3. Формування асортименту товарів та управління ним.

Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і гатунків, поєднаних за певною ознакою. Є різні види асортимен­ту товарів.

Товари простого асортименту мають незначну кількість видів або гатунків. Товари, що мають у межах одного виду внутрішню кла­сифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), належать до товарів складного асортименту.

Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, до яких входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого похо­дження .

Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом розуміють однакові товари, але для різних споживачів.. Усередині кожного виду «шари поділяються за певними ознаками, тобто на різновиди.

Груповий асортимент — це перелік товарних груп, включених до номенклатури підприємства.

Внутрігиньогруповий (розгорнений) асортимент — це деталі­зація групового асортименту за конкретними видами й різнови­дами товарів.

Широта асортименту визнача-«гься кількістю товарних груп, а глибина — кількістю різновидів інвару в межах кожної товарної групи.

Формування асортименту — це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асорти­мент магазинів, який має задовольняти потреби кінцевих спожи-начів.

Широкий і глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптивні можливо­сті підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик за­товарення продукцією, однак у цій ситуації значно ускладню­ється організація виробництва і збуту, а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризи­кованим для товаровиробника є збільшення глибини асортимен­ту, ніж його розширення, пов'язане з розробленням нових товар­них ліній.

Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів.

Розширюючи асортимент продукції, треба зважати на те, що:

• розширення асортименту необов'язково супроводжується наслідуванням цінностей вихідної торгової марки;

• розширювати асортимент доцільно тоді, коли введення нового товару в товарний портфель збільшує цінності вихідної ТМ;

• розширення асортименту менш ризиковане і витратне, ніж введення нової торгової марки, однак є менш прибут­ковим;

• різні ТМ мають неоднакову еластичність, тобто здатність переносити свої цінності на нові ринки чи сегменти.

При формуванні асортименту товарів підприємству слід вра­ховувати такі фактори:

• темпи науково-технічного прогресу;

• зміни у структурі ринкового попиту;

• фінансові можливості підприємства;

• виробничі і маркетингові «ноу-хау»;

• рівень конкуренції;

4. Бренд: поняття, технологія створення та розвиток.

Бренд — не те, що споживачі відчувають до продукту; це — прив'язаність Ь до нього, персональні якості, які вони приписують продукту, довіра і відданість, що вони надають виробу».

Бренд — це не тільки торгова марка компанії чи товару, а й додаткові скла-і лові. До них належать:

• образ у свідомості споживача;

• механізм диференціювання товару;

• індивідуальність;

• правовий інструмент;

• система комунікації із споживачами.

Бренд ом може бути товар (товарний бренд), компанія (корпо­ративний бренд), ім'я людини або сайт. Існує також інша типоло­гія бренду:

ВИДИ:

• 1передовий бренд — має домінуючу частку ринку за обсягом продажу і ціною, а також переваги у разі вибору спо­живачем;

• 2нішевий бренд — використовується для захвату й утримання позицій на ринку в певній ринковій ніші;

• 3— глобальний бренд — це найбільш визнаний про­дукт або сімейство продуктів, які впізнають завжди і всюди, на якому ринку вони б не з'являлися.

Вартість бренду складається з трьох основних параметрів. Зо­крема, реальної вартості акцій торгової марки на ринку, лояльно­сті і стійкості бренду і його віртуального образу або іміджу.

Процес створення та просування бренду називають брендингом. І дві можливості брендингу: самотужки і за допомогою відповід-шх фірм.

Розрізняють кілька рівнів поінформованості, від активної до пасивної. Активна обізнаність означає, що покупець без підказки може згадати якості бренду. І Іасивна обізнаність — згадування про якості бренду з підказкою про властивості бренду. Пасивна обізнаність також важлива, осо­бливо коли необхідно вибирати між невідомим товаром і відо­мим, але раніше ні разу не купленим.

Початок роботи над будь-яким брендом починається з його позиціювання на ринку, тобто визначення йо-I го місця у свідомості споживачів цільового сегменту щодо това­рів конкурентів.

Для цього розробник бренду повинен нозиціювати його завдяки визначенню:

• цільової групи споживачів, для якої створюється бренд;

• вигод споживачів від придбання саме цього бренду;

♦ головного цільового призначення бренду в конкурентній боротьбі.

Створення графічного зображення, музичне оформлення.

Неймінг.