Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародна Економіка.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.39 Mб
Скачать

1.8.4. Мiжнародне регулювання мiграцiйних процесiв.

Вже на протязі ХIХ століття ряд країн ввели заборони на в’їзд іноземних робітників. З кінця ХIХ століття окремі країни почали заключати двосторонні конвенції з регулювання в’їзду та виїзду працівників, згодом такі угоди набули поширення і між багатьма країнами.

Так, питання соціального забезпечення по відношенню до громадян Італії та Франції, були вирішені угодою, підписаною цими країнами ще в 1904 році. Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія та Ісландія в 1955 році уклали угоду про рівноправність громадян цих держав в усіх питаннях найму на роботу та соціальному забезпеченні. Одним з основних моментів Римського договору про утворення ЄС став принцип “вільного переміщення осіб”.

Шенгінською угодою, укладеною в березні 1995 року Бельгією, Німеччиною, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Португалією і Францією до яких приєднались Італія, Греція, Австрія з 1 липня 1995 року повністю ліквідована система контролю на внутрішніх кордонах цих країн.

При сучасних масштабах міграції робочої сили двосторонні угоди стали малоефективними, і тому основну роль почали відігравати багатосторонні угоди і нормативні акти Міжнародної Організації Праці (МОП) та інших міжнародних організацій. МОП - це спеціалізована організація ООН для вироблення конвенцій і рекомендацій з питань трудового законодавства. Створена в 1919 р. при Лізі Націй. Місцезнаходження - Женева. Нараховує понад 170 держав-членів.

МОП прийняла ряд важливих документів з елементами правового регулювання міжнародних переміщень робочої сили: проти дискримінації трудящих переселенців, про регламентацію використання праці мігрантів, їх соціальні та економічні права.

Незважаючи на значні зусилля міжнародних організацій, сучасну міграційну ситуацію в світі визначають перш за все основні імпортери робочої сили. Це США і Канада, країни-члени ЄС, Австралія, деякі країни Близького Сходу, Iзраіль та Південно-Африканська Республіка. В цих країнах безпосереднє здійснення імміграційної політики покладено на спеціальні організації - національні служби імміграції при Міністерстві праці або Міністерстві внутрішніх справ.

Контрольні запитання:

1. Вкажіть причини і головні передумови міжнародної міграції.

2. Охарактеризуйте особливості міжнародної трудової міграції на сучасному етапі.

3. Чому в окремих районах світу утворюються ринки робочої сили?

4. Вкажіть наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції і емміграції.

5. Чому необхідне міжнародне регулювання міграційних процесів?

  1. В чому полягають причини “відпливу інтелекту”?

1.9. Мiжнароднi економiчнi iнтеграцiйнi процеси.

1.9.1.Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції.

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв’язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному його етапі відбувається зближення національних економічних і політичних структур групи країн, формуються форми взаємодії між ними на основі економічної інтеграції.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств.

Економічна інтеграція суттєво відрізняється від економічного співробітництва країн. На етапі економічної інтеграції:

а) формується міжнародний господарський комплекс зі своєю структурою та органами управління. Спільні умови господарської діяльності визначаються і погоджуються всередині кожної країни, на міждержавному та наддержавному рівнях;

б) зростає можливість об’єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем;

в) основою інтеграційної діяльності є не зовнішньоторгівельний обмін, а взаємодія в галузі виробництва, науки, причому на пільгових у порівнянні з іншими країнами умовах;

г) інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер;

Iнтеграція має декілька рівнів:

а) взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення ТНК, МНК);

б) взаємодія на рівні держав;

в) взазмодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

г) інтеграційне угрупування, як результат міжнародного об’єднання.

Для розвитку інтеграційних процесів необхідна наявність низки об’єктивних та суб’єктивних передумов, головними з яких є:

а) сучасна НТР, яка об’єктивно зумовлює формування міждержавного

господарського простору з оптимальним поєднанням можливостей і потреб національних економік;

б) соціально-економічна однорідність національних господарств, що підлягають об’єднанню;

в) близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються;

г) досить тривалий період і досвід взаємного економічного співробітництва групи країн;

д) цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій, соціальних груп і класів щодо інтеграційних процесів.

Важливе значення для розвитку міжнародних економічних інтеграцій має наявність спільних кордонів, спільних історичних, культурних та інших умов існування.