Облік грошових коштів у касі

2. Технологічний розділ.

2.1. Економічна сутність обліку грошових коштів у касі.

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот. Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових грошових коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток технологій та техніки сприяв тому, що безготівкові гроші стають невід’ємною часткою життя кожної людини, швидко витісняючи готівку. Проте, готівкові кошти достойно витримують “конкуренцію” з безготівковими, якщо річ йде про виплату заробітної плати та компенсацій, командировочних витрат, а також при здійсненні інших господарських витрат, які, як правило, проводяться через касу підприємства.

Тобто, грошові кошти в касі мають велике значення. Їх наявність надає підприємству свободу в прийнятті рішень по здійсненню окремих операцій (для виплати заробітної плати, для купівлі канцелярських товарів й т.п.). Враховуючи той факт, що використання готівки визиває спокусу її витрат не за цільовим призначенням, особливо актуальними є облік, аудит та ревізія касових операцій. Держава контролює цей процес шляхом введення відповідних нормативних актів. Натомість, і керівництво підприємства постійно повинно приділяти увагу готівковим операціям, час від часу проводити перевірку готівкових коштів у касі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі. Роль готівки в сучасних умовах, як це не парадоксально, дуже великoю. Справа в тому, що деформації структури грошової системи породили глибокі суперечності в розвитку національної фінансово-грошової системи і одночасно — дисбаланс між фінансовою та виробничою сферами економіки. Багато в чому втрачені важливі функціональні можливості грошової маси — забезпечення платіжно-розрахункових відносин, стимулювання схильності господарських суб’єктів до заощаджень тощо.

Суттєві деформації виникали у розподілі грошової маси між населенням та підприємствами і організаціями. В Україні проявилася тенденція до зростання частки грошової маси у населення, що відображає кризову ситуацію із погіршенням фінансового стану підприємств (фірм) [22, 72]. Серйозні деформації у грошовому обороті характерні для співвідношенні між готівкою і безготівковою частинами грошової маси. Чим нижче частка Мо у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвиненішою вважається дана національна грошова система. І навпаки, перевищення темпів зростання Мо порівняно з іншими грошовими агрегатами свідчить про негативні процеси в грошовій сфері.

Серед найвагоміших причин зростання частки готівки в обігу — намагання багатьох суб’єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків; мала довіра юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ тощо [20, 105]. Незважаючи на те, що зростання готівки в загальній грошовій масі ускладнює стан з розрахунками у народному господарстві, зменшує грошові надходження на рахункові рахунки підприємств (фірм), знижує ліквідність та послаблює кредитний потенціал комерційних банків, з цим явищем приходиться рахуватися.

Крім того, й розвиток нормативного регулювання грошового обігу призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень. Ось деякі з суттєвих положень нового регулювання операцій з готівкою [24, 105].

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства також можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку [15, 194].

Готівкові розрахунки підприємства проводяться через його касу, яка використовується для приймання, збереження та видачі готівки. Тепер касою можна вважати й робоче місце касира, а не тільки спеціально обладнане обособлене приміщення (згідно колишньому Порядку №21). Тут зберігається, як правило, готівка та ведеться касова книга, навіть, якщо вона знаходиться в приміщенні з іншими працівниками бухгалтерії (як на багатьох малих підприємствах).

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Постанови правління Національного банку України "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" № 72 від 19.02.2001 p., Інструкції про організацію готівкового обігу установами банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. №69, Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівкового обігу” від 12.06.95. р. №436/95 та Листом НБУ “Про встановлення ліміту залишку готівки в касі” від 17.04.2001 №11-111/447-2439, іншими нормативними документами.

Ключовим документом, який регулює питання готівкового обігу в Україні звичайно є "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" № 72 від 19.02.2001 p. Вимоги Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм , власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов'язковими для виконання ними [13, 164].

Вимоги Положення не поширюються на розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також на ті представництва інших іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Вказується, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов'язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України . Підприємці здійснюють облік руху готівки згідно з порядком та документами, установленими Державною податковою адміністрацією України.