
- •27.9. У чому сутність томеометричното механізму компенсації серця?
- •27.10. Чим характеризується хроноінотропний механізм компенсації серця?
- •27.11. Яка роль катехоламінів у здійсненні механізмів негайної компенсації серця?
- •27.19. Які причини і механізми розвитку синусної тахі- і брадикардії?
- •27.20. Які аритмії виникають у результаті порушення збудливості міокарда? Який механізм їх розвитку?
- •27.21. Що таке екстрасистолія? Назвіть види екстрасистол і їх основні електрокардіографічні характеристики.
- •27.22. Що таке пароксизмальна тахікардія? Чим вона характеризується?
- •27.25. Чим може бути обумовлений розвиток синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта ?
- •27.28. Що таке фібриляція шлуночків? Коли вона виникає й чим виявляє себе?
- •27.35. Як впливає позаклітинна концентрація іонів кальцію на силу скорочень серця? Що таке "кальцієвий парадокс"?
- •27.36. Які фактори впливають на стан кальцієвих каналів сарколеми кардіоміоцитів? Чим можуть бути обумовлені їх активація і блокада?
- •27.37. Які фактори впливають на стан систем видалення іонів кальцію з кардіоміоцитів і, як наслідок, на силу серцевих скорочень?
- •27.42. Коли розвивається позаміокардіальна недостатність серця? Які компенсаторні механізми характерні для неї?
- •27.48. Які патогенетичні фактори можуть обумовлювати розвиток абсолютної недостатності вінцевого кровообігу?
- •27.53. Які механізми можуть обумовлювати розвиток аритмій при ішемії міокарда ?
- •27.54. Що таке реперфузійний синдром? у чому його сутність? Які механізми його розвитку?
- •28.7. Чим виявляють себе склеротичні зміни кровоносних судин?
- •28.8. Як в експерименті моделюють атеросклероз?
- •28.11. У чому сутність плазмової теорії патогенезу атеросклерозу?
- •28.14. Яке значення має рецепторний апарат клітин судинної стінки в розвитку її атеросклеротичних змін?
- •28.15. Яке значення має ушкодження ендотелію судинної стінки в розвитку її атеросклеротичних змін?
- •28.18. Які є докази ролі первинних порушень енергозабезпечення судинної стінки в розвитку її дегенеративних і склеротичних змін?
- •28.31. Які загальні і місцеві розлади гемодинаміки можуть бути пов'язані з первинними порушеннями функції ємнісних судин?
- •29.8. Що таке термінальне дихання? Чим воно характеризується?
- •29.9. Що таке задишка? Які механізми її розвитку?
- •29.15. Що таке бронхіальна астма? Як порушуються показники зовнішнього дихання при цьому захворюванні?
- •29.16. Що таке асфіксія? Який її патогенез?
27.19. Які причини і механізми розвитку синусної тахі- і брадикардії?
Синусні тахікардія і брадикардія належать до групи номотопних аритмій, пов'язаних з порушеннями функції автоматизму.
Здатність до автоматичного утворення імпульсів залежить від клітин, розташованих у провідниковій системі серця (β-клітини), у яких відбувається спонтанна повільна деполяризація клітинної мембрани в період діастоли (рис. 122). У результаті, при досягненні певного критичного рівня, виникає потенціал дії. Частота генерації імпульсів залежить від трьох чинників: а) максимального діастолічного потенціалу цих клітин; б) рівня критичного потенціалу, після досягнення якого виникає потенціал дії; і в) швидкості діастолічної деполяризації.
Рис. 122. Спонтанна генерація потенціалів дії в клітинах синусно-передсердного вузла
Зміна рівня максимального діастолічного потенціалу, критичного потенціалу або швидкості діастолічної деполяризації в той чи той бік веде до зміни частоти генерації імпульсів або до появи інших джерел імпульсації, якщо ці зміни виникають в інших, здатних до збудження ділянках серця і призводять до появи в них потенціалів дії. При зменшенні рівня максимального діастолічного потенціалу клітин синусно-передсердного вузла, при наближенні до нього критичного потенціалу або збільшенні швидкості повільної діастолічної деполяризації імпульси генеруються частіше, розвивається тахікардія. Це відбувається під впливом підвищеної температури тіла, при розтягненні ділянки синусно-передсердного вузла, при збудженні симпатичних нервів і дії катехоламінів.
Навпаки, зменшення швидкості повільної діастолічної деполяризації, гіперпо-ляризація в діастолі й віддалення критичного потенціалу від рівня максимального діастолічного, як це спостерігається при подразненні блукаючого нерва, супроводжуються уповільненням генерації імпульсів, а отже, і скорочень серця — брадикардією. Періодичні зміни тонусу блукаючого нерва під час акту дихання можуть викликати дихальну аритмію (прискорення серцебиття при вдиху, уповільнення — при видиху). Дихальна аритмія в нормі буває у дітей, але зрідка може спостерігатися і у дорослих.
27.20. Які аритмії виникають у результаті порушення збудливості міокарда? Який механізм їх розвитку?
В основі аритмій, пов'язаних з порушеннями функції збудливості, лежить поява розташованих поза синусно-передсердним вузлом так званих ектопічних осередків збудження, що генерують позачергові імпульси до скорочення.
У патологічних умовах може виявитися власний автоматизм нижчерозташова-них відділів провідникової системи серця (потенційних водіїв ритму). Такі умови можуть виникнути при зниженні автоматизму синусно-передсердного вузла або при підвищенні здатності до генерації імпульсів в інших ділянках міокарда. У цих випадках частота імпульсів, що генеруються нормальним водієм ритму, виявляється недостатньою для пригнічення автоматизму інших відділів, що призводить до появи додаткових імпульсів з ектопічно розташованих осередків збудження.
Іншим механізмом, що призводить до появи ектопічних осередків збудження, може бути виникнення різниці потенціалів між розташованими поруч міоцитами внаслідок, наприклад, неодночасного закінчення реполяризації в них, що може викликати збудження у волокнах, які вже вийшли з фази рефрактерності. Це явище спостерігається при локальній ішемії міокарда і при отруєнні серцевими глікозидами.
Серед аритмій цієї групи найчастіше бувають екстрасистолія і пароксизмальна тахікардія.