Північностепова підзона
Дністровсько-Дніпровська північно-степова провінція
1а. Південно-Придніпровська схилово-височинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 2
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська північно - степова провінція
2а. Кінсько-Ялинська низовинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 8
2б. Приазовська височинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 2
2в. Приазовська низовинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 1
Б. Середньо - степова підзона
1. Причорноморська середньо - степова провінція
1а. Дніпровсько-Молочанська низовинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 4
1б. Західно-Приазовська схилово-височинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 3
В. Південно - степова (сухо степова) підзона
1 Причорноморсько-Приазовська фізико-географічна провінція
1в. Присивасько - Приазовська низовинна фізико-географічна область
Фізико-географічні райони - 3.
В основу виділення таксономічних одиниць фізико-географічного районування покладено аналіз ландшафтної структуру території.
В межах рівнинної країни переважає клас рівнинних ландшафтів, в межах степової зони тип степових ландшафтів, кожній зоні відповідає певний підтип ландшафтів (північно-, середньо-, південно - степовий підтип), фізико-географічній провінції - род ландшафтів, а фізико-географічній області - вид ландшафтів. Найменьший регіональний комплекс фізико-географічний район (або ландшафт) складається з менших ГІТК - місцевостей, урочищ та фацій, які с об'єктами польових ландшафтних досліджень.
Розуміння співвідношення системи таксономічних одиниць фізико- географічного районування і типологічної класифікації ландшафтів дозволяє при вивченні ПТК рідного краю використовувати географічну інформацію з літератури і карт відносно крупних ПТК, в межах яких знаходиться досліджувана територія та переносити її в загальних рисах на ПТК краю, бо типові риси крупних ПТК є характерними в цілому і для менших ПТК. Індивідуальні особливості досліджуваних ПТК вивчаються по спеціальній краєзнавчій літературі та картографічних матеріалах та і в основному безпосередньо в польових умовах.
Розглянемо характерні риси ландшафтів Запорізької області.
Ландшафти Запорізької області - це рівнинні степові ландшафти півдня України ( клас - рівнинні, підклас - низовинні і височинні ландшафти, тип - степові ландшафти).
У зв'язку зі значною площею (27,2 тис кв.км) на території області проявляється зональність виділяють 3 зональних підтипа ландшафтів: північно, середньо, південно - степові ландшафти, які відрізняються різною ступінню тепло- та вологозабезпеченістю ( з півночі на південь змінюються температури січня від -5,5 до -3,5 градусів, липня від +22 до 23,5 градусів, кількість опадів від 470-500 мм до 350 менше мм) та характеризуються зональним типом грунтово-рослинного покриву.
Ландшафти північного степу це в минулому ПТК зі звичайними чорноземами, зараз розораними, під різнотравно-злаковою рослинністю з байрачними лісами;
ландшафти середнього степу - це ПТК з розораними південними чорноземами під типчаково - ковиловою рослинністю;
ландшафти південного степу - це ПТК з розораними темно каштановими грунтами в комплексі із солонцями під злаково-полиновою рослинністю.
Род ландшафтів визначається їх літогенною основою, яка для нашої області досить різноманітна, що сприяло виділенню 4 фізико-географічних провінцій.
Виділяють ландшафти:
сформовані на кристалічних породах щита, перекритих малопотужними і більш потужними відкладами палеогену і неогену (піщано-глинисті та вапнякові відклади)
на неогенових піщано-глинистих відкладах, перекритих потужною антропогеновою товщею порід.
Конкретний вид ландшафту, що утворює певну фізико-географічну область характеризується як зональними, так і азональними відмінностями (гіпсометрія літологія), які впливають на місцеві особливості фізико-географічних процесів, гаки: як ерозія, дренаж, засолення, оглеєнпя, суфозія тощо.
Аналіз ландшафтної карти Запорізької області в М 1:1 000 000 (Атлас Запорізької області, 1997 р.) дозволяє розглянути морфологічну структуру ландшафтів, тобто виявити домінуючі місцевості в кожному фізико-географічному районі, області, провінції, підзоні.
Так, в північно - степових ландшафтах переважають вододільні місцевості із зональним грунтово-рослинним покривом, схилові та височинні місцевості і яружно- балкові місцевості.
В середньо-степових ландшафтах головними є низинні слабо дреновані і на сході схилові середньо-дреновані місцевості. Така структура середнього степу ускладнюється лише заплавними і терасними місцевостями річки Молочної та її притоків та деяких інших малих річок і подовими місцевостями, які займають найбільшу площу в середньому степу у порівнянні з південною і північною частинами Запорізької області.
Ландшафти південного степу області складені з низинних середньо і слабо дренованих вододільних місцевостей з зональними грунтами і рослинністю, а також яружно-балкових, заплавних і терасових місцевостей. На самому, півдні, на узбережжі Азовського моря сформувалися морські місцевості з пляжами, косами, опустиненими степами з солончаковими луками і болотами. Такі місцевості представлені як інтразональні в середньостепових ландшафтах на узбережжі Азовського моря (на косах Обитічна, Бердянська). Місцевості складаються з менших ПТК - урочищ і фацій.
5-. Історія формування ландшафтів Запорізької області
Сучасні ландшафти Запорізької області є результатом довготривалої взаємодії природних компонентів на її території. Але для розуміння характерних рис ландшафтів важливі знання історії їх розвитку за останні геологічні періоди кайнозою, неогені і антропогені (тривалість неогену - 24-26 мли. років, антропогену близько 2 млн. років)
Палеогеографічні матеріали допомагають реконструювати минуле нашого краю і виявити ритмічний і направлений характер розвитку природи, що пов'язано із кліматичними змінами і тектонічним режимом.
Так, в неогені на півдні України відбулися морські трансгресії , як наслідок відємних (нисхідних) тектонічних рухів - тортонська, сарматська, мотична, понтична, кіммерійська, куяльницька трансгресії, з яких максимальною була сарматська, що покривала усю територію Запорізької області, крім Приазовської височини.
Перші 4 трансгресії моря вкривали усю західну частину Запорізької області, в результаті чого накопичились потужні відклади неогену ( від 50 м до 300 м. в напряму з північного сходу на південний захід). Тому ландшафти західної частини Запорізької області сформували на потужних неогенових відкладах (вапняки, піски, глини, мергелі), які перекриті антропогеновим покривом.
Північна і східна частина Запорізької області характеризувались домінуючими позитивними неотектонічними рухами, тому тут давні кристалічні породи фундаменту платформи виходять на поверхню (Приазовський щит) або перекриті малопотужним шаром неогенових і антропогенових відкладів. Постійні висхідні рухи привели до формування височинного рельєфу.
На півдні Запорізької області (трохи північніше лінії Якимівка-Мелітополь - Приморськ) спостерігались останні морські трансгресії (кімерійська і куяльницька), в результаті чого тут сформувалась верхньонеогенова піщано-глиниста морська рівнина, яка є геолого-геоморфологічною основою південних ландшафтів краю Таким чином, ландшафти півдня області є самі молоді континентальні ПТК.
В неогені на території області чергування трансгресій і регресій спричиняло зміни типів ландшафтів, палеогеографи вважають, що тут існували лісові, лісостепові, саванні, стенові ландшафти. Вважають, що в кінці неогену на території Запорізької області сформувались степові ландшафти.
В антропогені ритмічні зміни природних умов знайшли відображення у чергуванні лісових, лісостепових, і степових ландшафтів при збереженні направленості процесів у бік збільшення континентальності клімату.
Протягом антропогенового періоду відбувалися зміни льодовикових, міжльодовикових епох, які мали різну тривалість і свої особливості. Максимальне дніпровське зледеніння, що почалось 280-290 тис. років назад і закінчилось 180 тис років назад доходило до широти Дніпропетровська, що призвело до накопиченню потужних лесових відкладів (вони формувалися в холодних сухих континентальних умовах в результаті посиленої діяльності вітрів з льодовика), які стали материнськими породами сучасних родючих чорноземів. В епоху дніпровського зледеніння на території Запорізької області, як уже відмічалося, формуються ландшафти холодних сухих степів.
Слідуючи зміни епох льодовикових (московське, валдайське зледеніння) міжльодовикових ведуть до чергування ландшафтів - лісостепових і степових. Остаточно степовий тип ландшафтів на території Запорізької області установлюється в голоцені після останнього зледеніння приблизно 14-16 тис. років назад.
Рівнинність території краю - це наслідок її платформенного режиму, відмінності у гіпсометрії (низовини і височини) є результатом різних напрямків тектонічних рухів ( північний схід області - висхідні рухи, остання територія нисхідні рухи).
Сучасні ландшафти Запорізької області дуже змінені антропогенною діяльністю, в наслідок якої сформувались антропогенні і природно-антропогенні ПТК. Антропогенні ПТК характеризуються докорінною перебудовою комплексу в зв'язку зі значними змінами його компонентів.
Антропогенні ПТК поширені головним чином на рівні нижчих таксономічних одиниць (фації, урочища, місцевості). Функціонування таких ПТК залежить від антропогенної діяльності, якщо ведеться раціонально, підтримує екологічну рівновагу ПТК.
На території Запорізької області виділяють декілька груп антропогенних ландшафтів: сільськогосподарські, лісокультурні, селітебні, воднокультурні, кар'єро - відвальні. Сільськогосподарські ландшафти займають найбільшу площу (більше 80% території області) і представлені польовими, садовими, луково-пасовищними типами. Особливу групу утворюють зрошувальні ландшафти.
Лісокультурні ландшафти - це штучні лісові насадження (лісництва Старобердянське, Алтагирське, Радівонівське та дендропарки, парки, полезахисні лісосмуги).
Воднокультурні ландшафти включають водосховища, ставки, канали.
Селітебні ландшафти - найбільш давні антропогенні комплекси, які поділяються на сільські і міські антропогенні ландшафти. Більшою господарською змінністю відрізняються міські поселення, бо в містах повністю знищена природна рослинність, змінені рельєф, грунти, формують мікрокліматичні відмінності.
Кар'єро-відвальні ландшафти утворюються в містах видобутку корисних копалин (граніту, глин, вапняків, пісків, залізної руди) та на відвалах відпрацьованих гірських порід, які в подальшому повинні підлягати рекультивації в умовах раціонального їх використання (засипання, вирівнювання поверхні, відновлення грунтів, висадження рослин та інш.).
Розміщення антропогенних ландшафтів повністю обумовлено їх природно- ресурсним потенціалом та видами антропогенної діяльності: сільськогосподарські зустрічаються у всіх природних підзонах області, але більша їх доля в північному і середньому степу, кар'єро- відвальні пов'язані з родовищами корисних копалин, селітебні розташовані в певних благоприємних місцях (біля джерел, в долинах тощо).
Антропогенна діяльність змінює направленість і інтенсивність фізико- географічних процесів у ландшафтах, в наслідок підсилюються чи зменшуються прояви несприятливих процесів і явищ, що впливають на екологічних ситуацій в області.
Питання для самостійної роботи
1. Характеристика водних ресурсів краю.
2. Характеристика тваринних ресурсів краю.
3. Загальна характеристика природно-заповідного фонду Запорізького краю.
4. Особливості природно-заповідного фонду регіону.
5. Червона книга Запорізького краю.
6. Зелена книга Запорізького краю.
7. Національні парки Запорізького краю.