- •1.Предмет культурології
- •2.Сутність культури
- •5. Культура і право
- •7.Культура і релігія
- •8. Культура і наука.
- •9. Культура і мистецтво.
- •10. Основні фактори, що обумовили виникнення людства.
- •11. Трансформація стратегій розмноження в тваринному світі як передумова виникнення людства.
- •12Сутність креаціонізму в розумінні антропосоціогенезу.
- •13Сутність еволюціонізму в розумінні антропосоціогенезу.
- •14Сутність космізму в розумінні антропосоціогенезу.
- •22.Культурний простір як умова існування артефакту культури
- •23.Роль табу у розвитку людини і культурній революції
- •24.Основні риси австралопітека, пітекантропа, неандертальця і кроманьйонця
- •25.Основні концептуальні підходи щодо визначення прабатьківщини людства
- •26.Основні концепції культурології
- •27.Аксіологічна концепція культури
- •28.Концепція циклічного розвитку культури
- •34) Основні підходи щодо типологізації культури.
- •37. Артефакти як продукти і наслідки людської діяльності
- •38. Матеріальні і духовні цінності
- •39. Семіотика
- •40. Мова як знакова система
- •41. Структуралізм і постструктуалізм
- •42. Поняття цивілізації
- •43. Які змістовні відмінності мають поняття "культура" і "цивілізація"?
- •44. Назвіть 3 ознаки цивілізаціі та охарактеризуйте їх
- •45.Історична типологія культури.
- •46.Співвідношення цивілізації і культури
- •47. Духовно-світоглядна типологія культур: загальна характеристика
- •48. Роль техніки у житті людини
- •49. Техніка і природа, проблема співіснування
- •50. Національного і загальнолюдського
- •51. Еліта́рна Ма́сова культу́ра
- •52. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
- •53. Соціалізація індивідуалізація
- •54.Роль цінностей в житті людини та суспільства
- •55. Субкультура і контркультура
- •56. Проблема типологізації субкультур.
- •57.Субкультури заходу
- •58. Національна свідомість і національна культура.
- •59. Эволюционистская концепция культуры э.Тайлора
- •60.Матеріальні і духовні цінності
51. Еліта́рна Ма́сова культу́ра
Еліта́рна культу́ра (— культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Ма́сова культу́ра (або: маскультура по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна. Головним каналом поширення масової культури є сучасні засоби комунікативної техніки (книгодрукування, преса, радіо, телебачення, кіно, відео- та звукозаписи).
У працях філософів XX століття поняття масової й елітарної культури трактуються як протилежні і пов'язані з концепцією поділу суспільства на еліту і маси. Хосе Ортега-і-Гассет сформулював відомий підхід до структуризації за ознаками творчої потенції: суспільство поділяється на «творчу еліту», яка, природно, становить меншу частину суспільства, і на «масу» — що кількісно переважає. Людина маси - це середня людина, яка не відрізняється від інших і повторює загальний тип. Протиставлення елітарної і масової культур фігурує і в працях сучасних українських культурологів. Наприклад, В. В. Панталієнко зазначає: «Якщо продукти масової культури функціонують як ринкові товари і звернені до всіх, то продукти культури елітарної підкреслено езотеричні, зрозумілі далеко не кожному. Якщо масова культура удавано оптимістична, то елітарна — найчастіше глибоко песимістична».
Наприклад , внаслідок певних економічних труднощів, складнощів початку процесу державотворення, що переживала наша держава наприкінці 80-х – у 90-х рр. минулого століття, Україна втратила контроль над виробництвом власного масового культурного продукту та його поширенням, віддавши це майже повністю на відкуп західним, насамперед американським, та російським виробникам. Майже тотальне переважання американських кінофільмів, західної та російської популярної музики, російського радіо- та телепродукту, або українського, але за суттю калькованого з американського, - все це є, на жаль, реаліями українського сьогодення. Модернізація однієї культури, шляхом запозичення цінностей із іншої створює гострі конфлікти вибору на рівні особистісної естетичної свідомості.
52. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
Поняття культурної орієнтації можна розглядати в різних аспектах. Ми оберемо два головні зрізи діахронічний і синхронічний (структурний). Перший аспект пов'язаний з походженням поняття, його лінгвістичним і геологічним змістом. Другий аспект з'ясовує складові культурних орієнтацій і їх значущість у створенні головних засад сучасного життя. Етимологія поняття "культура" і його зміст розкриті у попередніх розділах. Проте з усіх змістів полісемантичного поняття "культура" найбільш близьким в розумінні спрямування діяльності суспільства, тобто його орієнтації, є вшанування, благоговіння перед вищим, на чому базується релігійне почуття, існування релігій загалом. сполучення понять "культура" і "орієнтація" недвозначно вказують на спрямування життєдіяльності людини і суспільства до акцентування ціннісної переваги добра і світла над темними, руйнівними початками буття. Тут можна вбачати різниці між поняттями "культура" і "культурна орієнтація". Поняття "культура" містить все, що стосується діяльності суспільства, все, що ' Істинна релігія опосередкується розумом і працею людини, а "культурна орієнтацій" поняття, що пов'язане з ідеальними прагненнями, пориванням;' людей до блага, божественного. Залучення особистості до культури є, насамперед, процесом формування індивідуальної системи цінностей. У процесі освоєння культури індивід стає особистістю, що дає людині можливість жити в суспільстві як повноправному і повноцінному його члену, взаємодіяти з іншими людьми і розгортати діяльність по створенню предметів культури. Особистість багатьма психологами та філософами (Б. С. Братусь, Г. Л. Смирнов )трактується як міра соціальності в людині, коли її соціальність вимірюється ступенем засвоєння цінностей суспільства, які дозволяють їй жити і діяти в якості повноправного члена.
