
- •Дверей: 1 – тахля; 2 – обв’язка
- •2.2. Основні види столярних з’єднань
- •2.2.1. З’єднання брусків за довжиною
- •2.2.2. З’єднання за шириною
- •2.2.3. З’єднання шипові кутові кінцеві і серединні
- •2.2.4. З’єднання на гвинтах і металевих кріпленнях
- •2.2.5. З’єднання профільних деталей
- •2.3. Конструкції елементів столярних виробів
- •2.4. Конструювання вікон та дверей
2.3. Конструкції елементів столярних виробів
Столярний виріб складається з деталей, складальних одиниць і груп.
Будь-який столярний виріб складається із основних конструктивних елементів: бруска (деталь), рамки, щита і коробки [4, 24].
Найпростіша деталь – це брусок, отриманий способом випилювання заготовки із пиломатеріалів і подальшого стругання її до отримання чистових розмірів. Отже, деталь (брусок) є елементарною частиною виробу, виготовленого із масивного матеріалу або склеєну із заготовок.
Складальна одиниця – частина виробу, зробленого з деталей.
Група – це частина виробу, зібраного із складальних одиниць і деталей.
Під час конструювання виробів розміри деталей визначають у чистоті, тобто такими, якими вони повинні бути в готовому виробі. Правильний набір деталей відповідних розмірів унеможливлює втрати пиломатеріалів у відходи понад встановлену норму. Чорнові розміри брусків складаються із їх чистових розмірів і припусків на оброблення, визначених за нормами стандарту. Припуски для стругання на стругальних верстатах за шириною і товщиною встановлюють залежно від характеру і послідовності оброблення: з попереднім фугуванням і подальшим струганням інших сторін або стругання чотирьох сторін.
Рамка як конструктивний елемент у виробах з деревини є конструкцію, яка складається з окремих брусків, зв’язаних між собою шиповими в’язками.
Довгі бруски рамки називають поздовжніми, короткі – поперечними. Рамку, в якої немає внутрішнього заповнення, називають простою (стулки, кватирки). Якщо є заповнення брусками, то її називають рамкою з заповненням середниками поздовжніми або поперечними. Рамки можуть мати внутрішнє заповнення щитом, їх називають тахлями. Рамки ділять на віконні, дверні, меблеві та ін.
Віконні рамки утворюють переплетення вікон. В одному переплетенні буває декілька рамок у вигляді стулок, фрамуг і кватирок.
Кожна рамка віконного переплетення складається із основних поздовжніх і поперечних брусів, які називають обв’язкою та із середніх брусків – горбильків.
Кутові з’єднання основних брусів виконують з клеєм на плоский відкритий шип, а середні з’єднання – наскрізні або глухі шипи.
Дверні рамки є основним елементом дверних полотен. Дверні полотна складаються із рамки (обв’язки ), заповнені тахлею.
Рамки дверних полотен складаються із основних брусків обв’язки або мають допоміжні середники (серединні бруски), розміщені вертикально або горизонтально. Кутові з’єднання рамок дверних полотен, залежно від розмірів і призначення дверей, виконують на один, два і три шипи (відкритих, скрізних, впотемок і напівпотемок).
Щити являють собою конструктивний елемент плоскої форми, в якого товщина значно менша від довжини і ширини. У столярному виробництві використовують щити таких типів: масивний (дощатий), масивний переклеєний, столярна плита, пустотілі, із стружковим заповненням, із стільниковим заповненням, із спеціальним заповненням, фанерні, деревостружкові, деревноволокнисті, структурно орієнтовані (ОSВ) та ін.
Коробка складається з брусків або щитів, з’єднаних між собою в’язкою по пласті. Способи в’язки вибирають залежно від потрібної міцності і зовнішнього виду. Ширина бруска коробки повинна бути в два рази більшою від їхньої товщини, в іншому випадку отримаємо бруски рамки.
Віконні коробки складаються із брусків обв’язки. Для збільшення міцності в коробках встановлюють додаткові бруски – імпости, які розділяють коробки на вертикалі і горизонталі. Кутові з’єднання брусків обв’язки віконних коробок виконують на наскрізних прямих або круглих шипах.
Дверні коробки складаються із вертикальних і поперечних брусків обв’язки, з’єднаних між собою шипами. Коробки внутрішніх дверей роблять, зазвичай, без порога.