3.3. Чисельність, розміщення племінної бази тварин.

Кількісні показники, які відображають розповсюдженість свиней кожної з порід залежать від багатьох факторів. Визначальним фактором поширення породи є її якісні характеристики. Зазвичай, м’ясні породи, які показали найкращі результати є більш поширеними у галузі. Нові породи свиней, навіть з кращими економічними показниками, є менш поширеними і причиною цьому є часова обмеженість з моменту створення нових порід.

Ландрас

Свиней породи ландрас розводять у Харківській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Донецькій, Миколаївській, Одеській областях та Авто­номній Республіці Крим. Племзаводи: «Білорічинський», Чернігів­ської, «Золотоніське» Черкаської, «Будьонівське» Донецької, «Укра­їнка» Харківської областей. Тварин цієї породи використовують як батьківську форму в усіх регіональних системах схрещування та гібридизації.

Ландраси найбільш розповсюджена порода в світі. В Данії вони єдина порода. В інших високорозвинутих державах частка ландрасів становить 30—80%. Найбільша чисельність свиней породи ландрас була в 1980 р. — 130 тис. голів, у тому числі 20 тис. основних маток і кнурів, їм належало 8-ме місце серед інших порід. Новий український заводський тип налічує 20 тис. голів, з них 930 основних маток та 107 кнурів.

Дюрок

Розводять у Кіровоградській, Херсонській, Харківській та Полтав­ській областях. Провідним племзаводом з розведення породи є «Зо­лотоніське» Черкаської області. Використовують для створення но­вих спеціалізованих ліній, а також для промислового схрещування й гібридизації в усіх регіонах України як батьківську форму. Сьогодні свиней породи дюрок української селекції є 5 тис. голів, з них основних маток 350 голів. 

Українська м’ясна порода

Племінні заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропет­ровської, «Еліта» Київської, ім. Леніна Одеської, «Чувиріне» Хар­ківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів.

За даними породного обліку, загальна чисельність свиней української м'ясної породи становить 67,8 тис. голів, у тому числі 3040 основних свиноматок і 400 кнурів-плідників. Свиней м'ясної породи розводять у 22 господарствах різних зон України і за її межами. 

Полтавська м’ясна порода

Племінні господарства з розведення породи: «Світанок» Полтав­ської, «Прогрес» Кіровоградської, «Снятинське» Львівської, племза­вод Стрілецького кінного заводу Луганської областей. Тварин пол­тавської м’ясної породи розводять у десяти областях України. Вони рекомендовані для використання майже в усіх областях у регіональ­них системах розведення переважно для одержання породно-ліній­них гібридів як батьківська форма. Лише на племпідприємствах і пунктах штучного осіменіння для гібридизації на товарних фермах і в спецгоспах є 460 кнурів-плідників. 

3.4. Показники продуктивних якостей свиней м’ясного напрямку продуктивності

Різні породи свиней мають різноманітні якісні показники. Це і рівень плідності, що виражається у кількості поросят при опоросі і якісні показники дорослих особин. До цих показників відносять масу, довжину, товщину шпика, рівень виходу м’яса та ін..

Ландрас

На Україні породу ландрас розводять вже більше 35 років. Вона добре акліматизувалася, забезпечує високий рівень продуктивності. Тварини характеризуються витягнутим тулубом, добрим плоским окостом. Кінцівки короткі, міцні, прямі, з міцними бабками і сухими скакальними суглобами. Лопатка косо розміщена, без перехвату. Плечовий пояс розвиненй слабко, грудна клітка з округлими ребрами, досить широка й глибока. Спина аркоподібна. Поперек прямий, широкий, крижі не звислі, окости добре розвинені. Шкіра тонка. Щетина рідка., блискуча, біла. Темперамент жвавий.

Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Багатоплідність свиноматок 11-12 поросят, молочність 50-55 кг. Жива маса дорослих кнурів — 303—330 кг, довжина тулуба — 183—189, обхват грудей — 155—171 см; свиноматок — відповідно 237—252 кг, 165—169 см, 150—156 см. На контрольній відгодівлі нащадків вік досягнення живої маси 100 кг — 172—180 днів, середньодобовий приріст — 775—823 г, витрати кормів на одиницю продукції — 3,34—3,65 к. од., довжина туші — 96—99 см, маса окосту 10,9—11,4 кг, товщина шпику над 6—7 хребцями — 25—27,5 мм. 

Дюрок

В умовах повноцінної годівлі жива маса повновікових кнурів становить 326 кг, маток — 258 кг, що відповідно вище вимог класу еліта на 36 кг і 28 кг. Максимальні показники за цією ознакою у кнурів — 382 кг, у маток — 325 кг (вище вимог класу еліта на 85 кг і 92 кг), що свідчить про високі потенційні можливості тварин. Крупність тварин зумовлює й довжину тулуба, яка відповідає класу еліта або дещо перевищує його. 

У середньому за 2997 опоросами багатоплідність маток становила 10,64 поросяти (макс. — 18 голів), кількість поросят у двомісячному віці — 10,18 (макс. — 15 голів) з масою гнізда 197 кг (макс. — 310 кг).). 

На великому масиві свиней встановлені високі відгодівельні якості. Вік досягнення 100 кг живої маси — 184,6 дня , що вище вимог стандарту класу еліта відповідно на 2,4 дні при середньодобовому прирості 723 г. В середньому забійний вихід у тварин становив 80,69% (макс— 83,3%), площа "м'язового вічка" — 38,41см2 (макс— 40,3 см2), товщина шпику — 23 мм (мінім.— 18 мм), довжина туші —98,9 см (макс— 103,6 см), маса заднього окістя —11,92 кг (макс— 12,9 кг), вихід м'яса із туші — 63%. 

Українська м’ясна порода

Тварини характеризуються чітко вираженим м’ясним типом, довгим, широким і глибоким тулубом, добре розвинутими окостами і міцною конституцією. За розвитком вони відповідають, а окремі перевищують вимоги класу еліта, мають високу резистентність, стресостійкі і добре пристосовані до умов промислової технології. Жива маса дорослих кнурів становить у середньому 321 кг, довжина тулуба 184 см; свиноматок відповідно – 242 і 169 см.

Багатоплідність тварин старше двох опоросів становить 10,8 поросяти, молочність – 54,9 кг, маса гнізда у 2- місячному віці – 182,3 кг.

Вік досягнення живої маси 100 кг становить 179 днів, середньодобовий приріст – 827 г, витрати кормів на 1 кг приросту – 3,46 корм. од., товщина шпику – 25,6 мм, маса задньої третини напівтуші – 11,0 кг.

Дослідженнями встановлено, що м’ясо і сало підсвинків центрального типу породи при живій масі 100, 120 і 140 кг за хімічним складом, вмістом амінокислот, жирних кислот, фізичними та технологічними якостями м’язової та жирової тканин відповідають вимогам, що пред’являють до продукції високої якості.

Полтавська м’ясна порода

Свині цієї породи характеризуються добре розвинутими м’ясними формами, довгі, мають широкий і глибокий тулуб, з добре обмускуленими плечима, грудьми, мають пряму і широку спину, легку голову з невеликими, горизонтально поставленими вухами і добре розвинутими окостами. Масть свиней біла. Тварини відрізняються міцною конституцією, успадкованою частково від свиней уессекс-седлбекської і миргородської порід.

Свиней полтавської породи використовують в умовах виробництва як у материнській, так і в батьківській формах. Продуктивність основних свиноматок у відповідних виробничих умовах забезпечується на рівні першого класу і еліта. У племінних господарствах середня багатоплідність — 10,5—11,5 поросяти, маса гнізда поросят у двомісячному віці — 185—240 кг, збереженість приплоду — 90—95%. Молодняк на відгодівлі досягає живої маси 100 кг за 172—178 днів, середньодобовий приріст — 787—975 г при затратах 3,2—3,5 к. од. на 1 кг приросту. Вихід м'яса високий — 62—63%, маса окосту — 11,1 — 11,5 кг, товщина шпику — 22—24 мм, площа "м'язового вічка" — 32—35 см², довжина туші — 96 см. Із збільшенням живої маси до 120 і 140 кг вихід м'яса зменшується повільно, утримується на рівні 60—57%, що на 5—6% вищий, ніж у свиней великої білої породи. М'ясо ніжне з високим вмістом протеїну (20,1%) при невисоких втратах у процесі варіння (43,6%) та тушкування (37,5%).