
- •1. Загальна характеристика мереж та систем поштового зв’язку
- •1.1. Науково-технічна термінологія
- •1.2. Загальна характеристика задач побудови мереж та систем поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2.2. Задача побудови найкоротшої мережі перевезень пошти
- •2.3. Задача побудови найкоротших радіальних маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.4. Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.5. Задача побудови маршруту поштаря
- •2.6. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти
- •Контрольні питання
- •3.2. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мереж поштового зв’язку
- •3.3. Оптимізація кількості та місць розташування об’єктів поштового зв’язку
- •3.4. Оптимізація структури магістральної мережі поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. ОРганізація перевезень пошти
- •4.1. Розробка планів прямування пошти
- •1. Присвоєння вузлу відправлення Ві повного часового показника
- •2. Пошук в розкладі руху поштового транспорту маршруту Мr,
- •4. Обчислення повного часу Тпр j прибуття Мr у черговий вузол Вj
- •8. Присвоєння вузлу Ві позначки ”перевірений“ (*)
- •9. Пошук серед неперевірених вузлів вузла Вj,
- •1. Збільшення нормативів часу перевантаження
- •1. Формування попередніх значень нормативних
- •2. Заміна шляху пересилання легкої пошти
- •4.2. Побудова регіональних і окружних поштових маршрутів
- •4.3. Побудова маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •4.4. Визначення кількості транспортних засобів для перевезень пошти
- •4.5. Визначення обсягів оброблення й перевезення пошти в мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін обсягів міжвузлових поштових потоків
- •4.6. Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів
- •19. Підсумовування значень потоків ( p, s ),
- •20. Визначення максимальних сум потоків ( p, s ),
- •4.7. Визначення затримки відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку
- •4.8. Адаптація перевезень пошти до змін величин поштових потоків
- •1. Уведення даних про діючі поштові маршрути Mk
- •4.9. Адаптація перевезень пошти до надзвичайних ситуацій
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Організація оброблення пошти
- •5.1. Розробка технології оброблення письмової кореспонденції в мережі поштового зв’язку
- •5.2. Організація сортування письмової кореспонденції в об’єктах ієрархічної мережі поштового зв’язку
- •5.3. Визначення розподілів поштових потоків у мережі поштового зв’язку
- •5.4. Розробка планів сортування пошти
- •5.5. Організація маршрутного сортування пошти
- •5.6. Організація багатопрограмного сортування пошти
- •5.7. Організація багатоетапного сортування пошти
- •5.8. Визначення кількості робочих місць з оброблення пошти у вузлах поштового зв’язку
- •5.9. Оптимізація розміщення робочих місць з оброблення пошти в регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.10. Організація виробничих процесів у регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.11. Організація сортування періодичних видань у газетно-журнальних експедиціях
- •5.12. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень поштового зв’язку
- •5.13. Створення передумов впровадження засобів автоматизованого оброблення пошти в регіональних вузлах мережі поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Синхронізація оброблення й перевезення пошти
- •6.1. Принципи синхронізації оброблення й перевезення пошти
- •6.2. Синхронізація циклів пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
- •6.3. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7.2. Вимоги до системи поштової індексації України
- •7.3. Принципи побудови системи індексації поштового зв’язку України
- •7.4. Розподіл індексів між адміністративними утвореннями України
- •7.5. Особливості поштової індексації України
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •Кріль Сергій Сергійович, ящук Леонід Омелянович
4.2. Побудова регіональних і окружних поштових маршрутів
Виходячи з прагнення зменшення витрат на перевезення пошти оптимізація поштових маршрутів передбачає мінімізацію кількості та загальної протяжності поштових маршрутів і кількості та вантажопідйомності транспортних засобів для перевезень пошти.
Ефективним шляхом одночасної мінімізації кількості поштових маршрутів, їх загальної протяжності та кількості транспортних засобів для перевезень пошти є об’єднання поштових маршрутів.
В основу об’єднання поштових маршрутів покладений принцип трикутника, який полягає в тому, що з трьох можливих варіантів сполучення вершин трикутника АВС, тобто АВ + АС, АВ + ВС, АС + ВС вибирається той, що має мінімальну протяжність.
На рис. 37 наведено ілюстрацію об’єднання поштових маршрутів за принципом трикутника.
У першому прикладі мінімальну протяжність має об’єднаний маршрут САВ. Об’єднаний маршрут замінює початкові маршрути СА і СВ, якщо витримуються задані обмеження, зокрема на час його проходження (з урахуванням часу перевантаження у вузлі А).
У другому прикладі мінімальну протяжність мають початкові маршрути СА і СВ, отже об’єднання маршрутів не провадиться.
Вузли, що увійшли в об’єднані маршрути, розглядаються як вершини нових трикутників, внаслідок чого з об’єднаних маршрутів можуть створюватися нові більш протяжні об’єднані маршрути або їхні розгалуження.
С
C C
3 4 3 4 3 4
А
A A
2 В 2 B 2 B
Початкові
маршрути СА
і
СВ
загальною протяжністю 3+4=7
Об’єднаний
маршрут САВ
загальною протяжністю
3+2=5
Об’єднаний
маршрут СВА
загальною протяжністю 4+2=6
С
C C
3 4 3 4 3 4
В
В В
А 5 A 5 A 5
Початкові
маршрути СА
і
СВ
загальною протяжністю 3+4=7
Об’єднаний
маршрут САВ
загальною протяжністю 3+5=8
Об’єднаний
маршрут СВА
загальною протяжністю 4+5=9
Рисунок 37 – Ілюстрація об’єднання поштових маршрутів
Аналіз свідчить, що час, який може бути виділений на проходження поштового маршруту в прямому напрямі (від вузла більш високого рівня ієрархії до вузла більш низького рівня ієрархії), як правило, суттєво перевищує час, який може бути виділений на проходження поштового маршруту в зворотному напрямі (від вузла більш низького рівня ієрархії до вузла більш високого рівня ієрархії).
Таке становище пояснюється, головним чином, тим, що обсяги потоків, що пересилаються у прямому напрямі, значно перевищують обсяги потоків, що пересилаються у зворотному напрямі, оскільки у складі перших присутні загальнодержавні, центральні та регіональні періодичні видання, продукція технологічного забезпечення функціонування мережі поштового зв’язку, товари для продажу у відділеннях зв’язку, вантажі тощо, які практично відсутні у складі других. Внаслідок цього, час, що витрачається на завантаження і обмінювання пошти на маршрутах прямого напряму, значно перевищує такий час на маршрутах зворотного напряму.
Зазначену обставину можна використати для організації прямих маршрутів між окружними вузлами за рахунок використання транспортних засобів, що здійснюють перевезення пошти за регіональними маршрутами.
Ілюстрацію такої організації наведено на рис. 38.
В0
В0
В0
В1
В3
В
1
В2
В1
В2
В3 В2 В4
а б в
Рисунок 38 – Ілюстрація організації прямих маршрутів між окружними
вузлами
На рис. 38,а маршрути В1 – В2 і В2 – В1 організовано між кінцевими вузлами В1 і В2.
На рис. 38,б маршрути В1 – В2 і В2 – В1 організовано між кінцевим вузлом В1 і проміжним вузлом В2.
На рис. 38,в маршрути В1 – В3 і В3 – В1 організовано між проміжними вузлами В1 і В3.
Значні витрати часу на обмінювання пошти з розташованими на шляхах проходження поштових маршрутів проміжними вузлами обумовлені необхідністю заїзду поштового транспорту в ці вузли.
Якщо проміжний вузол розташований на значній відстані від автодороги, якою проходить поштовий маршрут, може бути доцільним здійснення зазначеного обмінювання пошти через придорожний пункт обмінювання пошти (ППОП).
Схема такого обмінювання ілюструється на рис. 39.
Рисунок 39 – Ілюстрація обмінювання пошти
У варіанті рис. 39,а поштовий транспорт регіонального маршруту сходить з основної дороги, якою він прямує, заїзджає в ОВ, виконує обмінювання пошти і повертається на основну дорогу.
У варіанті рис. 39,б поштовий транспорт регіонального маршруту виконує обмінювання пошти з ППОП, який з’єднаний з ОВ під’їзним маршрутом.
Використання ППОП дозволяє суттєво скоротити не тільки час проходження регіональних маршрутів, а й їх загальну протяжність за рахунок скорочення кількості зазначених маршрутів.
На рис. 40 наведено фрагменти схем перевезень пошти.
Рисунок 40 – Фрагменти схем перевезень пошти
У варіанті рис. 40,а обмінювання пошти здійснюється безпосередньо з ОВ; для перевезень пошти використовуються два регіональні маршрути.
У варіанті рис. 40,б обмінювання пошти здійснюється як безпосередньо з ОВ, так і через ППОП; для перевезень пошти використовуються один регіональний і два під’їзні маршрути.