
- •1. Загальні методичні рекомендації
- •2. Теоретичний матеріал і приклади розв’язування задач
- •2.1. Методика вибору силових трансформаторів
- •2.1.1. Загальні положення
- •2.1.2. Вибір за максимальним навантаженням
- •2.1.3. Вибір за графіком навантаження
- •2.1.4. Приклади розв’язування задач
- •2.2. Вибір автотрансформаторів
- •2.2.1. Режими роботи автотрансформаторів
- •2.2.1.1. Автотрансформаторні режими
- •2.2.1.2. Трансформаторні режими
- •2.2.1.3. Комбіновані режими
- •2.2.2. Методика вибору
- •2.2.3. Приклади розв’язування задач
- •2.3. Розрахунок жорстких шин
- •2.3.1. Загальні умови вибору перерізу шин
- •2.3.2. Перевірка на термічну стійкість
- •Перевірка на електродинамічну стійкість
- •2.3.4. Механічний розрахунок одноштабових шин
- •2.3.5. Механічний розрахунок двоштабових шин
- •Механічний розрахунок шин коробчатого перерізу
- •2.3.7. Механічний розрахунок шин, що розташовані по вершинах трикутника
- •Вибір ізоляторів
- •2.3.9. Приклади розв’язування задач
- •2.4. Розрахунок гнучких шин
- •Загальні умови вибору перерізу
- •Вибір за економічною густиною струму.
- •Перевірка за допустимим струмом.
- •Перевірка за умовами коронування.
- •Перевірка на електродинамічну стійкість
- •Перевірка за умовами коронування
- •Приклади розв’язування задач
- •3. Завдання на контрольну роботу Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •4. Рекомендована література
- •Додатки
2.3. Розрахунок жорстких шин
2.3.1. Загальні умови вибору перерізу шин
В закритих розподільчих пристроях 6...10 кВ жорстке ошинування виконується алюмінієвими шинами. Мідні шини через їх високу вартість майже не застосовуються. При струмах до 3000 А застосовуються одноштабові та двоштабові шини. При більших струмах рекомендуються шини коробчатого перерізу, оскільки вони забезпечують менші втрати від ефекту близькості та поверхневого ефекту, а також мають кращі умови охолодження.
Згідно з ПУЕ збірні шини електроустановок і ошинування в межах закритих і відкритих розподільчих злагод всіх напруг за економічною густиною струму не перевіряються.
Загальні умови вибору та перевірки.
Вибір перерізу за допустимим струмом.
,
(2.48)
де
- максимальний струм післяаварійного
чи ремонтного режиму, А;
- допустимий струм на шини вибраного
перерізу з урахуванням поправки при
розташуванні прямокутних шин пластом
(табл. Д.15, Д.16 та Д.17 ) або при температурі
повітря, яка відрізняється від прийнятої
в таблицях (
),
А. В
останньому випадку
,
(2.49)
де
- допустимий струм за таблицями Д.15, Д.16
або Д.17) при температурі
,
А;
- дійсна температура повітря
;
- допустима температура нагрівання
тривалого режиму,
.
Перевірка шин на термічну стійкість при КЗ.
або (2.50)
,
(2.51)
де
- температура шин при нагріванні струмом
КЗ,
;
- допустима температура нагрівання шин
при КЗ (табл. Д.9),
;
- мінімальний переріз за термічною
стійкістю,
;
- вибраний переріз,
.
Перевірка шин на електродинамічну стійкість.
Частота власних коливань
коливальної системи „шини-ізолятори”
повинна бути рівною 30 Гц і менше або 200
Гц і більше. Інакше безпечний діапазон
частот можна подати у вигляді
Гц
або
Гц (2.52)
Перевірка на допустимість механічних напружень в матеріалі шин (механічний розрахунок).
Вибрані шини будуть механічно міцними, якщо
,
(2.53)
де
- розрахункове напруження в матеріалі
шин, МПА;
- допустиме механічне напруження в
матеріалі шин (табл. Д.14), МПА.
При розрахунку шин обов’язково проводиться вибір опорних і прохідних ізоляторів. Відповідна методика подана в п. 2.3.8.
Виконання вказаних умов забезпечить стійкість шинної конструкції в усіх можливих режимах роботи мережі.
2.3.2. Перевірка на термічну стійкість
Попередньо визначається повний імпульс квадратичного струму КЗ. Коли точка короткого замикання є віддаленою, тобто періодична складова струму є незатухаючою в часі тепловий імпульс КЗ можна визначити за формулою
,
(2.54)
де
- початкове значення періодичної
складової трифазного струму КЗ, кА;
- час вимкнення (час дії струму КЗ), сек.;
- час дії основного релейного захисту
даного кола (допускається приймати
сек.);
- повний час вимкнення вимикача, що
комутує дане коло (приймається за
каталогом), сек.;
- постійна часу затухання
аперіодичної складової, сек.
(у випадку відсутності інформації про
результуючі опори короткозамкнутого
кола користуються усередненими даними
табл. Д.20).
Формула 2.54 рекомендується при визначенні імпульсу квадратичного струму КЗ в колах понижувальних підстанцій (виключення складають КЗ на шинах 3...10 кВ підстанцій, до яких під’єднані потужні електродвигуни або синхронні компенсатори, в колах генераторної напруги електростанцій, якщо місце КЗ знаходиться за реактором).
Далі визначають температуру провідника в режимі, що передував короткому замиканню
,
(2.55)
де
- температура довкілля,
;
- тривало допустима температура
провідника,
;
- номінальна температура довкілля
(згідно ПУЕ
для повітря,
- для землі та води);
- максимальний струм навантаження, А;
- тривало допустимий струм провідника,
А.
Використовуючи графік
залежності
(рис. Д.2) та величину
,
проводять визначення початкового
значення складної функції температури
.
Значення функції
(в кінцевий момент КЗ) визначають за
формулою
,
(2.56)
де
- коефіцієнт, який враховує питомий опір
та ефективну теплоємність провідника
(табл. Д.10),
.
За графіком рис. Д.2, використовуючи величину , знаходять значення кінцевої температури провідника в режимі КЗ . Провідник буде термічно стійким, якщо виконуватиметься умова (2.50).
Для спрощення аналізу термічної стійкості
провідників часто використовується
поняття мінімального перерізу провідника
.
,
(2.57)
де
та
слід визначати за кривою рис. Д.2 для
відповідних температур
і
.
При наближених розрахунках мінімальний переріз провідника, що відповідає вимозі його термічної стійкості при КЗ можна визначити за формулою
,
(2.58)
де
- функція, значення якої подані в таблиці
Д.11,
.
Провідник буде термічно стійким, якщо виконуватиметься умова (2.51).