- •Міжнародні економічні відносини.
- •Передмова.
- •Розділ 1. Міжнародні економічні відносини: базові поняття, теорія і господарська практика.
- •1.1. Міжнародний поділ праці та його особливості на сучасному етапі
- •1.1.1. Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •1.1.2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •1.1.3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •1.1.4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •Контрольні запитання :
- •1.2. Світовий ринок та світове господарство
- •1.2.1. Становлення світового ринку
- •1.2.2. Характерні риси світового ринку.
- •1.2.3.Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку
- •1.2.4.Сучасне світове господарство.
- •Контрольні запитання.
- •1.3. Міжнародна економіка.
- •1.3.1. Загальне поняття міжнародної економіки.
- •1.3.2 Структура міжнародної економіки.
- •Контрольні запитання :
- •1.4. Міжнародні економічні відносини у світовому господарстві
- •1.4.1. З історії міжнародних економічних відносин.
- •1.4.2. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •1.4.3. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства.
- •Контрольні запитання.
- •1.5. Міжнародна торгівля.
- •1.5.1. Суть, види та показники світової торгівлі.
- •1.5.2. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •1.5.3. Типи зовнішньоторгівельної політики держав
- •1.5.4. Економічні наслідки провадження протекціоністської політики
- •1.5.5. Державне регулювання міжнародної торгівлі.
- •Одностороннє;
- •Двостороннє;
- •1. Економічні;
- •1.5.6. Зовнішня торгівля України
- •1.5.7. Теорії міжнародної торгівлі. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії.
- •Теорія абсолютних переваг.
- •Теорія порівняльних переваг.
- •Теорія розміру країни.
- •Теорія співвідношення факторів виробництва.
- •Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва.
- •Теорія життєвого циклу товару.
- •Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.
- •Теорія конкурентних переваг.
- •Контрольні запитання.
- •1.6. Платіжний баланс.
- •1.6.1.Платіжний баланс: основні поняття, структура.
- •Класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф.
- •1.6.2. Методи балансування платіжного балансу.
- •1.6.3. Національне та міждержавне регулювання платіжного балансу.
- •1.6.4. Теорії платіжного балансу.
- •Контрольні запитання.
- •1.7. Міжнародний рух капіталу.
- •1.7.1. Форми міжнародного руху капіталу.
- •1.7.2. Причини та динаміка міжнародного руху капіталу.
- •1.7.3. Особливості сучасного міжнародного руху капіталів.
- •1.7.4. Економічні ефекти прямих закордонних інвестицій
- •1.7.5. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Контрольні запитання:
- •1.8. Мiжнародна мiграція робочої сили.
- •1.8.1. Суть I сучаснi риси мiжнародної трудової мiграцiї.
- •1.8.2. Основнi свiтовi ринки I експортери робочої сили.
- •1.8.3. Наслiдки мiжнародної трудової мiграцiї.
- •Наслідки для країн імміграції.
- •Наслідки для країн еміграції.
- •Економічні ефекти міграції
- •1.8.4. Мiжнародне регулювання мiграцiйних процесiв.
- •Контрольні запитання:
- •1.9. Мiжнароднi економiчнi iнтеграцiйнi процеси.
- •1.9.1.Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції.
- •1.9.2.Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
- •1.9.3.Сучасні інтеграційні угрупування країн.
- •1.9.4. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •1.9.5. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •Контрольні питання:
- •1.10. Міжнародні кредитні відносини
- •1.10.1.Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
- •1.10.2. Форми міжнародного кредиту
- •1.10.3. Міжнародні кредити і міжурядові позики
- •1.10.4. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
- •Контрольні запитання:
- •1.11 Свiтова валютна система та свiтовi валютнi ринки
- •1.11.1. Поняття валютної системи та її основнi елементи
- •1.11.2. Етапи становлення світової валютної системи
- •1.11.3. Європейська валютна система
- •1.11.4. Валютні ринки
- •1.11.5. Валютні курси.
- •1.11.6. Валютна політика
- •Контрольні запитання.
- •1.12. Міжнародні науково-технічні відносини.
- •1.12.1. Суть та особливості науково-технічних відносин
- •1.12.2 Міжнародна передача технології.
- •1.12.3. Міжнародне технічне сприяння.
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 2. Роль та значення окремих країн і регіонів у світовій економіці. Особливості міжнародних економічних відносин країн світу.
- •2.1. Класифікація країн.
- •Контрольні запитання.
- •2.2. Сша у міжнародній економіці.
- •2.2.1 Загальна характеристика економічного становища .
- •2.2.2. Фактори світового впливу сша у зовнішній торгівлі
- •2.2.3. Фактори світового впливу сша у сфері закордонного інвестування
- •Контрольні запитання.
- •2.3. Західна Європа у світовій економіці
- •2.3.1. Особливості економічного розвитку регіону
- •2.3.2. Західна Європа у системі світових зовнішньоекономічних зв’язків.
- •Контрольні запитання.
- •2.4. Японія у світовій економіці
- •2.4.1. Економічні закономірності та особливості розвитку Японії
- •2.4.2. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Японії
- •Контрольні запитання.
- •2.5. Країни, що розвиваються у світовій економіці
- •2.5.1. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •2.5.2. Місце та роль країн, що розвиваються у міжнародному товарообміні.
- •Контрольні запитання.
- •2.6. “Нові індустріальні країни” у системі світового господарства.
- •2.6.1. Загальна характеристика “нових індустріальних країн”.
- •2.6.2. Основні особливості економічної моделі нік.
- •2.6.3. “Нові індустріальні країни” у системі міжнародного розподілу праці
- •Контрольні запитання.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
- •Додаток 4.
1.9.4. Міжнародні економічні організації системи оон.
Одним з головних органів ООН є Економічна і Соціальна Рада(ЕКОСОР - оргак ООН, що займається координацією економічної та соціальної діяльності ООН та її спеціальних установ). Вона несе відповідальність за виконання функцій Організації, викладених у гл. IХ Статуту-“Міжнародне економічне і соціальне співробітництво”.
Завдання ЕКОСОР:
служити центральним форумомдля обговорення міжнародних і соціальних проблем глобального і міжгалузевого характеру та вироблення рекомендацій щодо відповідної політики для держав-членів і системи ООН загалом;
контролювати і оцінювати здійснення загальної стратегії та виконання першочергових завдань, визначених Генеральною Асамблеєю в економічній, соціальній та суміжних сферах, і і забезпечувати послідовне практичне виконання на комплексній основі відповідних директивних рішень і рекомендацій, прийнятих на конференціях ООН та інших форумах системи ООН після їх затвердження Генеральною Асамблеєю та (чи) Економічною і соціальною радою;
здійснювати загальну координацію діяльності організацій системи ООН в економічній, соціальній і суміжних сферах і з цією метою забезпечувати виконання першочергових завдань, визначених Генеральною Асамблеєю для системи загалом;
готувати всебічні огляди політики та сфери оперативної діяльності у всій системі ООН, враховуючи при цьому необхідність рівноваги, сумісності та відповідності першочерговим завданням, поставленим Генеральною Асамблеєю для системи загалом.
Під керівництвом Економічної і Соціальної Ради працюють 5 регіональних комісій, метою яких є сприяння соціальному та економічному розвитку регіонів, зміцнення економічних відносин країн кожного регіону між собою та з іншими країнами світу. Ці комісії вивчають соціально-економічні проблеми своїх регіонів і роблять необхідні рекомендації урядам країн-членів і спеціалізованим організаціям, а також беруть участь у виконанні проектів розвитку. Серед них:
Європейська економічна комісія - ЄЕК;
Економічна і соціальна комісія для Азії та Тихого океану - ЕСКАТО;
Економічна комісія для Африки - ЕКА;
Економічна комісія для Латинської Америки та Карібського району
ЕКЛАК;
Економічна комісія для Західної Азії - ЕКЗА;
Європейська економічна комісія (ЄЕК) створена у 1947 р. як тимчасовий орган ООН з питань економічного відродження Європи. Зараз вона має здійснювати свою роботу на постійній основі. Об’єднує 32 європейські країни, США і Канаду. Пріоритетними напрямками її діяльності є: сприяння торгівлі; довгострокове економічне планування та прогнозування; науково-технічна співпраця країн-учасниць; захист навколишнього середовища.
В роботі Комісії досягнуті конкретні результати у розв’язку проблем розширення співпраці в області торгівлі, дослідження можливостей створення багатосторонньої системи інформування про закони та регламенти в зовнішній торгівлі, ліквідації розбіжностей у правових режимах країн-членів.
Економічна і соціальна комісія для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО) створена у 1947 р. для сприяння соціально-економісного розвитку азіатських та тихоокеанських країн. Об’єднує 37 країн, в т.ч. США, Великобританію, Францію, Нідерланди.
У роботі Комісії, як спостерігачі чи консультанти, мають право брати участь представники будь-якої країни-члена ООН чи органів системи ООН. Найвищим її органом є пленарна сесія. Дев’ять її постійних комітетів займаються специфічними проблемами регіону. Так, діють комітети: з координації досліджень у басейні ріки Меконг; з координації спільної розвідки мінеральних ресурсів на азіатському шельфі; комітет з тайфунів; комітет з координації спільної розробки мінеральних ресурсів на шельфі південної частини Тихого океану та інші.
Пріоритетними напрямками діяльності Комісії є підготовка конкретних рекомендацій, спрямованих на зміцнення національної економіки країн регіону, укріплення приватного та кооперативного секторів, проведення аграрних реформ, здійснення індустріалізації через розвиток базових галузей і посилення зв’язків промисловості з сільським господарством.
Економічну комісію для Африки (ЕКА) було створено в 1958 р. Вона нараховує 51 африканську державу. Крім того, у роботі Комісії мають право брати участь, як спостерігачі чи консультанти, представники будь-якої країни-члена ООН.
Комісія закликана сприяти економічному та соціальному розвитку країн-членів, співпраці між ними та іншими країнами світу. Для цього Комісія здійснює дослідження економічного стану країни, виробляє рекомендації і консультує уряди країн-членів, вдається до практичних заходів для економічного розвитку африканських держав. Комісія займається практичною роботою щодо створення багатосторонніх регіональних та субрегіональних проектів. До них належать: проект освоєння басейну ріки Сенегал, створення Африканського фонду промислового розвитку та ін. Вищим органом ЕКА є пленарна сесія, яку проводять раз на два роки.
Економічна комісія для Латинської Америки та Карібського регіону (ЕКЛАК) була створена у 1948 р. для сприяння економічному та соціальному розвитку країн регіону. У склад Комісії входить 40 держав.
За участю Комісії в регіоні створені інтеграційні об’єднання - Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі, Центральноамериканський спільний ринок. Вона підготувала угоди про валютну та клірингову співпрацю, програму експорту готових виробів, проекти міжнаціональних підприємств та інші.
Економічна комісія для Західної Азії (ЕКЗА) створена у 1973 р..
Об’єднує 14 держав Арабського Сходу і Організацію Звільнення Палестини. Iзраїль не був допущений у Комісію. У діяльності Комісії переважають дослідницькі функції з питань тенденцій та перспектив розвитку в окремих країнах регіону; проблеми передачі технологій та інше.
Разом з економічними комісіями важлива роль у світовому госродарстві належить Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Вона створена у 1964 році і займається проблемами міжнародного економічного співробітництва, питаннями усунення перешкод на шляху міжнародної торгівлі, боротьби проти протекціонізму. ЮНКТАД - це свого роду форум для обговорення питань, які стосуються взаємовідносин між Північчю (розвиненими країнами) та Півднем (країнами, що розвиваються).