Відділ Аскоміцети (Ascomycota).

Мета заняття: вивчити основні таксономічні характеристики відділу Ascomycota, ознайомитися з принципами класифікації відділу; ознайомитися з видовою різноманітністю, вивчити спороношення різних стадій, оволодіти методикою визначення видів за морфологічними та еколого-біологічними особливостями (приуроченість до певного вида рослини-живителя).

Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальні інструменти (препарувальні голки, пінцети, леза) скляні палички або піпетки, фільтрувальний папір, предметні і покривні скельця; свіжі та гербаризовані зразки органів вищих рослин, вражених борошнистою росою.

Питання для контролю та самоконтролю.

1. Загальна характеристика відділу Аскоміцети:

• Будова вегетативного тіла

• Безстатеве розмноження

• Органи та спори безстатевого розмноження

• Статевий процес

• Органи статевого розмноження

• Екологія

• Представники

2. Механізм гаметангіогамії.

3. Класифікація відділу, основні класифікаційні принципи.

4. Основні типи будови плодових тіл аскоміцетів.

5. Поняття про плеоморфізм аскових грибів.

6. Життєві цикли плеоморфних аскових грибів.

7. Загальна характеристика Незавершених грибів (Дейтероміцети, Анаморфні гриби),їх місце в системі грибів.

Методичні вказівки до виконання роботи.

Завдання 1. Визначення видів борошнисторосяних грибів за морфологічними особливостями аскової стадії (телеоморфи).

За допомогою лупи розглянути уражену міцелієм поверхню листків спориша (Polygonum aviculare), знайти клейстотеції. Виготовити тимчасовий мікропрепарат клейстотеція із придатками, розглянути їх морфологію, обережно вивільнити аски, відмітити кількість аскоспор у кожній. Замалювати клейстотецій з придатками (рис. 5.2а), аск із аскоспорами (рис. 5.2б).

За дихотомічним ключем визначника „Борошнисторосяні гриби”, спираючись на виявлені анатомо-морфологічні ознаки, визначити вид гриба. Записати хід визначення.

Завдання 2. Визначення видів борошнисторосяних грибів за трофічною приналежністю.

Спираючись на приуроченість видів грибів до певних видів рослин-господарів, за визначником ідентифікувати види борошнисторосяних грибів, приготованих до заняття (див. Завдання для самостійної роботи). Для уточнення ідентифікації родів звертати увагу на форму клейстотеція і морфологію придатків.

За результатами ідентифікації заповнити таблицю:

Вид рослини-господаря	Вид гриба

Завдання 3. Вивчення будови анаморфи (конідіального спороношеня) і телеоморфи (аскового спороношення) нектрії кіноварно-червоної.

Вивчити зовнішній вигляд та мікроскопічну будову спороношень гіпокреального гриба нектрії кіноварно-червоної (Nectria cinnabarina). Виготовити тимчасовий мікропрепарат поздовжнього розрізу через строму, визначити стадію розвитку гриба (анаморфа чи телеоморфа). За допомогою визначника встановити анаморфну стадію гриба. Замалювати зовнішній вигляд споролож та стром із перитеціями (рис. 6.2а), мікроскопічну будову споролож та конідій (рис. 6.2б) та мікроскопічну будову перитеція, асків із аскоспорами (рис. 6.2в).

Завдання 4. Вивчення будови анаморфи вальси оточуючої.

Вивчити зовнішній вигляд та мікроскопічну будову спороношень діапортального гриба вальси оточуючої (Valsa ambiens). Виготовити тимчасовий мікропрепарат поздовжнього розрізу через строму, визначити стадію розвитку гриба (анаморфа чи телеоморфа). За допомогою визначника встановити анаморфну стадію гриба. Замалювати зовнішній вигляд та мікроскопічну будову строми, конідії (рис. 6.3).

Завдання 5. Порівняльне вивчення типів стром діапортальних грибів на прикладі Вальси та Діапорте.

За гербарними зразками та рисунками роздивитися зовнішню будову плодоношень видів грибів з родів Diaporthe та Valsa. Виготовити тимчасові мікропрепарати поздовжнього розрізу через строму грибів, розглянути та порівняти особливості будови строми вальсоїдного (Valsa) та діатрипоїдного типу (Diaporthe). Замалювати мікроскопічну будову вальсоїдної (А) та діатрипоїдної (Б) стром із перитеціями (рис. 6.4), позначити: субстрат, перидерма рослини, недиференційована строма, перитеції, ектострома, ентострома, ектостроматичний диск.

Вальсоїдна строма – це пророслий, пронізаний міцелієм напівзруйнований субстрат (кора або деревина), в якому утворюються перитеції. Вальсоїдна строма часто оточена в субстраті чорною смугою. Діатрипоїдна строма – міцеліальний утвір, який складається з 2 диференційованих шарів – ектостроми та ентостроми. Ектострома розвивається між коровою паренхімою та перидермою рослини-господаря (перидерма пізніше розривається внаслідок розростання ектостроми). Ентострома утворюється на місці зруйнованої грибом корової паренхіми. Перитеції утворюються в ентостромі, своїми вивідними шийками відкриваються на ектостроматичному диску.

Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово).

1. Дати визначення понять і термінів: піреноміцети, клейстотецій, базальні придатки клейстотеція (першого типа), екваторіальні придатки (второго типа), апікальні придатки (третього типа), плеоморфізм, анаморфа, телеоморфа, рослина-господар, консорція, облігатні паразити, біотрофи, мікроміцети, гетеротрофи, редуценти, ксилотрофи, герботрофи, некротрофи, гриби-консорти, позитивна консорція ІІІ порядку, негативна консорція ІІ порядку, індиферентна консорція І порядку, перитецій, гіменіальний шар, парафизи, перифізи, центр перитеція, строма, алантоїдні спори.

2. Дати порівняльну характеристику порядків Гіпокреальні та Діапортальні.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4