діаметром; 2) кольором; 3) забрудненістю; 4) вагою.
163. Транспортування яєць із ярусів кліткових батарей до місця збирання виконується транспортером:
1) скребковим; 2) шнековим; 3) стрічковим; 4) прутковим.
164. Оцінювання якості яєць виконують за допомогою:
1) мийки; 2) завантажувального столу; 3) овоскопа; 4) маркувального пристрою.
165. Елементи машин, що відповідають за операцію сортування яєць:
1) штамп; 2) ваговий пристрій; 3) очисник; 4) овоскоп.
166. Елементи машин, що відповідають за операцію очищення яєць:
1) штамп; 2) ваговий пристрій; 3) очисник; 4) укладальний механізм.
167. Елементи машин, що відповідають за операцію оцінювання якості яєць:
1) штамп; 2) ваговий пристрій; 3) мийка; 4) овоскоп.
168. Елементи машин, що відповідають за операцію пакування яєць:
1) штамп; 2) ваговий пристрій; 3) мийка; 4) укладальний механізм.
169. Елементи машин, що відповідають за операцію маркування яєць:
1) штамп; 2) ваговий пристрій; 3) мийка; 4) укладальний механізм.
170. Напруження досліджуваного зразка корму визначається за формулою:
1.
2.
3.
171. Модуль пружності першого роду визначається за формулою
1.
2.
3.
4.
172. Модуль пружності зміни об’єму визначається за формулою
1. 2. 3. 4.
173. Об’ємна питома поверхня частинки подрібнення визначається за формулою
1.
2.
3.
де D – діаметр частинки; ρ – густина; di – середній діаметр отворів двох суміжних решіт; mі – масовий залишок на і-му решеті.
174. Масова питома поверхня частинки подрібнення визначається за формулою
1. 2. 3.
де D – діаметр частинки; ρ – густина; di – середній діаметр отворів двох суміжних решіт; mі – масовий залишок на і-му решеті.
175. Модуль подрібнення визначається за формулою
1. 2. 3.
де D – діаметр частинки; ρ – густина; di – середній діаметр отворів двох суміжних решіт; mі – масовий залишок на і-му решеті.
176. Ступінь подрібнення визначається за формулою
1.
2.
3.
де D, d – діаметри частинок; di – середній діаметр отворів двох суміжних решіт; mі – масовий залишок на і-му решеті.
177. Абсолютна вологість корму визначається за формулою:
де GB, GC – відповідно вага вологої і сухої порції корму; ρВ, ρС – густина вологої і сухої порції корму; VВ, VС – об’єм вологої і сухої порції корму.
1.
2.
3.
9. Забрудненість корму визначається за формулою :
де GЗ, GЧ – відповідно вага забрудненої і чистої порції корму; ρЗ, ρЧ– густина забрудненої і чистої порції корму; VЗ, VЧ – об’єм забрудненої і чистої порції корму.
1.
2.
3.
178. При подрібненні матеріалу за декілька прийомів, загальний ступінь подрібнення визначають за формулою
1.
2.
3.
179. Ефективність процесу подрібнення визначається за формулою
1.
2.
3.
де N – підведена до машини потужність; Q продуктивність машини; λ - ступінь подрібнення; D – діаметр; KR – коефіцієнт пропорційності.
180. Енергоємність процесу подрібнення визначається за формулою
1. 2. 3.
де N – підведена до машини потужність; Q продуктивність машини; λ - ступінь подрібнення; D – діаметр; KR – коефіцієнт пропорційності.
190. Згідно поверхневої теорії подрібнення робота розраховується за формулою
1.
2.
3.
де D – діаметр; KR , CV, CS, Cпр – коефіцієнти пропорційності; λ - ступінь подрібнення; σ – нормальні напруження; Е – модуль пружності матеріалу.
200. Згідно об’ємної теорії подрібнення робота розраховується за формулою
1. 2. 3.
де D – діаметр; KR , CV, CS, Cпр – коефіцієнти пропорційності; λ - ступінь подрібнення; σ – нормальні напруження; Е – модуль пружності матеріалу.
201. Згідно об’єднаної теорії подрібнення робота розраховується за формулою
1. 2. 3.
де D – діаметр; KR , CV, CS, Cпр – коефіцієнти пропорційності; λ - ступінь подрібнення; σ – нормальні напруження; Е – модуль пружності матеріалу.
202. Розрахуйте модуль помолу концентрованих кормів, якщо відомо їх функцій ний склад Р0 =18,8; Р1 =22,5; Р2 =26,2; Р3 =21,3; Р =11,2 г та діаметри отворів решіт класифікатора d0 =0; d1 =1; d2 =2; d3 =3; d4 =4; d5 =5 мм; маса проби становить 100 г.
1) 2,56; 2) 2,34; 3) 2,89; 4) 3,82; 5) 3,25.
203. Розрахуйте питому роботу
затрачену на подрібнення куска корму
(за поверхневою теорією), якщо початковий
розмір матеріалу до подрібнення рівний
D
= 0,008 м, коефіцієнт пропорційності
Дж/м2
при ступені подрібнення
= 5.
1)
Дж/м2;
2)
Дж/м2;
3)
Дж/м2;
4)
Дж/м2;
5)
Дж/м2;
6)
Дж/м2.
203. Ступінь подрібнення в молотковій дробарці КДУ-2 регулюється
1. зміною решіт 2. зміною кількості молотків 3. частотою обертання барабана
204. Ступінь подрібнення в молотковій дробарці Ф-1М регулюється
1. зміною решіт 2. зміною кількості молотків 3. частотою обертання барабана
205. Деки в молотковій дробарці концкормів призначені для
1. регулювання ступені подрібнення 2. підвищення продуктивності подрібнення 3. підвищення якості процесу подрібнення
206. Збільшення кількості молотків по одному сліду проходження молотка в молотковій дробарці забезпечує:
1. підвищення продуктивності подрібнення 2. збільшення ступеня подрібнення 3. зменшення енергоємності процесу подрібнення.
207. Шлюзовий затвор в дробарці Ф-1М призначений для
1. вивантаження подрібненої маси з циклону 2. створення напору потоку повітря 3. розділення потоку повітря і подрібненої маси
208. Розрахуйте масу циркулюючого завантаження, якщо масова подача дробарки становить 35 кг/с, а тривалість перебування матеріалу в дробарці 10 с.
Відповідь:
209. Розрахуйте масу циркулюючого завантаження, якщо діаметр дробильної камери 0,5 м, ширина дробильної камери 0,1 м, густина матеріалу 100 кг/м3, товщина шару матеріалу 0,1 м, масова частка подрібнюваного продукту в продуктово-повітряному шарі становить 0,3.
Відповідь:
210. Розрахуйте кратність циркуляції подрібнювального матеріалу в молотковій дробарці, якщо тривалість перебування матеріалу в дробарці 3 с, колова швидкість продуктово-повітряного шару в дробарці 3, 14 м/с, діаметр дробильної камери 0,3 м.
Відповідь:
211. Розрахуйте ударний імпульс молотка, якщо маса молотка 0,1 кг, швидкість молотка до і після удару становила відповідно 1 м/с і 0,1 м/с.
Відповідь:
212. Яка формула характеризує кут защемлення матеріалу в різальній парі:
1)
;
2)
;
3)
213. За якою формулою можна визначити роботу на подрібнення продукту (за теорією П.А.Ребіндера):
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
214. За якою формулою можна визначити затрати енергії на процес подрібнення продукту (за С.В. Мельніковим):
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
215. За якою формулою можна встановити циркуляційну масу молоткової дробарки:
1)
;
2)
;
3)
.
216. За якою формулою можна встановити витрати повітря молотковою дробаркою:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
217. За якою формулою можна розрахувати ударний імпульс робочих органів молоткової дробарки:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
.
218. За якою формулою можна розрахувати крутний момент приводу робочих органів дробарки:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
.
219. За якою формулою можна розрахувати затрати потужності на процес подрібнення продукту молотковою дробаркою:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
.
220. За якою формулою можна визначити діаметр ротора молоткової дробарки:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
; 5)
;
221. За якою формулою можна визначити необхідну кількість молотків ротора дробарки:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
; 5)
.
222. За якою формулою можна розрахувати для молоткової дробарки радіус інерції молотка відносно центра маси ?
1)
;
2)
;
3)
;
4)
223. За якою формулою можна розрахувати для молоткової дробарки радіус інерції молотка відносно осі підвісу ?
1) ; 2) ; 3) ; 4)
224. За якою формулою можна визначити коефіцієнт ковзного різання продукту:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
225. За якою формулою можна визначити питому роботу різання різального апарата подрібнювачів дискового ножового типу:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
226. За якою формулою можна визначити частоту обертання диска різального апарата:
1)
; 2)
; 3)
; 4)
; 5)
.
227. За якою формулою можна визначити момент різання
1)
; 2)
;
3)
; 4)
.
228. За якою формулою можна визначити нерівномірність обертання вала різального апарата подрібнювача кормів:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
229. За якою формулою можна визначити швидкість подачі продукту живильним механізмом до різального апарата подрібнювача кормів:
1)
;
2)
;
3)
;
4)
.
230. Розрахуйте кут тертя
продукту по лезу ножа в різальній парі
соломорізки, якщо відомо, що кут
защемлення матеріалу
=30°
1) 10°; 2) 15°; 3) 20°; 4) 5°; 5) 6°.
231. При якій з умов відбувається нормальне різання (τ – кут ковзання, φ – половина кута розтвору леза ножа):
1.
2.
3.
232. При якій з умов відбувається похиле різання (τ – кут ковзання, φ – половина кута розтвору леза ножа):
1. 2. 3.
233. При якій з умов відбувається ковзне різання (τ – кут ковзання, φ – половина кута розтвору леза ножа):
1. 2. 3.
234. Які з наведених технологічних регулювань відносяться до машини для подрібнення грубих кормів ИКВ-5 ?
1. кількість ножів 1-го ступеня подрібнення, кут між першим ножем і кінцем витка шнека другого ступеня подрібнення; 2. реверс подаючого транспортера, частота обертання барабана;
3. кількість ножів на барабані подрібненння, частота обертання барабана.
235. Змінний крок шнека машини ИКМ-Ф-10 забезпечує
підвищення продуктивності шнека 2. зменшення продуктивності шнека
3. рівномірне розподілення корму по шнеку