Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Самостійна робота з курсу «Історії української культури» На тему «Розвиток кіно і театрального мистецтва (сер. 60-х – поч. 80-х років хх століття)»

Студентки групи ПКит 04-13

факультету сходознавства

Василенко Альони Ігорівни

Київ-2014

Зміст

Зміст 2

Вступ 3

Розділ 1 Становище українського кіно та театрального мистецтва 4

1.1. Загальні риси кінематографу та театрального мистецтва сер. 60-х – поч. 80-х років ХХ століття 4

1.2. Становище кінематографу 4

1.3. Становище театру 6

1.4. Визначні представники кіно та театру сер. 60-х – поч. 80-х років ХХ століття 7

1.4.1. Сергій Параджанов 7

1.4.2. Леонід Биков 10

Висновки 11

Список використаних джерел та Інтернет-посилання 12

Вступ

На мою думку, культура і духовне життя поданого періоду перебували в залежності від політичної ситуації в Радянській Україні. Поряд із досягненнями в кінематографі та театральному мистецтві мали місце деформації, що зумовлювалися негативними процесами в усьому житті суспільства.

В умовах задушливої атмосфери 1960-1980-х років ідеологічні відділення КПРС жорстко реагували на будь-які спроби митців відійти від офіційних канонів. 

Розвиток української культури в другій половині 1960-1980-х роках мав складний і неоднозначний характер: після короткого періоду хрущовської «відлиги», коли відбулася активізація культурного і духовного життя суспільства, з середини 60-х років, незважаючи на певні досягнення, в культурі, як і в інших сферах життя, очевидною стає глибока системна криза. [3]

Українські кіностудії випускали багато нових фільмів, постійно зростала кількість кінотеатрів та кіноустановок, проте чисельність кіноглядачів мала сталу тенденцію до зменшення. Причина полягала в значній кількості слабких фільмів, хоча кінематографісти й прагнули відійти од шаблонів. Набувало поширення започатковане О. П. Довженком поетичне кіно, що відображало національну самобутність українського народу. З'являлися фільми, створені за сценаріями І. Драча та Ю. Іллєнка – «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною відзнакою».

Дедалі більше політизувалося мистецтво. Митців привчали мислити не стільки художніми образами, скільки соціальними та ідеологічними категоріями. А це не могло не позначитися на творчому доробку тих, хто вже сформувався як художник, на зростанні молодшого покоління митців та на сприйнятті глядачами і слухачами духовних здобутків українського мистецтва. [2]

Розділ 1 Становище українського кіно та театрального мистецтва

1. Загальні риси кінематографу та театрального мистецтва сер. 60-х – поч. 80-х років хх століття

• Новаторство у вітчизняному кінематографі (зародження нового напрямку в кіномистецтві – «поетичного кіно»);

• Плідна праця українських кіномитців; вихід у світ яскравих кінострічок «Тіні забутих предків» С. Параджанова, «Білий птах з чорною відмітиною» Ю. Іллєнка, «В бій ідуть тільки "старики"», «Ати-бати, йшли солдати...» JI. Бикова, «Тривожний місяць вересень» JI. Осики, «Вавилон-ХХ» І.Миколайчука та ін.;

• Позитивні зрушення в розвитку театрального мистецтва (плідна діяльність академічних драматичних театрів ім. І. Франка у Києві, ім. Т. Шевченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові, Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка, Львівського театру опери та балету ім. І.Франка та ін.);

• Яскрава гра майстрів сцени Н.Ужвій, Б.Ступки, A. Роговцевої та ін.

• Втрата національного колориту в українському театральному мистецтві та кінематографі (активне витіснення української мови тощо). [1, С.168]