Семінарське заняття 4 Теми 7-9 Особисті немайнові права та обов'язки подружжя. Майнові права та обов'язки подружжя. Права та обоꞌязки подружжя по утриманню

1. Поняття та види особистих немайнових прав та обов'язків подружжя.

Під поняттям особистих немайнових прав слід розуміти юридично гарантовані можливості, які довічно належать кожній особі за законом і характеризуються немайновістю та особистісністю. Змістом особистих немайнових прав визнається можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (ст.272 ЦК України). Отже, особисті немайнові права мають як негативний зміст, тобто можливість особи-носія вимагати захисту у випадку порушення, загрози порушення, невизнання чи оспорення цих прав, так і позитивний зміст, тобто можливість вчиняти певні активні дії, які спрямовані на їх реалізацію, в передбачених законом межах.

Особисті немайнові права та обов'язки подружжя, як й будь-які особисті немайнові права та обов'язки, тісно пов'язані з особою їх носія і не мають майнового (економічного) змісту. Тому вони, як й будь-які інші суб'єктивні права і обов'язки, не передають­ся, не відчужуються і не є об'єктом правонаступництва.

Метою регулювання особистих немайнових відносин є: зміц­нення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; побудова сімейних відносин на паритетних засадах та по­чуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки в різноманітних життєвих ситуаціях.

Особисті немайнові права пов'язані з особою і є невід'єм­ними від неї. їх неможливо продати, подарувати, передати будь-яким іншим чином.

Водночас особисті немайнові права подружжя мають певні особливості порівняно з особистими немайновими правами, що становлять предмет цивільно-правового регулювання.

По-перше, особисті немайнові права подружжя виникають не від народження, а у зв'язку зі вступом у шлюб, зареєстрова­ний в установленому порядку. Вони діють лише в сімейних відносинах.

По-друге, особисті немайнові права подружжя є не абсо­лютними, як у цивільному праві, а відносними. Вони можуть бути порушені не будь-ким, а лише іншим із подружжя. Тому особистим правам одного із подружжя протистоїть обов'язок іншого з подружжя не перешкоджати їх здійсненню, не пору­шувати їх.

По-третє, особисті немайнові права подружжя є визначаль­ними в сімейних правовідносинах. Саме з цих прав виникають усі інші права подружжя. В їх основі лежать одвічні духовні цінності, без яких неможливо створити міцну, щасливу сім'ю.

По-четверте, здійснення особистих немайнових прав одним із подружжя можливе не тільки за умови погодження своїх дій з іншим із подружжя, а й з урахуванням інтересів сім'ї в цілому (дітей, батьків, інших її членів).

По-п'яте, припинення особистих немайнових прав відбува­ється разом із припиненням шлюбу. Припинення шлюбу може відбутись не тільки з настанням смерті одного з подружжя, а й з інших підстав. Тому особисті немайнові права подружжя на відміну від особистих немайнових прав інших громадян при­пиняються як природним шляхом, так і з волі учасників шлюб­них відносин — шляхом розірвання шлюбу.

Підсумовуючи викладене, можна дати наступне визначення поняття особистих немайнових правовідносин з участю под­ружжя: це — врегульовані нормами сімейного права відносини з приводу особистих немайнових благ та інтересів осіб, що перебувають у шлюбі.

В основі особистих немайнових правовідносин подружжя лежить правовий статус кожного з подружжя¹. Під правовим статусом подружжя розуміється забезпечена законом можли­вість набуття та реалізації особистих і майнових прав подружжя з метою зміцнення сім'ї, виховання дітей і досягнення особис­того щастя.

Особисті немайнові права становлять лише частину право­вого статусу подружжя, але ця частина має суттєве значення, бо є фундаментом для створення міцної сім'ї.

Зміст правового статусу подружжя розкривається в нормах, що визначають конкретні права і обов'язки. Чинний закон дає можливість розрізняти особистий і майновий правовий статус подружжя. Особистий правовий статус — це особисті немайнові права і обов'язки подружжя.

У гл. 6 СК закріплені такі особисті немайнові права та обов'язки подружжя: 1) право дружини на материнство і чоло­віка на батьківство (статті 49 і 50); 2) їх право на повагу до своєї індивідуальності й на фізичний та духовний розвиток (статті 51 і 52); 3) на зміну прізвища (ст. 53); 4) на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї (ст. 54); при цьому вважається, що дії одного з подружжя вчиняються за згодою другого з них; 5) обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю (ст. 55); 6) право дружини та чоловіка на особисту свободу (ст. 56).

Крім того, кожен з подружжя, як й будь-який громадянин, має право на працю, що передбачає можливість вибору професії та роду трудової діяльності (ст. 43 Конституції). Дружина і чоловік, як й будь-які фізичні особи, наділені особистими не-майновими правами, закріпленими у книзі 2 ЦК. Деякі з цих прав з моменту реєстрації шлюбу стають суб'єктивними сімей­ними правами кожного з подружжя. Такими правами, наприклад, є право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32 Конституції; ст. 271 ЦК) і право на сім'ю (ст. 4 СК; ст. 291 ЦК). До особистих немаинових прав відповідно до ч. 1 ст. 119 СК належить також право подружжя або одного з них на встановлення режиму окремого проживання. До цих прав варто також віднести право одного з подружжя давати згоду на уси­новлення дитини другим з них.