- •Міжнародні економічні відносини.
- •Передмова.
- •Розділ 1. Міжнародні економічні відносини: базові поняття, теорія і господарська практика.
- •1.1. Міжнародний поділ праці та його особливості на сучасному етапі
- •1.1.1. Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •1.1.2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •1.1.3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •1.1.4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •Контрольні запитання :
- •1.2. Світовий ринок та світове господарство
- •1.2.1. Становлення світового ринку
- •1.2.2. Характерні риси світового ринку.
- •1.2.3.Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку
- •1.2.4.Сучасне світове господарство.
- •Контрольні запитання.
- •1.3. Міжнародна економіка.
- •1.3.1. Загальне поняття міжнародної економіки.
- •1.3.2 Структура міжнародної економіки.
- •Контрольні запитання :
- •1.4. Міжнародні економічні відносини у світовому господарстві
- •1.4.1. З історії міжнародних економічних відносин.
- •1.4.2. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •1.4.3. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства.
- •Контрольні запитання.
- •1.5. Міжнародна торгівля.
- •1.5.1. Суть, види та показники світової торгівлі.
- •1.5.2. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •1.5.3. Типи зовнішньоторгівельної політики держав
- •1.5.4. Економічні наслідки провадження протекціоністської політики
- •1.5.5. Державне регулювання міжнародної торгівлі.
- •Одностороннє;
- •Двостороннє;
- •1. Економічні;
- •1.5.6. Зовнішня торгівля України
- •1.5.7. Теорії міжнародної торгівлі. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії.
- •Теорія абсолютних переваг.
- •Теорія порівняльних переваг.
- •Теорія розміру країни.
- •Теорія співвідношення факторів виробництва.
- •Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва.
- •Теорія життєвого циклу товару.
- •Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.
- •Теорія конкурентних переваг.
- •Контрольні запитання.
- •1.6. Платіжний баланс.
- •1.6.1.Платіжний баланс: основні поняття, структура.
- •Класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф.
- •1.6.2. Методи балансування платіжного балансу.
- •1.6.3. Національне та міждержавне регулювання платіжного балансу.
- •1.6.4. Теорії платіжного балансу.
- •Контрольні запитання.
- •1.7. Міжнародний рух капіталу.
- •1.7.1. Форми міжнародного руху капіталу.
- •1.7.2. Причини та динаміка міжнародного руху капіталу.
- •1.7.3. Особливості сучасного міжнародного руху капіталів.
- •1.7.4. Економічні ефекти прямих закордонних інвестицій
- •1.7.5. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Контрольні запитання:
- •1.8. Мiжнародна мiграція робочої сили.
- •1.8.1. Суть I сучаснi риси мiжнародної трудової мiграцiї.
- •1.8.2. Основнi свiтовi ринки I експортери робочої сили.
- •1.8.3. Наслiдки мiжнародної трудової мiграцiї.
- •Наслідки для країн імміграції.
- •Наслідки для країн еміграції.
- •Економічні ефекти міграції
- •1.8.4. Мiжнародне регулювання мiграцiйних процесiв.
- •Контрольні запитання:
- •1.9. Мiжнароднi економiчнi iнтеграцiйнi процеси.
- •1.9.1.Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції.
- •1.9.2.Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
- •1.9.3.Сучасні інтеграційні угрупування країн.
- •1.9.4. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •1.9.5. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •Контрольні питання:
- •1.10. Міжнародні кредитні відносини
- •1.10.1.Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
- •1.10.2. Форми міжнародного кредиту
- •1.10.3. Міжнародні кредити і міжурядові позики
- •1.10.4. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
- •Контрольні запитання:
- •1.11 Свiтова валютна система та свiтовi валютнi ринки
- •1.11.1. Поняття валютної системи та її основнi елементи
- •1.11.2. Етапи становлення світової валютної системи
- •1.11.3. Європейська валютна система
- •1.11.4. Валютні ринки
- •1.11.5. Валютні курси.
- •1.11.6. Валютна політика
- •Контрольні запитання.
- •1.12. Міжнародні науково-технічні відносини.
- •1.12.1. Суть та особливості науково-технічних відносин
- •1.12.2 Міжнародна передача технології.
- •1.12.3. Міжнародне технічне сприяння.
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 2. Роль та значення окремих країн і регіонів у світовій економіці. Особливості міжнародних економічних відносин країн світу.
- •2.1. Класифікація країн.
- •Контрольні запитання.
- •2.2. Сша у міжнародній економіці.
- •2.2.1 Загальна характеристика економічного становища .
- •2.2.2. Фактори світового впливу сша у зовнішній торгівлі
- •2.2.3. Фактори світового впливу сша у сфері закордонного інвестування
- •Контрольні запитання.
- •2.3. Західна Європа у світовій економіці
- •2.3.1. Особливості економічного розвитку регіону
- •2.3.2. Західна Європа у системі світових зовнішньоекономічних зв’язків.
- •Контрольні запитання.
- •2.4. Японія у світовій економіці
- •2.4.1. Економічні закономірності та особливості розвитку Японії
- •2.4.2. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Японії
- •Контрольні запитання.
- •2.5. Країни, що розвиваються у світовій економіці
- •2.5.1. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •2.5.2. Місце та роль країн, що розвиваються у міжнародному товарообміні.
- •Контрольні запитання.
- •2.6. “Нові індустріальні країни” у системі світового господарства.
- •2.6.1. Загальна характеристика “нових індустріальних країн”.
- •2.6.2. Основні особливості економічної моделі нік.
- •2.6.3. “Нові індустріальні країни” у системі міжнародного розподілу праці
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
- •Додаток 4.
Контрольні запитання.
1. Якими є основні соціально-економічні ознаки країн, що розвиваються?
2. Якою є роль ТНК для розвитку економік країн, що розвиваються?
3. Сформулюйте основні причини, що обумовлюють диференціацію країн, що розвиваються?
4. Яким є значення країн, що розвиваються для розвитку основних структурних пропорцій у системі світового господарства?
5. Які фактори визначають тенденції та особливості сучасного етапу розвитку країн, що розвиваються?
6. Якими можуть бути перспективи подальшого розвитку країн, що розвиваються.
2.6. “Нові індустріальні країни” у системі світового господарства.
2.6.1. Загальна характеристика “нових індустріальних країн”.
60-80-ті роки нашого століття стали періодом глобальних змін у загальній структурі країн, що розвиваються - з їхнього середовища виділилась група так званих “нових індустріальних країн” (“нових індустріальних” економік). Переважно до цієї групи відносять чотири країни Південно-Східної Азії - Гонконг (Сянган), Сінгапур, Тайвань, Республіку Корею, а також три латиноамериканські держави - Аргентину, Бразилію, Мексику. Це - НІК першої хвилі або першого покоління, найбільш потужні з точки зору розвитку економіки. Стосовно до включення цих країн і територій (бо не всі вказані держави є незалежними. Сянган вже став складовою Китаю. КНР своєю частиною вважає й Тайвань. Південна Корея - частина роз’єднаної держави) у склад “нових індустріальних” серед економістів немає заперечень. Щодо інших з країн цієї групи, про які мова піде нижче, то їхня класифікація не завжди трактується ними однозначно.
Учасниками НІК другого покоління вважають, як правило, Малайзію, Таїланд, Індію; третього покоління - Кіпр, Туніс, Туреччину, Індонезію; четвертого - Філіппіни, південні провінції Китаю або цілий Китай. Як результат розвитку з‘являються цілі зони “новоіндустріальності”, полюси економічного зростання, що розповсюджують свій вплив перш за все на найближче розташовані регіони.
Останнім часом, класифікуючи деякі НІК і постсоціалістичні країни економісти використовують термін “ринки, що виникають” (emerging markets). Ознаками включення у цю групу країн вважаються: показник рівня інфляції у середньому 5% на рік, і величина доходу на душу населення - 8160 дол.
За деякими важливими показниками економічного розвитку НІК виділяються не лише серед країн, що розвиваються, але й серед промислово-розвинених держав.
З 1960 до 1993 р. 7 із 10-ти найбільше зростаючих економік світу знаходилися у регіоні Східної та Південно-Східної Азії. Чотири “азіатські тигри” (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг) мали темпи зростання ВВП на душу населення у середньому 6% на рік, у той же час аналогічний показник у США зростав менше, ніж на 2% щорічно. Темпи зростання Малайзії у середньому складали понад 4% на рік, а Індонезії трохи менше. Китай, найбільш населена країна світу з більше, ніж одним мільярдом жителів, пережив феноменальне зростання ВВП на душу населення, яке дорівнювало 8,1% щорічно з 1978р. Не менш феноменальним було зростання у Південній Кореї рівню середньої річної зарплатні - від 80 дол. у 1960р. до 10 тис.дол. у 1996р., тобто фактично протягом одного покоління - більше, ніж у 100 разів.
У 1995р. Бразилія вийшла на 10-те місце у списку великих держав за показниками економічного розвитку. За величиною експорту автомобілів вона випереджає Італію.
Окремо слід згадати Сінгапур, який у 1995р. першим з держав Південно-Східної Азії отримав статус “індустріально-розвиненої”. Це звання йому офіційно надане Організацією економічної співпраці та розвитку (ОЕСР). Три десятиріччя стабільного економічного зростання перетворили Сінгапур з невеликого порту у дев’яту країну у списку найбільш багатих країн світу за показником ВНП на душу населення. За умов політичної стабільності промисловість країни постійно зростала на 8,4% щорічно, а також її мешканець підвищив свій життєвий рівень у середньому у 7 разів. Щорічний дохід на душу населення у Сінгапурі у 1995 р. становив 22,3 тис.дол., що вище, ніж у Великобританії.
Серед НІК є й такі, які точніше можна назвати “нові індустріально-аграрні країни”, у яких поруч з розвинутою промисловістю існує високорозвинене сільське господарство. Дана галузь економіки таких країн, як Малайзія, Таїланд, Аргентина, Бразилія, має сучасну базу розвитку і високий показник експортності деяких видів сільськогосподарської продукції.