Модуль № Біоетичні проблеми репродукції людини.

Тема № Біоетичні проблеми репродукції людини. Діагностування під час вагітності, методи обстеження плоду. Аргументи «за» і «проти» штучного запліднення і сурогатного материнства. Аборти, морально-етичний аспект.

Методична розробка практичного заняття з теми №

Навчальна мета:

1. Розглянути, які проблеми виникають у стосунку репродукції людини.

2. Ознайомитись з методами діагностування під час вагітності.

3. Розкрити поняття штучного запліднення, сурогатного материнства та аборту.

4. Ознайомитись з поняттям безпліддя, та допоміжних репродуктивних технологій

5. Дати визначення поняттю аборту, знати його види. Вивчити погляди на аборт та морально-етичні проблемі пов’язані з ним.

6. Розглянути методи переривання вагітності та психологічні і тілесні наслідки аборту

7. Дати визначення поняття контрацепції. Види контрацептивів.

8. Розглянути види стерилізації та дати їй моральну оцінку.

9. Ознайомитись з поняттям штучного запліднення. Розглянути технології проведення штучного запліднення.

10. Розкрити поняття сурогатного материнства та проблеми пов’язані з ним.

Вихідні знання та вміння.

Знати:

2.1. Які проблеми виникають у стосунку репродукції людини.

2.2. Методи діагностування під час вагітності, обстеження плоду

2.3. Що таке штучне запліднення, сурогатне материнство та аборт.

2.4. Методи переривання вагітності.

2.5. Наслідки аборту

2.6. Поняття стерилізації.

Вміти:

2.6. Сформулювати ключові визначення теми.

2.7. Розкрити проблеми штучного запліднення, сурогатного материнства та аборту

2.8. Розрізняти види штучного запліднення.

2.8. Аргументувати чи заперечити аборт.

2.9. Оперувати різними поглядами на аборти, стерилізацію та штучне запліднення.

Питання для самопідготовки:

1. Поняття репродукції людини. Проблеми пов’язані з цим.

2. Види пренатального діагностування

3. Медичні показники для проведення пренатальних обстежень.

4. Технології обстеження плоду, їх види (ультразвукове сканування, імунологічні дослідження, аміоцентез, дослідження ворсинок хоріона).

5. Поняття аборту. Види переривання вагітності на різних її етапах.

6. Наслідки аборту, ускладнення під час операції.

7. Засоби контрацепції, їх види. Розкрити поняття природних методів планування сім`ї.

8. Стерилізація, види, причини, моральна оцінка.

9. Штучне запліднення, технології його проведення та ефективність

10. Сурогатне материнство та проблеми пов’язані з ним.

11. Морально-етичні проблемі пов’язані з абортами та з використанням тканин ембріона.

12. Ставлення церкви до біомедичних технологій пов’язаних з репродукцією людини.

Ключові терміни та поняття:

Репродукція, пренатальне обстеження, ультразвукове сканування, імунологічні дослідження, аміоцентез, аборт, хоріон, спіраль, естроген, гестаген (прогестин), еритробластоз, контрацепція, інтерцептивні контрацептиви, антигестативні контрацептиви, стерилізація, кастрація, salpingectomia, vasectomia, штучне запліднення, екстракорпоральне запліднення, інсемінація ооцитів.

Біоетика, як і медична етика, залишилася наукою про закони, принципи і правила регулювання професійної поведінки медичного працівника, яка в умовах нових медичних технологій дозволяє не тільки використовувати досягнення науково-технічного прогресу на благо людини, а й попереджати практикуючого лікаря, вченого-медика про неприпустимість нанесення шкоди людині, його потомству, сприйняття світу.

У медицині існують проблеми, які виходять за рамки суто професійних інтересів і набувають соціальне, державне значення. Серед них особливо слід виділити проблеми репродуктивної медицини, які значною мірою визначають демографічну ситуацію в цілому і ті «гарячі» точки, які знаходяться під пильною увагою суспільства.

У репродуктивної та перинатальної медицини особливе місце займає проблема безпліддя. Медико-соціальна значимість проблеми не викликає сумнівів, якщо прийняти до уваги, що в Росії з 140 млн. населення близько 53% (74 млн.) становлять жінки. В активному дітородному віці (від 20 до 29 років) знаходяться приблизно 37 млн., з них 5 млн. безплідні. Чоловічий фактор у структурі безпліддя у подружніх пар складає 50%.

До недавнього часу питання регуляції народжуваності вирішувалися найчастіше самою жінкою. Бажана вагітність зберігалася і плекалася, від небажаної вагітності оберігалися більш-менш простими методами контрацепції. Безпліддя завжди вважалося пороком, і головним винуватцем зазвичай визнавалася жінка. Тому безплідний шлюб, як правило, був найбільш вагомим аргументом для розлучення і розпаду сім'ї.

Протягом всієї історії людства йшли пошуки причин безпліддя і його подолання. Кінець 20-го століття ознаменувався тим, що процес репродукціїстав керованим, з'явилися реальні можливості попередження небажаної вагітності, стимуляції овуляції, настання вагітності при безплідді і збереження її на всіх етапах.

До числа гострих проблем біомедичної етики відносяться так звані репродуктивні технології - засновані на результатах науково-технічних досягнень, що вирішують завдання відтворення потомства. Мова йде про застосування високих технологій для отримання потомства в тих випадках, коли це природним шляхом неможливо - (чоловіче і жіноче безпліддя, бажання мати кровноспоріднених дитину без шлюбу, бажаннягомосексуалістів, ченців і черниць мати дітей і т.д.). Репродуктивні технології передбачають різні варіанти запліднення яйцеклітини в тілі жінки чи поза ним, вибір статі майбутньої дитини, генетичне очищення популяції, клонування і ін.

Одна з найбільш важливих сфер застосування репродуктивних технологій - штучне запліднення яйцеклітини в організмі жінки або поза ним - «у пробірці», так зване ЕКО, а одним з варіантів ЕКЗ є сурогатне материнство, при якому «подружжя-замовники, що бажають завести дітей, але не можуть самі мати їх, укладають договір з жінкою, згодної виносити для них дитини, зачатої від їх донорського матеріалу або повністю чужого (яйцеклітина і сперма) матеріалу.

Певні види пренатального діагностування:

Вагітна жінка повинна регулярно відвідувати лікаря-гінеколога для контролю за станом власного здоров’я та здоров’я плода. Сьогодні пренатальний нагляд включає обстеження жінки (визначення формули і групи крові, мікробіологічне дослідження, вимірювання артеріального тиску) та обстеження плода з метою виявлення можливих вад його розвитку. У разі виявлення порушень ранніх стадій вагітності призначають необхідне лікування. Інші розлади потребують консультації відповідних спеціалістів.

Пренатальне генетичне тестування повинне відбуватися у відповідний період розвитку ембріону-зародку для того, щоби виявити, чи не має у дитини, яка має народитися, відхилень у розвитку чи будь-яких інших дефектів, спосібних вплинути на його майбутнє життя. Найчастіше зустрічається власне — «трисомія 21», яка в свою чергу викликає хворобу Дауна, хоча спектр діагнозованих хвороб весь час поширюється

Медичні показники для проведення пренатальних обстежень

Присутність або відсутність достатніх показників для діагностування встановлюється в момент генетичної консультації, яка відбувається перед генетичним втручанням і мотивує її необхідність. Вдаватись до аналізу амніоцентезу (чи взяття крові плода або дослідження ворсинок хоріона) без попередньої генетичної консультації, лише на прохання пацієнтки, було би проявом недостатньої етичної та деонтологічної відповідальності.

З глобально-етичної точки зору, що стосується практики пренатальної генетичної діагностики є важливим, що в деяких випадках (зауважених професором А. Серра з Католицького Університету Пресвятого Серця у Римі, Італія, в 1977-1980 роках) приблизно 30% тих, хто звертався з проханням про тестування, відмовились від нього після отримання консультації. Дані обставини свідчать про те, що або ці прохання були викликані поверховою і неадекватною інформацією відносно їх необхідності, або перемогою етичних переконань жінки, але в будь-якому випадку не йшлося взагалі про можливість аборту, яка могла б випливати з результатів тестування, і тим самим жінка вирішувала провести свою вагітність без тривог.

Методи і технічні процедури

Виходячи із параметрів втручання в організм, а тим самим і параметрів ризику, ми можемо охарактеризувати технології і методи пренатального діагнозування як: не потребуючі втручання та потребуючі особливого втручання.

Технології не потребуючі втручання

Ультразвукове сканування (на 16-ий тиждень, а інколи й пізніше)

Безпечним та надійним методом одержання чіткого зображення плода є ультразвукове дослідження (УЗД). Його проводять на 16-му тижні вагітності для контролю за ростом і розміщенням плода, а також за розвитком частин його тіла і внутрішніх органів (серця і легень). Методи даного дослідження не являються ані травматичними, ані шкідливими, хоча робити ультразвукове сканування рекомендується лише в самих необхідних випадках і звичайно не більше трьох разів на протязі вагітності.

Високочастотні ультразвукові хвилі проникають у тканини тіла плода, не ушкоджуючи їх. Датчик, який рухається по поверхні живота вагітної, одночасно виконує функцію випромінювача та приймача хвиль, відбитих від плода.

Внаслідок перетворення ультразвукових хвиль на екрані комп’ютера виникає зображення плода. За розмірами плода визначають його вік. Знаючи розміщення плода, лікар може запобігти деяким ускладненням в часі вагітності та пологів. Це обстеження не дає чіткої відповіді на те, якої статі дитина в даний момент.

Імунологічні дослідження (на 16-ий тиждень вагітності)

У багатьох жінок беруть аналіз крові десь на 16-ий тиждень, щоб оцінити ризик народження дитини з синдромом Дауна або дефектом відкритого спинномозкового каналу, наприклад, розщеплення хребта ―spina bifida. Аналіз крові ще не встановить діагноз, але визначить жінок, яким загрожує ймовірність народити дитину з тими чи іншими відхиленнями. Тест на синдром Дауна проводять у жінок будь-якого віку. Чим старша жінка, тим вищий ризик народити дитину з цим синдромом, більшість таких немовлят народжується від жінок у віці після 37 років.

Альфа-фетопротеїн продукується печінкою плода і потрапляє в кров матері, де його рівень можна виміряти. Підвищення концентрації цього білка порівняно з нормою може свідчити про багатоплідну вагітність або вади розвитку плода, наприклад, неповне закриття хребтового каналу (розщілину хребта).

Потрійний тест Барта визначає рівень альфа-фетопротеїну, естріолу і людського хоріонічного гонадотропіну у крові матері. У деяких лікарнях вимірюють тільки два з цих показників (подвійний тест). Одинарний тест на альфа-протеїн проводиться для визначення ризику ушкодження невральної трубки — спинного мозку.

Якщо результати позитивні (високий ступень ризику), тоді пропонують повторне ультразвукове обстеження та амніоцентез. Однак багато жінок, в яких результати досліджень позитивні, у більшості випадків матимуть здорових дітей. Негативні результати означають, що ризик народити таку дитину мінімальний. Кожна жінка мусить обговорити результати обстеження з лікарем.