Завдання психології:

- якісне дослідження психічних явищ;

- визначення інформативних методів діагностики та психокорекції;

- вивчення впливу соціальної дійсності на психіку людини, міжособистісні та міжгрупові взаємини;

- виявлення індивідуальних особливостей, закономірностей та шляхів формування особистості в сучасних умовах;

- дослідження психологічних умов професійної діяльності, встановлення закономірностей динаміки працездатності;

- визначення заходів та засобів психологічного забезпечення професійної діяльності;

- визначення психологічних засобів впливу на особистість, колектив;

- підвищення ефективності управління в різних сферах суспільства, розкриття впливу особистості керівника та його стилю керівництва на підлеглих та колектив;

- розробка та впровадження психологічних методів саморегулювання людиною психічних станів, які виникають у небезпечних та інших (стресових) ситуаціях, запобігання психічним станам, які знижують ефективність діяльності людини та їхнє подолання;

- підвищення ролі психології в підтриманні правопорядку, організованості, психічного здоров’я та добробуту громадян;

- сприяння планомірному впровадженню психологічних знань в практику життєдіяльності людей.

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ

В сучасній вітчизняній психології проблематика наукового вивчення психіки зводиться до 4 основних загальнотеоретичних проблем:

- психофізіологічна проблема, що розкриває питання про те, яким чином співвідносяться між собою психіка та нервова система;

- психопраксична проблема, що досліджує формування психіки люди-

ни в процесі діяльності та залежність цієї діяльності від психіки;

- психогностична проблема, що стосується відповідності психічного

відображення дійсності самій цій дійсності;

- психосоціальна проблема, що розлядає характер залежності психіки

людини від суспільства, в якому вона знаходиться.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ

До методологічних основ науки відносять такі поняття, як категорії, принципи, закони.

Категорії – найбільш загальні поняття, що відбивають основні властивості й закономірності явищ об’єктивної реальності і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи. До основних категорій психології належать:

• Відображення: здатність кори головного мозку відтворювати предмети і явища оточуючого (незалежно від нас існуючого, тобто об’єктивного) світу у вигляді образів цих явищ і предметів. Психічні процеси, які виникають при цьому в корі головного мозку – відчуття, сприймання, уявлення, мислення, переживання – це різні форми відображення.

• Свідомість: вищий рівень відображення, зміст якого полягає в узагальненому відображенні внутрішнього світу у вигляді понять, які мають прояв у мові, та харктеризує усвідомлене ставлення людини до оточуючого світу. Притаманне лише людині та виникає за умов спільної діяльності людей та розвитку мови (спілкуванню).

• Діяльність: це динамічна система взаємодії людини, як суб’єкта, з оточуючим світом, в процесі якої людина відображує навколишній світ у формі психічних образів, реалізуються та розвиваються її потреби, цінності та відносини, відбувається цілеспрямоване перетворення предметного світу. В більш вузькому сенсі діяльність – це спрямована на певні аспекти оточуючого світу (предмети чи відносини), спеціально організована та соціально-детермінована активність окремого або сукупного суб’єкта (групи), яка передбачає створення соціально значущого (матеріального або ідеального) продукту.

• Спілкування: система спільних дій (взаємодія) двох або декількох людей, спрямованих на узгодження та поєднаня спільних зусиль, що призводить до розвитку, узгодження та підтримки взаємних відносин та досягнення спільного результату. А також спілкування – це складний, багаторівневий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, які обумовлені потребою у спільній діяльності.

• Особистість: суспільний суб’єкт діяльності і спілкування - це багатогранна психологічна структура, яка характеризує, перш за все, її соціальну сутність, що формується та набувається в процесі життя в предметній діяльності та спілкуванні шляхом засвоєння суспільних форм свідомості та поведінки. Людина як особистість є носієм свідомості, суспільних форм життя та відносин.

Принцип психології – це коротко сформульована теорія психології, що відбиває її законосірність, підсумовує її минулий досвід і стає вихідною вимогою для подальших досліджень і побудови нової теорії.