Теорія подібності країн або теорія перетинаючогося попиту.

Значна частка міжнародної торгівлі має місце між країнами з подібними характеристиками - між промислово розвиненими країнами, які мають населення з високим рівнем освіти та розміщені у поміркованому кліматі. Усі розглянуті традиційні теорії міжнародної торгівлі базувались не на подібності країн, а навпаки, на їх відмінностях.

Одну із перших спроб пояснити особливості сучасної міжнародної торгівлі зробив Стефан Б.Ліндер (Stefan B.Linder) у 1961 році у своїй роботі “An Essay on Trade and Transformation”. Розглядаючи особливості технологічно нових товарів (холодильники, телевізори), з якими американські фірми вийшли на європейський ринок у 40-50-х роках він звернув увагу на те, що основні відкриття, покладені в основу розробки цих товарів, були зроблені європейцями. Ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді технологічно нових товарів, які потім здобули зовнішній ринок в Європі. Багатий американський споживач виявився більш схильним до споживання нових дороговартісних товарів. Потім зі зростанням життєвого рівня європейців нові американські товари знайшли шлях до Європи.

С.Ліндер зробив висновок про те, що технологічно складні вироби створюються фірмою як реакція на вже існуючі потреби, тобто перш за все потреби внутрішнього ринку. І тільки після розширення виробництва, після насичення внутрішнього ринку фірма прагне захопити зовнішній. Вихід на зовнішній ринок буде здійснюватись фімою на базі товару, підготовленого нею для національних споживачів, отже, структура споживання країни-імпортера має бути максимально подібною до структури споживання країни-експортера.

Таким чином, всупереч теорії співвідношення факторів виробництва, не тільки відмінності, але й подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі.

Теорія подібності країн (Country-Similar Theory) - розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, які сприймаються ним як найбільш подібні до ринків його країни. Ця теорія - одна з небагатьох новітніх теорій, яка пояснює міжнародну торгівлю переважно з боку попиту, а не пропозиції. Графічна ілюстрація теорії подібності країн зображена на рис. 8.1. [18].

Рис. 5.7.2. Перетинаючийся попит як основа для міжнародної торгівлі.

На рис 5.7.2. пряма Х зображує залежність між рівнем доходу та якістю товарів, що споживаються. Нахил цієї прямої Х свідчить, що чим вище рівень доходу, тим більш якісний товар купує споживач. Припустимо, що існує дві країни - країна 1 та країна 2. Дохід мешканців першої країни знаходиться у проміжку від А (мінімальний дохід) до С (максимальний дохід), а якість товарів, які вони купують при такому доході - у проміжку від А^/ (мінімальна якість) до С^/ (максимальна якість). Дохід мешканців другої країни дещо вище, ніж першої, і знаходиться у проміжку від В (мінімальний дохід) до D (максимальний дохід), а якість товарів, які вони купують при такому доході - у проміжку від В^/ (мінімальна якість) до D^/ (максимальна якість). Торгівля між країнами 1 та 2 буде здійснюватись тими товарами, якість яких знаходиться у проміжку від В^/ до С^/, де вимоги щодо якості споживачів обидвох країн перетинаються. Чим більше споживачів у двох країнах мають однакові доходи, тим вищий рівень торгівлі. Або, інакше: чим більше перетинаються структури попиту у країні-екпортері та імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це і є феномен перетинаючогося попиту (overlapping demand), відкритий Стефаном Ліндером.

Ринки у ПРК можуть мати аналогічні характеристики попиту, але існують відмінності у тому, як ПРК спеціалізуються для того, щоб забезпечити собі придбані переваги у міжнародній торгівлі. Наприклад, англійці є лідерами у авіаційних реактивних двигунах; італійці - ювелірних виробах із дорогоцінних металів, обробленому будівельному камені, вовняних светрах, шкіряному, гумовому та пластиковому взутті; японці - телеприймачах, магнітофонах, мотоциклах, фото- та термокопіювальних установках, фотокамерах та диктофонах4 німці - у синтетичних органічних барвниках, літаках вантажопідйомністю понад 15 т, друкарських ротаційних машинах; американці - у літаках, деталях для конторського обладнання, екскаваторах, грейдерах, комп‘ютерах.

Недоліком теорії подібності країн є те, що, якщо розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим. Наприклад, якщо існує ситуація, коли усі мешканці країни 1 мають мінімальний рівень доходу А, і тільки одна людина - максимальний С, а у країні 2, навпаки, одна особа має мінімальний рівень доходу В, а усі решта - максимальний D, то торгувати у такому випадку можуть тільки дві особи, хоча перетин у якості товарів, що цікавлять мешканців обидвох країн, є суттєвим.

Переваги теорії полягають у тому, що вона пояснює торгівлю між подібними країнами.

Висновки:

1. Згідно теорії подібності країн, значна частка обсягу міжнародної торгівлі у наш час припадає на торгівлю виробами між промислово розвиненими країнами, тому що у них є подібні сегменти ринку.

2. Теорія подібності країн пояснює міжнародну торгівлю не з боку пропозиції товарів, а з боку попиту на них.

3. Торгівля між двома країнами буде здійснюватись тими товарами, якість яких приблизно однакова.

4. Чим більше людей у торгуючих країнах мають однакові доходи, тим вищий рівень торгівлі.