Законодавство україни в галузі охорони праці та соціальної захищенності.

Історична справка:

У середні віки у Германії створювали спільні каси для підтримки постраждалих від нещасних випадків, а також їх сімей.

У кінці 19 століття у Германії рейх-канцлер Бісмарк заклав основи прогресивного соціального законодавства.

В СРСР у 1928 році було встановлено виплату пенсій за віком працівникам текстильної промисловості. З 1929 року ця пенсія розповсюдилась також на працівників гірської, металургійної, залізничної та водної галузі.

Тільки у 1956 році був прийнятий закон про державні пенсії.

Основний закон – Конституція України (основні статті в курсі ООП), закон України «Про охорону праці», КЗпП.

Крім того були прийняті закони, що забезпечують соціальний захист працюючих та постраждалих: закони України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 1 квітня 2001 року, «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 2 березня 2000 р., «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 р., «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 р визначають страхові тарифи для підприємств, робітники ніяких витрат не здійснюють.

З 2005 року здійснюється чотири види загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:

- на випадок безробіття (матеріальна допомога на період безробіття, створення нових робочих місць);

- у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

- від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- пенсійне страхування (за віком, інвалідністю, втратою годувальника);

- медичне страхування – працює частково.

З 01.01.2011 року було встановлено Єдиний Страховий Внесок (ЄСВ), що виплачує підприємство. Розмір внесків встановлюється відповідно до виду діяльності, який здійснює підприємство, і може становити від 36 до 49% від фонду оплати праці. Ці внески консолідуються у Пенсійному фонді, що забезпечує стабільні виплати пенсій незалежно від економічної ситуації.

З метою захисту працівника на виробництві в країні існує Система управління охороною праці (СУОП).

Управління охороною праці ‒ це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

СУОП - це сукупність органів управління виробництвом, які на основі нормативної документації проводять планомірну діяльність по забезпеченню здорових та високопродуктивних умов праці.

Основні функції управління охороною праці:

‒ організація та координація робіт з охорони праці:

а) створення служби ОП, кабінетів ОП, науково-методичних центрів

б) розробка положень про організаційну роботу з ОП (визначення конкретних прав, обов’язків та відповідальності посадових осіб та служб);

в) якісне проведення інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий);

г) атестація робочих місць;

д) плани ліквідацій аварій.

‒ контроль стану охорони праці: буває технічним та соціальним; постійним та своєчасним (до початку роботи).

а)перевірка умов праці;

б)виявлення відхилень від нормативних актів;

в)перевірка виконання термінів проведення технічних оглядів, ремонтів; медоглядів та курсів підвищення кваліфікації

‒ облік, аналіз та оцінка показників стану умов і безпеки праці;

‒ планування і фінансування робіт з охорони праці;

‒ стимулювання робіт по удосконаленню охорони праці.