
- •Хід уроку
- •I. Організація навчальної діяльності
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •Слов’яни в давнину.
- •2. Перше Болгарське царство.
- •3. Великоморавська держава. Святі Кирило і Мефодій.
- •4. Польща.
- •1. Ян Гус. Гуситські війни.
- •2. Угорщина
- •3. Польське королівство.
- •4. Велике князівство Литовське.
- •V. Підсумки уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •§ 1, Стор 200-208
Урок № 25
Тема: Країни Центральної та Східної Європи
Мета:
ознайомити учнів з процесом державотворення у східних, західних і південних слов’ян; формувати вміння учнів самостійно працювати за поставленими вчителем завданнями, працювати у складі групи на уроці;
сформувати в учнів загальне уявлення про розвиток країн Центральної та Північної Європи в ХІV—ХV ст.;
розкрити суть та наслідки гуситського руху;
продовжувати формувати понятійний апарат, загальнонавчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення;
сприяти виникненню в учнів зацікавленості до історії слов’янських народів.
розвивати історичну свідомість учнів, виховувати почуття патріотизму та громадянської свідомості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, схеми і таблиці, підготовлені учнями до уроку.
Основні поняття і терміни: сейм, гусити, чашники, таборити, помірковані, «Золота булла», Грюнвальдська битва, Кальмарська унія.
Основні дати:
681 р.- заснування Першого Болгарського царства; 863-885 рр.- просвітницька діяльність братів Кирила і Мефодія серед слов’ян;
1025 р.- створення Польського королівства;
1085 р.- створення Чеського королівства.
1333-1370 рр.— правління в Польщі Казимира ІІІ Великого,
1356 р.- «Золота булла»,
1385 р.- Кревська унія,
1410 р.- Грюнвальдська битва,
1415 р.- спалення Яна Гуса,
1419-1434 рр.- Гуситські війни.
Хід уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Вивчення нового матеріалу
Слов’яни в давнину.
Велике розселення слов’ян VI-VII ст. |
||
Три гілки слов’ян |
||
Західні слов’яни |
Південні слов’яни |
Східні слов’яни |
Чехи, словаки, поляки, лужичани, кашуби |
Болгари, словенці, серби, македонці, хорвати, чорногорці |
Українці, білоруси, росіяни
|
У VII-X ст. в Центральній Європі та на Балканському півострові виникли слов’янські держави.
Їхні правителі, а згодом їхні піддані, прийняли християнство за східним чи західним зразком. Завдяки цьому слов’яни увійшли до сім’ї християнських народів Європи.
Прийняття слов’янами християнства відбувалося в умовах загострення боротьби між Римом і Константинополем за вплив на їхні землі й виходило за межі виключно обрання віри. Це, одночасно, стало вибором політичної і культурної орієнтації.
Польща, Чехія, Моравія і Хорватія, що прийняли західне християнство та латинську писемність, стали орієнтуватися на Священну Римську імперію. Болгарія, Київська Русь і Сербія прийняли східне християнство і стали орієнтуватися на Візантійську імперію.
2. Перше Болгарське царство.
Основні події з історії Першого Болгарського царства
Дата |
Подія |
1 пол. VII ст. |
У північно-східній частині Балканського півострова утворився великий союз семи слов’янських племен |
679 (681 р.) |
Із Приазов’я до північно-східної частини Балканського півострова переселилися племена болгар, очолювані ханом Аспарухом. Він уклав договори зі слов’янськими князями про виділення земель болгарам. Спільна боротьба проти аварів і візантійців об’єднала два народи в єдину болгаро-слов’янську державу — Перше Болгарське царство |
802-815 рр.
|
Піднесення Болгарії за правління хана Крума. До складу його держави входили території сучасних Болгарії, Румунії та частина Угорщини |
864 р. |
Прийняття болгарами християнства від візантійців |
893-927 рр. |
За правління царя Симеона Великого Перше Болгарське царство досягло найбільшої могутності |
927-1018 рр. |
Період занепаду Першого Болгарського царства |
1018 р. |
Підкорення Першого Болгарського царства Візантійською імперією |
За правління Симеона Великого (893-927 рр.) Перше Болгарське царство охоплювало більшу частину Балканського півострова.
Велику увагу цар приділяв розвитку культури. За його наказами візантійські майстри будували в болгарській столиці Преславі палаци, церкви, захисні мури.
Державницькими планами, увагою до культури і освіти Симеон нагадував Карла Великого і Альфреда Великого.
Прийнявши в Болгарії учнів слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія, він створив при своєму дворі перший у тогочасному світі центр слов’янської літератури.
За наказом царя слов’янською мовою перекладалися найвідоміші твори візантійських учених. Серед них був славнозвісний «Ізборник» — енциклопедія, що містила відомості з богослов’я, історії та філософії. У той час, коли більшість населення західноєвропейських країн була неписьменною, у Болгарії, за свідченнями сучасників, читання книг було улюбленим заняттям не лише в містах, а й селах.