7. Молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закін­чення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю:

А — 30 календарних днів;

Б — 20 календарних днів;

В — 14 календарних днів;

Г — 7 календарних днів;

Д — 5 календарних днів.

8. Запобіжні (попередні) медичні огляди проводяться:

А — під час виконання працівником трудових обов'язків для динамічного спостерігання за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливих факторів на організм та захворювань, які уне­можливлюють продовження роботи за певним фахом, а також запобігання не­щасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань тощо;

Б — під час зарахування на роботу для встановлення фізичної, психофізіо­логічної та психологічної придатності осіб до роботи за конкретно обраними професією, спеціальністю або посадою;

В — під час зарахування на роботу для динамічного спостерігання за ста­ном здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливих факторів на організм та захворювань, які унеможливлюють продовження роботи за певним фахом, а також запобігання нещасним випадкам, по­ширенню інфекційних і паразитарних захворювань тощо;

Г — під час виконання працівником трудових обов'язків для встановленню фізичної, психофізіологічної та психологічної придатності осіб до роботи за конкретно обраними професією, спеціальністю або посадою;

Д — після звільнення працівника з роботи для динамічного спостерігання за станом його здоров'я, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умові шкідливих факторів на організм та захворювань, які унеможливлюють продовження роботи за певним фахом, а також запобігання нещасним випадкам, по­ширенню інфекційних і паразитарних захворювань тощо.

9. Скорочений робочий час:

А — за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці як за нормаль­ну тривалість, має такі особливості: встановлюється лише законом; поширю­ється тільки на окремі категорії працівників;

Б — за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці згідно з норма­ми виробітку чи залежно від відпрацьованого часу, має такі особливості: вста­новлюється лише законом; поширюється тільки на окремі категорії працівни­ків;

В — за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці згідно з нормальну виробітку чи залежно від відпрацьованого часу, як правило, встановлюється угодою сторін трудового договору;

Г — за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці згідно з угодою сторін трудового договору, має такі особливості: встановлюється лише законом; поширюється тільки на окремі категорії працівників;

Д — як правило, встановлюється за угодою сторін трудового договору.

10. Ненормований робочий час компенсується:

А — відгулом;

Б — оголошенням подяки;

В — підвищеною оплатою;

Г — додатковою відпусткою.

11. Для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу на тиждень становить:

А — 40 годин;

Б — 24 години;

В — 36 годин;

Г — 38 годин;

Д —42 години.

12. Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці тривалість робочого часу становить:

А — 40 годин;

Б — 42 години;

В — 36 годин;

Г — 38 годин.

13. Нічний робочий час визначається законом з:

А — 22-ї години до 6-ї години;

Б — 21-ї години до 6-ї години;

В — 20-ї години до 6-ї години;

Г — 19-ї години до 6-ї години;

Д — 18-ї години до 6-ї години.

14. Забороняється залучати до роботи у нічний час:

А — вагітних жінок;

Б — жінок, що мають дітей віком до 3 років;

В — осіб до 18 років;

Г — інвалідів;

Д — пенсіонерів.

15. До часу відпочинку належать усі, окрім:

А — перерви протягом робочого дня чи зміни;

Б — щоденний відпочинок між робочими днями (змінами);

В — відпочинок на робочому місці;

Г — щотижневі вихідні дні, щорічні святкові та неробочі дні;

Д— щорічні відпустки.

16. Щорічна основна відпустка триває не менше ніж:

А —21 календарний день за відпрацьований робочий рік;

Б — 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік;

В — 14 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

Г — 42 календарні дні за відпрацьований робочий рік;

Д — 22 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

17. Інвалідам III групи надається щорічна основна відпустка тривалістю:

А — 24 календарних днів;

Б — 26 календарних днів;

В — 28 календарних днів;

Г — 30 календарних днів.

18. Керівникам, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти щорічна основна відпустка встановлена впродовж:

А — 56 календарних днів;

Б — 22 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

В — 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

Г — 32 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

Д — 42 календарних днів за відпрацьований робочий рік.

19. Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці становить:

А — 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік;

Б — до 35 календарних днів;

В — 14 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

Г — 47 календарних днів за відпрацьований робочий рік;

Д — 36 календарних днів за відпрацьований робочий рік.

20. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

А — 5 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів;

Б — 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів;

В — 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів;

Г — 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

21. Не відноситься до соціальних відусток:

А — додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

Б — додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

В — відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

Г — відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами. 

22. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів сумарно становить:

А — 126 календарних днів;

Б — 136 календарних днів;

В — 140 календарних днів;

Г — 146 календарних днів.

23. Назвіть номер наказу про умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, яким передбачено право на підвищення посадових окладів деяким категоріям працівників, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України:

А — № 318/619 від 5 листопада 2007 р.;

Б — № 308/519 від 5 жовтня 2005 р.;

В — № 305/509 від 5 жовтня 2000 р.;

Г — № 288/519 від 5 жовтня 2002 р.;

Д — № 108/517 від 5 жовтня 2008 р.

24. Посадові оклади ( тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров’я ( структурних підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на:

А — 60%;

Б — 20%;

В — 15%;

Г — 10%;

Д — 40%.

25. Сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов’язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов’язків – це:

А — колективний договір;

Б — трудовий договір;

В — трудова дисципліна;

Г — час відпочинку;

Д — стимулювання за виконання праці.

26. Назвіть заохочення, що містяться у затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку для працівників за сумлінну роботу:

А — премія, почесна грамота;

Б — догана;

В — штраф;

Г — звільнення з роботи;

Д — звільнення із займаної посади.

27. Порушення трудової дисципліни можуть нести таку відповідальність:

А — дисциплінарну, матеріальну;

Б — кримінальну, преміальну;

В — адміністративну, присвоєння почесного звання;

Г — нагородження орденами, медалями;

Д — присвоєння звання кращого працівника за даною професією.

28. Закон України «Про охорону праці» ухвалила Верховна Рада України зі змінами та доповненнями:

А — 10 жовтня 1994 р № 2643 – ХІІ;

Б — 14 жовтня 1992 р № 2694 – ХІІ;

В — 24 жовтня 1996 р № 2494 – ХІІ;

Г — 14 жовтня 2000 р № 2684 – ХІІ;

Д — 11 жовтня 1982 р № 2694 – ХІІ.

29. Письмова нормативна угода між власником або вповноваженим ним органом і трудовим колективом, від імені якого виступає профспілковий комітет чи інший уповноважений трудовим колективом орган, - це:

А — колективний договір;

Б — трудовий договір;

В — інструкція з охорони праці;

Г — наказ «Про охорону праці»;

Д — об’єктова інструкція з протипожежної безпеки.

30. Індивідуальна угода між окремим виконавцем та роботодавцем – це:

А — колективний договір;

Б — трудовий договір;

В — інструкція з охорони праці;

Г — наказ «Про охорону праці»

Д — об’єктова інструкція з протипожежної безпеки.

31. Комісія з розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, зобов’язана протягом трьох діб:

А — скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, та передати їх на затвердження роботодавцю;

Б — скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у п’яти примірниках, також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у трьох примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, та передати їх на затвердження роботодавцю;

В — з'ясувати, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

Г — розробити заходи щодо виявлення осіб, які не допускають порушень вимог законодавства про охорону праці;

Д — скласти акт розслідування нещасного випадку за формою НПВ у п’яти примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-5 у трьох примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, та передати їх на затвердження роботодавцю.

32. Матеріали розслідування нещасних випадків на підприємстві зберігаються:

А — протягом 40 років;

Б — протягом 45 років;

В — протягом 50 років;

Г — протягом 55 років;

Д — протягом 60 років.

33. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, має форму:

А — Н-1;

Б — НПВ;

В — Н-5.

34. До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків входять представники:

А — держави, роботодавців та засобів масової інформації;

Б — роботодавців, застрахованих осіб та Верховної ради України;

В — держави, роботодавців та застрахованих осіб;

Г — Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Всеукраїнського об’єднання профспілки.

35. Розмір страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві залежить від:

А — кількості працівників;

Б — заробітної плати працівників;

В — від обсягу реалізованої продукції;

Г — від наявності інвалідів серед працівників.

36. Відшкодування матеріальних та моральних збитків від нещасних випадків застрахованим і членам їхніх сімей передбачено законом:

А — Про охорону праці;   

Б — Кодекс законів про працю України;                     

В — Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

37. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються:

А — протоколом;

Б — наказом;

В — інструкцією;

Г — договором;

Д — розпорядженням.

38. Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

А — з усіма працівниками, які щойно звільнені з роботи, незалежно від рівня їх освіти, стажу роботи за цією професією та посади;

Б — з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від рівня їх освіти, стажу роботи за цією професією та посади;

В — з працівниками, новоприйнятими (постійно або тимчасово) на підприємство;

Г — на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – один раз на квартал, на інших роботах – один раз на півріччя;

Д — у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них.