Технології потребуючі особливого втручання

Амніоцентез (14 — 18 тиждень вагітності, а іноді й пізніше)

Цей тест проводиться для визначення відхилень у дитини, наприклад синдром Дауна чи розщеплений хребет ―spina bifida. Навколоплідний міхур оточує і захищає плід. Досліджуючи рідину з навколоплідного міхура, визначають вміст у ній різноманітних хімічних сполук, а також одержують клітини плода з метою вивчення їхніх хромосом. Не є це звичайним обстеженням, оскільки існує ризик викидня приблизно в однієї жінки із ста. Що ж стосується амніоцентезу на його самих ранніх стадіях, то тут небезпека викидня зростає.

Де коли виникає необхідність повторити процедуру взяття рідини, але повторно це може бути виконано лише через 15 днів. Результати амніоцентезу, очевидно, є відмінними залежно від того, хто проводить ці експерименти.

Перш за все робиться ультразвукове обстеження, щоб визначити положення дитини та плаценти. Потім тонкою голкою проникають через живіт і стінку матки, набирають трохи рідини, що оточує немовля. Ця рідина містить також невелику кількість клітин дитини. Клітини плода культивують у лабороторних умовах. За допомогою колхіцину поділ клітин зупиняють на стадії, коли у них найлегше виявляються хромосоми.

Дослідження ворсинок хоріона (10 - 12 тиждень вагітності)

Деякі спадкові хвороби можна виявити в ранньому періоді вагітності за допомогою обстеження невеличких частинок тканини, що утворює плаценту (біопсія ворсин хоріона). Це можна зробити двома шляхами: через цервікальний канал шийки матки;або через передню черевну стінку і стінку матки за допомогою проколу тонкою голкою в місце плацентації, яке визначається ультразвуковим обстеженням.

Хоріон — це зовнішня оболонка амніотичного мішка, що оточує плід. Проби ворсин хоріона можна досліджувати, починаючи з восьмого тижня вагітності. Клітини ворсинок з цих проб є основою для культивування клітин. Інколи ця процедура може спричинити більшу ймовірність викидня, яка на початках її застосування оцінювалась у 4-5%, а потім досягла 8-10%, або ушкодження пальців чи рук плода. Згідно з новими даними, цей показник опустився до рівня 3,2%

Більше цього, за останні роки були висунуті певні погляди про можливість виникнення аномалій плоду, як наслідок цих процедур, проведених на досить ранніх етапах вагітності (приблизно на 55 — 66 день)

Вже з самого опису застосованих процедур випливає, що деякі з них, особливо дослідження ворсинок хоріона, мають великий ступінь небезпеки і тому висувають етичну проблему щодо їх застосування перш ніж досліди, виконані на тваринах, не визначать рівня допустимого ризику. Фактично досконалість застосованих технологій відбувається за посередництвом експериментування на самій людині, і з етичної точки зору таке експериментування заслуговує на осудження.

Інші методи обстеження плода

Якщо у плода підозрюють захворювання крові, її беруть для аналізу з пупкового канатика. Якщо ураження плода не можна виявити іншими методами, використовують фетоскопію, при якій плід оглядають у матці за допомогою ендоскопа. Процедура може спричинити викидень.

Взяття крові плода

Під контролем УЗД голку вводять через черевну стінку у судини пупкового канатика. Невелику кількість крові плода забирають шприцем і відправляють на дослідження. Взяття крові відбувається приблизно на 18 тижні вагітності. Це дає можливість утримати діагностичну інформацію, важливу для добра плоду, і в окремих випадках може послужити засобом для здійснення внутрівенної терапії плоду. Ймовірність викидня коливається між 0,5% і 1,9%

Ускладнення, які можуть бути викликані застосуванням цієї методики: зородкова брадикардія, тимчасова тахікардія і кровотеча з пуповини.

Пренатальне обстеження ведене з метою, щоб переконатися, що зачата дитина не має якихось спадкових хвороб. Йдеться про те, щоб чим скоріше відкрити певні ускладнення, а через те ефективніше лікувати. Обстеження, які стверджують існування якоїсь хвороби, чи деформації плоду і ведуть до лікування цього плоду є морально допустимими і гідними. Якщо такий діагноз веде до вироку смерті на зачату дитину – це вже моральне зло. У випадку якого-небудь відхилення завжди людина стає перед альтернативою: прийняти нове життя таке як воно є, або його позбутися.

Позитивну оцінку мають також лікувальні заходи для людського плоду (йде мова про такі ситуації, в яких вичерпано всі знані способи терапії), ті, які мають на меті покращити стан здоров’я або рятувати життя.

До цього завжди є необхідна згода добре поінформованих батьків, а також треба задуматися над шкодами, які можуть виникнути в так делікатному медичному втручанні.

Маніпуляції на ембріонах, позбавлені терапевтичного характеру, тобто ті, які не приносять жодної медичної допомоги для цього плоду є морально осудним явищем.