
- •Лекція № 12 Комп’ютерні системи класу sisd
- •13.1 Матричний процесор
- •13.2 Матрична комп’ютерна система
- •If a (умова a) then do в
- •13.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
- •13.4 Структура процесорного елементу в матричній кс
- •13.5 Підключення і відключення процесорних елементів в матричних кс
- •13.6 Мережі взаємозв’язків процесорних елементів в матричних кс
- •13.7 Матрична комп’ютерна система illiac IV
- •13.8 Обробка інформації векторним процесором
- •13.9 Структура векторного процесора
- •13.10 Асоціативні кс
- •Контрольні запитання
- •Лекція №14 Конвеєрні комп’ютерні системи
- •14.1 Конвеєрні алп
- •Vliw-конвеєр
- •Суперконвеєр
- •Суперскалярний суперконвеєр
- •Лекція № 15 комп’ютерні системи класу miмd: мультипроцесорні, мультикомп’ютерні, системи з неоднорідним доступом до оперативної пам’яті (numa системи), кластерні системи, grid системи
- •15.1 Мультипроцесорні комп’ютерні системи
- •15.2 Мультипроцесорні кс типу numa
- •15.3 Мультикомп’ютерні комп’ютерні системи
- •Мультикомп’ютерна кс
- •15.4 Кластерні кс
- •15.5 Grid системи
- •Grid технологія створення розподіленої обчислювальної інфраструктури
- •Grid-системи як засіб групового використання ресурсів
- •Grid обчислень
- •Grid даних
- •Grid інструментальних засобів
- •Grid додатків
- •Напрямки використання grid
- •Розвиток і впровадження grid-технологій
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 16 Комп’ютерні системи з нетрадиційною архітектурою
- •16.1 Систолічні кс
- •16.2 Класифікація структур систол
- •16.3 Кс з наддовгими командами (vliw)
- •16.4 Комп’ютерні системи з явним паралелізмом команд
- •16.5 Кс з обробкою за принципом хвильового фронту
- •16.6 Кс на базі трансп’ютерів і з неоднорідним доступом до пам’яті
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 17 структури комп’ютерних систем з фіксованою системою зв’язків
- •17.1 Системи з фіксованою структурою з серійних мікропроцесорів
- •17.2 Спеціалізовані системи з фіксованою структурою
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 19 системи введення-виведення даних в кс
- •19.1 Мережева базова система введення-виведення netbios
- •19.2 Периферійні пристрої для введення-виведення даних в кс
- •19.3 Клавішні пристрої
- •19.4 Сканери
- •19.5 Засоби відображення інформації
- •19.6 Пристрої друкування
- •19.7 Плотери
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 20 інтерфейси комп’ютерних систем
- •20.1 Графі́чний інтерфе́йс користувача
- •20.2 Послідовний інтерфейс rs-232c
- •20.3 Паралельні інтерфейси
- •20.4 Шина usb
- •20.5 Пристрої введення (виведення) аналогової інформації в еом (аналого-цифрові інтерфейси)
- •Лекція № 22 структурні аспекти побудови відмовостійких комп’ютерних систем
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Литература
If a (умова a) then do в
оператор В буде виконаний, якщо умова А справедлива у всіх ПЕ. Для коректного включення/відключення процесорних елементів КМП повинен знати результат перевірки умови А у всіх ПЕ. Така інформація передається в КМП по однонаправленій шині результату. У системі СМ-2 ця шина названа GLOBAL. У системі МРР для тієї ж мети організована структура, звана деревом SUM-OR. Кожен ПЕ розміщує вміст свого однорозрядного регістра ознаки на вході дерева, яке за допомогою операції логічного складання комбінує цю інформацію і формує слово результату, використовуване в КМП для ухвалення рішення.
13.3 Архітектура матричних комп’ютерних систем
У матричних SIMD-системах поширення набули два основні типи архітектурної організації масиву процесорних елементів.
У першому варіанті (рис.13.5), відомому як архітектура типу “процесорний елемент - процесорний елемент” (“ПЕ-ПЕ”):
- N процесорних елементів (ПЕ) зв’язані між собою мережею з’єднань;
- кожен ПЕ - це процесор з локальною пам’яттю;
- процесорні елементи виконують команди, що надходять з КМП по шині широкомовної розсилки, і обробляють дані що зберігаються в їх локальній пам’яті або поступають з КМП;
- обмін даними між процесорними елементами проводиться по мережі з’єднань, тоді як шина введення/виведення служить для обміну інформацією між ПЕ і пристроями введення/виведення;
- для трансляції результатів з окремих ПЕ в контроллер масиву процесорів служить шина результату;
- завдяки використанню локальної пам’яті апаратні засоби КС даного типу можуть бути побудовані дуже ефективно. У багатьох алгоритмах дії по пересилці інформації здебільшого локальні, тобто відбуваються між найближчими сусідами. З цієї причини архітектура, де кожен ПЕ пов’язаний тільки з сусідніми, дуже популярна. Як приклади обчислювальних систем з даною архітектурою можна згадати MasPar MP-1, Connection Machine CM-2, GF11, DAP, МРР, STARAN, PEPE, ILLIAC IV.
Рисунок 13.5 – Архітектура типу “процесорний елемент - процесорний елемент”
Другий вид архітектури – “процесор-пам’ять” (рис.13.6). В такій конфігурації двонаправлена мережа з’єднань зв’язує N процесорів з М модулями пам’яті. Процесори управляються КМП через широкомовну шину. Обмін даними між процесорами здійснюється як через мережу, так і через модулі пам’яті. Пересилка даних між модулями пам’яті і пристроями введення/виведення забезпечується шиною введення/ виведення. Для передачі даних з конкретного модуля пам’яті в КМП служить шина результату. Прикладами КС з розглянутою архітектурою можуть служити Burroughs Scientific Processor (BSP), Texas Reconfigurable Array Computer (TRAC).
Рисунок 13.6 – Архітектура типу “процесор-пам’ять”
13.4 Структура процесорного елементу в матричній кс
У більшості матричних SIMD-систем як процесорні елементи застосовуються прості RISC-процесори з локальною пам’яттю обмеженої місткості.
Наприклад, кожен ПЕ системи MasPar MP-1 складається з чотирьохрозрядного процесора з пам’яттю місткістю 64 Кбайт. У системі МРР використовуються однорозрядні процесори з пам’яттю 1 кбіт кожен, а в СМ-2 процесорний елемент є однорозрядний процесор з 64 Кбіт локальної пам’яті. Завдяки простоті ПЕ масив може бути реалізований у вигляді однієї надвеликої інтегральної мікросхеми (НВІС). Це дозволяє скоротити число зв’язків між мікросхемами і, отже, габарити КС. Так, одна НВІС в системі СМ-2 містить 16 процесорів (без блоків пам’яті), а в системі MasPar MP-1 НВІС складається з 32 процесорів (також без блоків пам’яті). У системі МР-2 є видимим тенденція до застосування складніших мікросхем, зокрема 32-розрядних процесорів з 256 Кбайт пам’яті в кожному.
Невід’ємними компонентами ПЕ (рис.13.7) в більшості обчислювальних систем є:
- арифметико-логічний пристрій (АЛП);
- регістри даних;
- мережевий інтерфейс (МІ), який може включати в свій склад регістри пересилки даних;
- номер процесора;
- регістр прапора дозволу маскування (F);
- локальна пам’ять.
Рисунок 13.7 – Структура матричного процесорного елемента
Процесорні елементи, керовані командами, що поступають по широкомовній шині з КМП, можуть вибирати дані з своєї локальної пам’яті і регістрів, обробляти їх в АЛП і зберігати результати в регістрах і локальній пам’яті. ПЕ можуть також обробляти ті дані, які поступають по шині широкомовної розсилки з КМП. Крім того, кожен процесорний елемент має право отримувати дані з інших ПЕ і відправляти їх в інші ПЕ по мережі з’єднань, використовуючи для цього свій мережевий інтерфейс. У деяких матричних системах, зокрема в MasParМР-1, елемент даних з ПЕ-джерела можна передавати в ПЕ-приймач безпосередньо, тоді як в інших, наприклад в МРР, - дані заздалегідь повинні бути розміщені в спеціальний регістр пересилки даних, що входить до складу мережевого інтерфейсу. Пересилка даних між ПЕ і пристроями введення/виведення здійснюється через шину введення/виведення КС. У ряді систем (MasParMP-1) ПЕ підключені до шини введення/виведення за допомогою мережі з’єднань і каналу введення/виведення системи. Результати обчислень будь-який ПЕ видає в КМП через шину результату.
Кожному з N ПЕ в масиві процесорів привласнюється унікальний номер, званий також адресою ПЕ, яка є цілим числом від 0 до N- 1. Щоб вказати, чи повинен даний ПЕ брати участь в загальній операції, в його складі є регістр прапора дозволу F. Стан цього регістра визначають сигнали управління з КМП, або результати операцій в самому ПЕ, або і ті та інші спільно.
Ще однією істотною характеристикою матричної системи є спосіб синхронізації роботи ПЕ. Оскільки всі ПЕ отримують і виконують команди одночасно, їх робота жорстко синхронізується. Це особливо важливо в операціях пересилки інформації між ПЕ. У системах, де обмін проводиться з чотирма сусідніми ПЕ, передача інформації здійснюється в режимі “регістр- регістр”.