1.11.3. Європейська валютна система

Європейська валютна система (ЄВС) являє собою визначені правиларозрахунків між групою країн-членів ЄС. Це є замкнуте валютне угрупування, до складу якого у 1979 році увійшли: ФРН, Франція, Італія,Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Ірландія, Великобританія, Іспанія, а пізніше Ісландія, Португалія, Греція.

ЄВС включає три основні елементи: спеціальну європейську розрахункову одиницю - ЕКЮ; механізм валютних курсів і інтервенцій і механізм кредитування.

ЕКЮ являє собою спеціальний запис на рахунках Європейського фонду валютного співробітництва. Вона використовується як розрахункова база при визначенні бюджету ЄС, для розрахунку центральних валютних курсів, як розрахункова і кредитна одиниця між центральними банками, а також як база для розрахунку відхилень різних валютних курсів.

Курс ЕКЮ публікується щоденно. Крім свого офіційного змісту, ЕКЮ має ринковий курс, за яким здійснюються угоди на ринку.

Квота національних валют в структурі ЕКЮ визначається економічним потенціалом країн (їх часткою в сукупному ВНП та товарообігу товариства) і підлягає перегляду один раз на п’ять років.

Остання структура ЕКЮ зафіксована 21 вересня 1989 р. з такою питомою вагою (в процентах):

• німецька марка - 30.1;

• французький франк - 19.0;

• фунт стерлінгів - 13.0;

• італійська ліра - 10.15;

• голландський гульден - 9.4;

• бельгійський франк - 7.6;

• іспанська песета - 5.3;

• інші валюти - 5.45;

Кількісний вміст 1 млн. ЕКЮ, зафіксований на п’ять років, складає:

• бельгійські франки - 3301000;

• голландські гульдени - 219800;

• грецькі драхми - 1440000;

• датські крони - 197600;

• ірландські фунти - 5552;

• іспанські песети - 6885000;

• італійські ліри - 151800000;

• люксембургські франки - 130000;

• німецькі марки - 627200;

• португальські ескудо - 1393000;

• французькі франки - 1332000;

• фунти стерлінгів - 87840.

Питома вага кожної валюти може змінюватися в залежності від її курсу на світовому валютному ринку. При цьому, якщо питома вага якої-небудь з валют кошику змінюється більш, ніж на 25% то структура ЕКЮ може бути переглянута.

Механізм валютних курсів і інтервенцій базується на двосторонніх центральних курсах по відношенню до яких встановлюються допустимі межі коливання. Країни-члени ЄС зобов’язані підтримувати межі коливання валютних курсів у розмірі +- 2.25%, за винятком італійської міри, коливання якої можуть досягти +- 6%. Після кризи 1993 р. межі коливання розширились до 15% для усіх валют, крім німецької марки і гульдена, для яких зберігся рівень +-2.25%. Утримання валют в цих межах здійснюється за допомогою валютних інтервенцій центральних банків.

Інтервенції центральних банкиі для підтримання двосторонніх валютних курсів в межах допустимих коливань повинні проводитись у валютах-учасницях. Але, оскільки центральні банки не тримають у своїх портфелях валюти країн ЄС, то вони змушені в рамках ЄВС погоджувати взаємні найкороткостроковіші кредитні лінії без обмеження сум. Залік зустрічних вимог проходить через Європейський фонд валютного співробітництва. Центральні банки зобов’язані депонувати в цьому Фонді 20% своїх золотовалютних запасів і їм надається еквівалентна вартість в ЕКЮ. Якщо після інтервенції є залишки, то про це повідомляється Фонду, який проводить кліринг цих сальдо.

З 1 січня 1999 року в Європі починає діяти Економічний і валютний союз з введенням в обіг єдиної для Євросоюзу валюти - Євро. Остаточний список держав, які готові для впровадження Євро був затверджений главами держав і урядів країн на саміті 2 травня 1998 р.у Брюселі. Згідно з цим списком до монетарного союзу у січні 1999 року приєднаються 11 з 15 країн Європейського союзу - Бельгія, Німеччина, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Голландія, Австрія, Португалія і Фінляндія. Утррималися від вступу Англія, Швеція, Данія, а Греція не пройшла за макроекономічними показниками.

Отже, з 1 січня 1999 року Євро замінить національні валюти держав у безготівкових розрахунках, а банкноти і монети будуть введені в обіг лише з1 січня 2002 року.

З 1 січня 1999 року на Євро замінює у своєму кошику резервних валют німецьку марку і французький франк Міжнародний валютний фонд. Згідно з оголошенням МВФ, точну кількість Євро в кошику буде визначено після того, як Європейський союз встановить обмінні курси Євро щодо марки та франка.