8. Правила оформлення звіту

8.1 Загальні вимоги

Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм) згідно з вимогами ГОСТ 2.105-95 “ЕСДК. Общие требования к текстовым документам”, ГОСТ 2.106-96 “ЕСДК. Текстовые документы” і відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки».

Звіт можна виконувати рукописним способом (пастою чорного кольору) або машинним (за допомогою комп’ютера) на одному боці аркуша білого паперу. На аркушах повинні бути рамки з такими розмірами полів: ліве поле – 20 мм, праве, верхнє і нижнє – 5 мм.

Текст звіту слід писати або друкувати в рамці, додержуючись таких відступів від рамки: верхнє і нижнє поле – 10 мм, ліве – 10 мм, праве – 5 мм.

Весь звіт повинен бути написаним однаковою чорною пастою чітко, а літери, цифри та інші знаки, лінії, рисунки та формули не повинні розпливатися.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою, після чого на тому ж місці наносяться виправлені літери, слова тощо машинописним способом або від руки. Виправлення повинні бути чорного кольору. На сторінці їх має бути не більше ніж п’ять.

Прізвища, назви установ та інші власні назви у звіту наводять мовою оригіналу.

У звіті не дозволяється скорочення слів і словосполучень, окрім загальновизнаних відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують, а їх назви правлять як заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і писати креслярськими великими літерами (того самого формату, що і весь текст) без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і писати малими літерами, крім першої великої без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менша ніж два рядки.

Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. В такому разі назва розділу повинна бути з нової сторінки.

8.2 Нумерація сторінок звіту

Сторінки звіту слід нумерувати цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту.

У звіті номер сторінки проставляють у основному написі згідно з вимогами ЄСКД.

Титульну сторінку включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульній сторінці не проставляють. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

8.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 тощо.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Якщо розділ не має підрозділів і поділяється на пункти, підпункти, то номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т.д.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

8.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми тощо) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіту.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Приклад оформлення рисунку показано на рисунку 8.1.

1,6 – ротаметри; 2 – буферна ємкість;

3 – розрядник; 4 – джерело живлення; 5 – пальник.

Рисунок 8.1 – Схема установки для дослідження процесу електрокаталітичної активації горіння палива

8.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиці відповідно до рисунка 8.2.

Таблиця 8.1 – Характеристика технічного обладнання

1	2	3	4	5

Рисунок 8.2 – Приклад оформлення таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторонці.

На всі таблиці мають бути посилання в звіті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, Таблиця 8.1 – перша таблиця третього розділу. Нумерується навіть одна таблиця.

Назву таблиці пишуть (друкують) малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини і переносять частину таблиці на наступну сторінку, де головка таблиці замінюється відповідно номерами граф. Графи нумеруються арабськими цифрами відповідно до першої частини таблиці.

Слово “Таблиця ____” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” із зазначенням номера таблиці, що видно на прикладі рисунка 8.2.

Продовження таблиці ____

1	2	3	4	5

Рисунок 8.2 – Приклад оформлення продовження таблиці

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

8.6 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації пишуть або друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

За конструкцією теплообмінники поділяється на:

а) пластинчасті;

б) трубні:

1. з прямим рухом теплоносіїв;

2. з протитоком теплоносіїв;

3. з перехресним рухом речовин;

в) спіральні.

8.7 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули має залишитися не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння у звіту слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, “формула (3.1) – перша формула третього розділу”. Номер формули зазначають на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Формули та рівняння, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Пояснення знаків символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу або числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Одиниці виміру, які стоять після пояснення символу або числового коефіцієнта, відокремлюються комою. Після одиниць виміру в кожному рядку стоїть крапка з комою, в останньому рядку наприкінці стоїть крапка.

Приклад:

Загальна площа горизонтальних відстійників визначається за формулою:

(8.1)

де α – коефіцієнт, що враховує зважуючий вплив вертикальної складової швидкості потоку;

Qгод – розрахункові витрати води, що припадають на всі відстійники, м3/год;

U0 – швидкість випадіння зависі, що затримується відстійником, мм/с.

Якщо у звіту тільки одна формула, її теж нумерують.

8.8 Посилання

Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “у роботах [1  3]…”.

При посиланні на довідкові дані слід додатково зазначити номер сторінки або таблиці, або рисунка, наприклад, “…швидкість випадіння зависей, що затримуються відстійником, U0 = 0,45 мм/с [1, табл. 27, с. 91]…”. Посилання на розділ, підрозділ або підпункт джерела не допускається.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули пояснювальної звіту зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: “…у розділі 4…”, “…див. 2.1…”, “…за 3.3.4…”, “… відповідно до 2.3.4.1…”, “…на рисунку 4.1…”, “…у таблиці 3.1…”, “…за формулою (5.1)…”.

8.9 Перелік посилань

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Приклад бібліографічного опису наведено в додатку Д.

8.10 Додатки

Додатки необхідно оформлювати як продовження пояснювальної звіту і розташовувати їх у порядку появи посилання на них. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований на початку сторінки симетрично відносно тексту сторінки. Над заголовком посередині повинно бути надруковано слово “Додаток__” і прописна буква, що позначає додаток (наприклад “Додаток А”). Додатки позначають послідовно прописними буквами українського алфавіту, за виключенням Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

При необхідності текст додатку може бути поділено на розділи, підрозділи, пункти та підпункти Їх необхідно нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, А.2другий розділ додатку А.

Якщо в додатку є ілюстрації, таблиці, формули та рівняння їх необхідно нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3  третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 друга таблиця додатку А; формула (А.1)  перша формула додатку А. Якщо в проекті декілька додатків перед додатком А розміщують сторінку на якій посередині великими буквами симетрично друкують слово “ДОДАТКИ“.

9. ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

№ пор.	Найменування	Кількість примірників у бібліотеці	Електронний варіант
1.	Основна література Яковлев Ю.Н. Основы научных исследований в черной металлургии. К.:Донецк, 1985.-205с.	5
2.	Крутов В.И., Грушко И.М., Попов И.В. Основы научных исследований. М.:Высшая школа, 1989.-399с.	7
3.	Набиванець Б.Й., Сухан В.В. Аналітична хімія природного середовища. К.:Либідь, 1996.-304с.	40
4.	Перри Д.Г. Справочник инженера-химика. Л.:Химия,1969.-640с.	4
5	Ахназарова С.Л., Кафаров В.В. Методы оптимизации эксперимента в химической технологи. М.:Высшая школа, 1985.- 327с.	-	+
6	Савчук В.П. Обработка результатов измерений. Одесса, ОНПУ, 2002.-54с.	-	+
7	Чарыков А.К. Математическая обработка результатов химического анализа. Л.:Химика, 1984.-168с.	-	+
	Додаткова література
8	Блохин А.В. Теория експеримента. Курс лекций НМЦ «Электронная книга» БГУ, 2003.-69с.	-	+
9	Пилипчук М.І., Григор´єв А.С., Шостак В.В. Основи наукових досліджень К.:Знання, 2007.-270с.	-	+
10	Лудченко А.А., Лудченко А.Я.Основи наукових досліджень: Учебное пособие.-К. : О-во “Знание”, КОО, 2000.-114с.	1	+
11	В.К.Сидоренко, М.А.Хайруддінов, У.А.Абдулгазіс Основи наукових досліджень: навчальний посібник.-Сімферополь:СОНАТ, 2000.-160с.	1	+
12	В.І Сіденко, П.І. Грушко.Основи накових досліджень.Харків,”Вища школа”, 1977.-215с.	4	+
13	Саутин С.Н.Планирование эксперимента в химии и химической технологии.-М.:Химия,1985.-48с.	2	+

Методичні вказівки та рекомендації

1. Методические указания к выполнению лабораторных работ «Основи водопідготовки» Черкаси, ЧДТУ, 2008р.

2. Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень та технічної творчості», Київ, КПІ, 2000р.

Нормативно-технічна документація

1. ДСТУ 4277:2004 Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах.

2. ДСТУ 2708-99 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення

3. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

4. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

5. ДСТУ 2682-94Державна система забезпечення єдності вимірювань МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Основні положення

6. ДСТУ 4276:2004 Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями

7. ДСТУ 4462.0.02:2005Охорона природи КОМПЛЕКС СТАНДАРТІВ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ Загальні вимоги

8. ДСТУ 4462.0.01:2005 Охорона природи ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ Терміни та визначення понять

9. ДСТУ 3868-99 Паливо дизельне Технічні умови

10. ДСТУ 4516:2006 Возобновляемые источники энергии Установки биогазовые Общие технические требования

11. ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

12. ДСТУ 3462-96 Регулятори температури. Загальні технічні вимоги

13. ДСТУ 3974-2000

14. ДСТУ 3974-2000 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво.

15. Правила виконання дослідно - конструкторських робіт . Загальні положення. ДСТУ 3321:2003

16. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понятьДСТУ ISO 9001-2001

17. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги

18. ДСТУ 3008-95 Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила оформления

19. ДСТУ 3582-97 Информация и документация. Сокращение слов в украинском языке в библиографическом описании. Общие требования и правилаДСТУ 3989-2000

20. ДСТУ 3989-2000 Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатівГОСТе 2874-82 «Вода питьевая»,

21. Государственные санитарные правила и нормы (ДСанПіН) №383 (186/1940) «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання».