4.6. Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів

Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів полягає у визначенні мінімальної вантажопідйомності цих засобів, достатньої для перевезень пошти в установлені Адміністрацією зв’язку нормативні строки її пересилання між об’єктами поштового зв’язку.

Мінімальна вантажопідйомність транспортних засобів для перевезень пошти в мережі поштового зв’язку довільної структури, що містить n вузлів, визначається наступними даними:

матрицею міжвузлових потоків L(P, S), елемент (P, S) якої (P = 1…n, S = 1…n, P ≠ S) дорівнює значенню потоку, що прямує від вузла P до вузла S;
таблицею маршрутів M_k (k = 1…m), в якій зазначені всі маршрути, що використовуються для перевезень пошти з переліком усіх вузлів, через які кожний з цих маршрутів проходить;
матрицею планів прямування пошти N(P, S), елемент (P, S) якої зазначає поштовий маршрут M_k, яким відправляється пошта з вузла P до вузла S, та вузол R, в якому ця пошта здається.

У загальному випадку пересилання пошти між вузлами P і S здійснюється l маршрутами через l - 1 транзитних вузлів, тому потік (P, S) завантажує всі ділянки всіх маршрутів, через які він прямує.

Оскільки завантаженість транспортних засобів на різних ділянках поштових маршрутів є різною, необхідна вантажопідйомність цих засобів визначається максимальним завантаженням, яке існує на одній із ділянок кожного з зазначених маршрутів.

Виходячи з цього, необхідно знайти всі потоки, що прямують по кожній ділянці кожного маршруту, підсумувати ці потоки та обрати максимальні значення зазначених сум за кожним з цих маршрутів. При цьому максимальні завантаженості на прямому (непарному) і зворотному (парному) маршрутах визначають один транспортний засіб.

Алгоритм визначення вантажопідйомності транспортних засобів наведено на рис. 46.

Алгоритм містить 22 блоки.

У блоках 1 – 4 здійснюється уведення вихідних даних:

числа вузлів мережі n;
матриці міжвузлових потоків M ( P, S );
таблиці маршрутів M_k;
матриці планів прямування пошти N ( P, S ).

У блоках 5 – 10 здійснюється формування чергових значень номерів вузлів P, S, за якого зазначені змінні набувають значення P = 1…n, S = 1…n, P ≠ S, тобто від 1, 2 до n, n - 1. При формуванні наступного (неіснуючого) значення P = n + 1 здійснюється перехід від блока 7 до блока 19.

У блоці 11 змінній V надається значення P.

У блоках 12, 13 з матриці N ( P, S ) визначається маршрут M_k, яким прямує пошта з V в S і номер транзитного вузла R, в якому ця пошта здається.

У блоці 14 з переліку вузлів маршруту M_k визначається номер вузла W, наступного після вузла V .

У блоці 15 номери вузлів P, S і значення потоку ( P, S ) заносяться в масив ділянки V, W маршруту M_k.

У блоці 16 змінній V надається значення W .