5.9. Оптимізація розміщення робочих місць з оброблення пошти в регіональних вузлах поштового зв’язку

Серед основних переваг створення регіональних вузлів у мережі поштового зв’язку звичайно відзначається концентрація поштових потоків у цих вузлах, яка є важливою передумовою впровадження автоматизованих систем сортування поштових відправлень.

Втім, існують й інші, не менш важливі переваги, серед яких особливе місце належить можливості суттєвого скорочення операцій багаторазового сортування поштових одиниць, головним чином укрупнених, на робочих місцях зазначених вузлів.

Багаторазове сортування укрупнених поштових одиниць у діючих технологіях пересилання пошти обумовлене їхнім обробленням на рознесених робочих місцях, з’єднаних між собою технологічними поштовими маршрутами.

Оброблення укрупнених поштових одиниць на рознесених робочих місцях викликає необхідність їхнього сортування перед завантаженням у транспортні засоби технологічних маршрутів та після розвантаження цих засобів.

У регіональних вузлах існує можливість замінити локальні робочі місця з оброблення укрупнених поштових одиниць розподіленими зонами обслуговування, в яких накопичувачі попереднього ступеня оброблення пошти межують з накопичувачами наступного ступеня.

Завдяки цьому сортування укрупнених поштових одиниць та їхнє завантаження у технологічний транспорт на робочих місцях попереднього ступеня оброблення пошти; перевезення укрупнених поштових одиниць технологічним транспортом між робочими місцями попереднього та наступного ступенів оброблення пошти; розвантаження укрупнених поштових одиниць та їхнє сортування на робочих місцях наступного ступеня оброблення пошти замінюється безпосереднім переміщенням укрупнених поштових одиниць між відповідними накопичувачами зони обслуговування.

Принцип переходу від оброблення пошти на локальних робочих місцях до оброблення в розподіленій зоні обслуговування ілюструється на рис. 67.

Зона обслуговування А – Б

А₁ 1 А_{1 1-1}

А₂ 2 1 Б₁ А_{2 2-3}

А₃ 3 МА₁ Технологічні МБ₁ 6 Б₂ А_{3 3-5}

маршрути 10 Б₁

А₄ 4 МА₁ -МБ₁ А_{4 4-4}

2 Б₃ Б₂

А₅ 5 МА₁ - МБ₂ 4 А_{5 5-4}

5 Б₃

А₆ 6 Б₄ А_{6 6-2}

Б₄

Робоче місце РМА₁ Робоче місце РМБ₁ А_{7 7-5}

Б₅

А_{8 8-7}

Б₆

А_{9 9-8}

А₇ 7 Б₇

А₁₀ ^10-2

А₈ 8 МА₂ - МБ₁ 3 Б₅ Б₈

7 А₁₁ ^11-6

А₉ 9 МА₂ МБ₂ Б₆

11 А₁₂ ^12-7

А₁₀ 10 МА₂ - МБ₂ 8

12 Б₇

А₁₁ 11

А₁₂ 12 9 Б₈

Робоче місце РМА₂ Робоче місце РМБ₂

а б

Рисунок 67 – Принцип переходу від оброблення пошти на локальних робочих місцях до оброблення в розподіленій зоні обслуговування

На рис. 67 позначені:

а – схема оброблення пошти з перевезенням укрупнених поштових одиниць між робочими місцями;

б – схема оброблення пошти з переміщенням укрупнених поштових одиниць у зоні обслуговування;

РМА₁ – робоче місце А₁;

РМА₂ – робоче місце А₂;

РМБ₁ – робоче місце Б₁;

РМБ₂ – робоче місце Б₂;

А₁ - А₆ – накопичувачі РМА₁ (частини А зони обслуговування А - Б);

А₇ - А₁₂ – накопичувачі РМА₂ (частини А зони обслуговування А - Б);

Б₁ - Б₄ – накопичувачі РМБ₁ (частини Б зони обслуговування А - Б);

Б₅ - Б₈ – накопичувачі РМБ₂ (частини Б зони обслуговування А - Б);

МА₁ – місце завантаження технологічних маршрутів РМА₁;

МА₂ – місце завантаження технологічних маршрутів РМА₂;

МБ₁ – місце розвантаження технологічних маршрутів РМБ₁;

МБ₂ – місце розвантаження технологічних маршрутів РМБ₂;

МА₁ - МБ₁ – технологічний маршрут між РМА₁ і РМБ₁;

МА₁ - МБ₂ – технологічний маршрут між РМА₁ і РМБ₂;

МА₂ - МБ₁ – технологічний маршрут між РМА₂ і РМБ₁;

МА₂ - МБ₂ – технологічний маршрут між РМА₂ і РМБ₂.

Цифрами 1 ... 12 позначені визначені заздалегідь напрями пересилання укрупнених поштових одиниць між накопичувачами РМА₁, РМА₂ (частини А зони обслуговування А - Б) і накопичувачами РМБ₁, РМБ₂ (частини Б зони обслуговування А - Б).

Для аналізу можливостей оброблення пошти в регіональних вузлах зручно подавати технологічний процес у виді графа, вершинам якого відповідають накопичувачі укрупнених поштових одиниць, а ребрам або дугам – шляхи між ними.

На рис. 68 наведений фрагмент графа розташування накопичувачів постпакетів ПП, поштових мішків ПМ, поштових контейнерів ПК, поштових автомобілів, напівпричепів або причепів ПА в цеху оброблення письмової кореспонденції крупного регіонального вузла. Напрями сортування ПП, ПМ, ПК, ПА і передачі ПП - ПМ, ПМ - ПК, ПК - ПА показані як ребра, що з’єднують відповідні вершини графа.

Значна протяжність шляхів між накопичувачами знижує продуктивність праці операторів, а перетинання зазначених шляхів створює небезпечні умови цієї праці (особливо на ділянках переміщення контейнерів).

Основними задачами організації оброблення письмової кореспонденції в регіональних вузлах є:

• скорочення кількості операцій технології оброблення письмової кореспонденції;

• мінімізація відстаней між накопичувачами укрупнених поштових одиниць в зонах обслуговування;

• виключення перехрестів шляхів між накопичувачами укрупнених поштових одиниць у зонах обслуговування.

ПП

1

ПМ ПК

2

1 1

3 ПА

4 2

2 1

5

3

6 3

4

7

5 4

8 2

6

9

7 5

10

8

11 6

9

12

Рисунок 68 – Фрагмент графа розташування накопичувачів

Розв’язання зазначених задач потребує перетворення заданого графа розміщення накопичувачів укрупнених поштових одиниць в плоский граф (тобто в граф, ребра якого перетинаються лише у вершинах графа).

Для здійснення такого перетворення можна запропонувати метод, заснований на перестановках рядків і стовпців матриць, що подають заданий граф.

Граф, наведений на рис. 68, зручно подавати у виді трьох матриць:

• матриці А₁ зв’язків ПП - ПМ між накопичувачами постпакетів і накопичувачами мішків;

• матриці В₁ зв’язків ПМ - ПК між накопичувачами мішків і накопичувачами контейнерів;

• матриці С₁ зв’язків ПК - ПА між накопичувачами контейнерів і накопичувачами автомобілів (напівпричепів, причепів).

У зазначених матрицях, поданих на рис. 69, одиницями позначені наявні, а нулями – відсутні зв’язки між відповідними накопичувачами укрупнених поштових одиниць.

А1	1	2	3	4	5	6	7	8	9		В1	1	2	3	4	5	6		С1	1	2
1	1	0	0	0	0	0	0	0	0		1	1	0	0	0	0	0		1	0	1
2	0	1	0	0	0	0	0	0	0		2	0	1	0	0	0	0		2	1	0
3	1	0	0	0	0	0	0	0	0		3	1	0	0	0	0	0		3	1	0
4	0	1	0	0	0	0	0	0	0		4	0	0	1	0	0	0		4	0	1
5	0	0	1	0	0	0	0	0	0		5	0	0	0	0	1	0		5	1	0
6	0	0	0	0	1	0	0	0	0		6	0	0	0	0	0	1		6	0	1
7	0	0	0	1	0	0	0	0	0		7	0	0	0	1	0	0
8	0	0	0	1	0	0	0	0	0		8	0	0	0	0	1	0
9	0	0	0	0	0	1	0	0	0		9	0	0	0	0	0	1
10	0	0	0	0	0	0	0	1	0
11	0	0	0	0	0	0	1	0	0
12	0	0	0	0	0	0	0	0	1

Рисунок 69 – Подання графа розташування накопичувачів у виді матриць

Матриці А₂ зв’язків ПП - ПМ, В₂ зв’язків ПМ - ПК, С₂ зв’язків ПК - ПА, що відповідають плоскому графу, подані на рис. 70.

А2	2	4	5	8	1	3	7	6	9		В2	2	3	5	1	4	6		С2	1	2
2	1	0	0	0	0	0	0	0	0		2	1	0	0	0	0	0		2	1	0
4	1	0	0	0	0	0	0	0	0		4	0	1	0	0	0	0		3	1	0
7	0	1	0	0	0	0	0	0	0		5	0	0	1	0	0	0		5	1	0
8	0	1	0	0	0	0	0	0	0		8	0	0	1	0	0	0		1	0	1
6	0	0	1	0	0	0	0	0	0		1	0	0	0	1	0	0		4	0	1
10	0	0	0	1	0	0	0	0	0		3	0	0	0	1	0	0		6	0	1
1	0	0	0	1	0	0	0	0	0		7	0	0	0	0	1	0
3	0	0	0	0	1	0	0	0	0		6	0	0	0	0	0	1
5	0	0	0	0	0	1	0	0	0		9	0	0	0	0	0	1
11	0	0	0	0	0	0	1	0	0
9	0	0	0	0	0	0	0	1	0
12	0	0	0	0	0	0	0	0	1

Рисунок 70 – Побудова матриць плоского графа розташування накопичувачів

Формування матриці С₂ з матриці С₁ починається з визначення порядку слідування стовпців матриці С₂ як порядку слідування стовпців матриці С₁, тобто 1, 2.

Оскільки зі стовпцем 1 матриці С₁ пов’язані рядки 2, 3, 5, а зі стовпцем 2 - рядки 1, 4, 6, порядок слідування рядків матриці С₂ визначається як 2, 3, 5, 1, 4, 6.

Формування матриці В₂ з матриці В₁ починається з визначення порядку слідування стовпців матриці В₂ як порядку слідування рядків матриці С₂, тобто 2, 3, 5, 1, 4, 6.

Оскільки зі стовпцем 2 матриці В₁ пов’язаний рядок 2; зі стовпцем 3 – рядок 4; зі стовпцем 5 – рядки 5, 8; зі стовпцем 1 – рядки 1, 3; зі стовпцем 4 – рядок 7; зі стовпцем 6 – рядки 6, 9, порядок слідування рядків матриці В₂ визначається як 2, 4, 5, 8, 1, 3, 7, 6, 9.

Формування матриці А₂ з матриці А₁ починається з визначення порядку слідування стовпців матриці А₂ як порядку слідування рядків матриці В₂, тобто як 2, 4, 5, 8, 1, 3, 7, 6, 9.

Оскільки зі стовпцем 2 матриці А₁ пов’язані рядки 2, 4; зі стовпцем 4 – рядки 7, 8; зі стовпцем 5 – рядок 6; зі стовпцем 8 – рядок 10; зі стовпцем 1 – рядки 1, 3; зі стовпцем 3 – рядок 5; зі стовпцем 7 – рядок 11; зі стовпцем 6 – рядок 9; зі стовпцем 9 – рядок 12, порядок слідування рядків матриці А₂ визначається як 2, 4, 7, 8, 6, 10, 1, 3, 5, 11, 9, 12.

Зазначимо, що в матрицях А₂, В₂, С₂, що відповідають плоскому графу, послідовності одиниць створюють ламані лінії, які розпочинаються верхніми лівими елементами цих матриць і закінчуються їх нижніми правими елементами.

Зазначені лінії створюються елементами, координати попереднього з яких x_i, y_i і наступного x_i+1, y_i+1 зв’язані співвідношеннями

y_i+1 = y_i + 1,

x_i+1 = x_i або x_i+1 = x_i + 1,

які можна розглядати як формальні умови подання матрицями А₂, В₂, С₂ плоского графа.

На рис. 71 наведений плоский граф розташування накопичувачів укрупнених поштових одиниць, який відповідає матрицям А₂, В₂, С₂.

ПП

2

ПМ ПК

4

2 2

7 ПА

8 4

3 1

6

5

10 5

8

1

1 1

3 2

3

5

7 4

11

6

9 6

9

12

Рисунок 71 – Плоский граф розташування накопичувачів

З рис. 71 випливає, що операції транспортування і сортування укрупнених поштових одиниць при визначеному порядку зв’язків між накопичувачами зводяться до простого переставляння цих укрупнених поштових одиниць за найкоротшими шляхами. При цьому зазначені шляхи не перетинаються.